Усе включено: хто й чому обвалив ринок електроенергії в Україні

Усе включено: хто й чому обвалив ринок електроенергії в Україні

І якими можуть бути наслідки

Этот материал также доступен на русском языке
Усе включено: хто й чому обвалив ринок електроенергії в Україні
Фото: depositphotos.com

Тиждень тому, 30 січня, НАЕК «Енергоатом» підключив до об'єднаної енергосистеми останній з 15-ти енергоблоків – четвертий блок РАЕС, який був на середньому планово-попереджувальному ремонті з 21 листопада 2021 року. Пресслужба компанії заявила, що робота всіма атомними блоками – унікальне та безпрецедентне явище. Але чи потрібно воно енергосистемі та навіщо було вмикати ще один мільйонник у неділю, коли споживання падає, розбирався Mind.

Щоб розібратися, що сталося та чому, – достатньо уважно прочитати на сайті «Енергоатома» новину під назвою «15-ть з 15-ти!».

Усе включено: хто й чому обвалив ринок електроенергії в Україні

По-перше, заспокоїмо читача: 15 енергоблоків атомного флоту – це не плавучі АЕС чи підводні човни з ядерними реакторами. Це лише калька з англійської nuclear fleet, яку використали замість звичного поняття «парк атомних реакторів».

По-друге, оскільки в експертному середовищі ще минулої неділі дискутували на тему, а чи дійсно вперше – дозволимо собі спростувати: не вперше. Так, ексчленкиня Колегії Державної інспекції з ядерного регулювання Ольга Кошарна оприлюднила на своїй сторінці у Facebook оперативну довідку про роботу АЕС повним складом у 2007 році.

Навіщо «Енергоатом» написав «уперше в історії»?

Просто у вівторок президент Володимир Зеленський виступав із промовою в парламенті, і для його виступу міністру енергетики та керівнику «Енергоатома» конче треба було запропонувати щось унікальне. Що перекриє негатив від нещодавнього сюжету програми радіо «Свобода» «Схеми» про те, що зрив пуску сховища ядерного палива стався через розкрадання коштів у «Енергоатомі».

Так і відбулося: президент на всю країну повідомив унікальну, хоча й недостовірну інформацію, що надали йому міністр енергетики Герман Галущенко та т.в.о. президента «Енергоатома» Петро Котін. Адже відразу після його виступу інформацію про «вперше в історії» почали спростовувати експерти та ЗМІ.

Чому «Енергоатом» не працював повним складом потужностей узимку раніше?

Минулого осінньо-зимового періоду наприкінці осені «Енергоатом» не зміг своєчасно вивести в роботу всі енергоблоки, і в найбільші морози з 15 енергоблоків АЕС працювали лише 10. Тоді керівництво «Енергоатома» звинуватило у своїх проблемах Ольгу Буславець, яка на той час була в.о. міністра енергетики, та Держатомрегулювання, яке не давало дозволів на виведення з ремонтів двох блоків, оскільки ремонтна кампанія не була проведена в повному обсязі. Зокрема, не були виконані всі заходи з підвищення безпеки та модернізації, згідно з розробленим НАЕК «Енергоатом» і затвердженим ДІЯРУ планом.

До того часу – з 2014 до 2020 року – «Енергоатом» виконував програму продовження ресурсу атомних енергоблоків під неофіційною назвою «Дев’ять блоків за шість років». Вона передбачала великі капітальні ремонти – близько 200 діб для кожного енергоблока, під час яких як раз здійснювалися заходи з підвищення безпеки та модернізації, аби регулятор пролонгував термін експлуатації енергоблоків АЕС.

А до 2014 року, як відомо, завдяки лобі ДТЕК в енергетичному секторі, атомна енергетика зазнавала утисків на користь теплової генерації, яка мала і тариф у три, а подекуди й у чотири рази вищий, і значно вищу ніж сьогодні частку ринку.

Крім того, «Укренерго» остаточно розв’язало проблему запертих атомних потужностей, які обмежували відпуск електроенергії із ЗАЕС, лише 2020 року, здавши в експлуатацію підстанцію «Каховська». Отже, працювати 15-ма енергоблоками на повну потужність без диспетчерських обмежень «Енергоатом» зміг лише з кінця грудня 2020 року.

Чи потребує енергосистема роботи усіх атомних енергоблоків?

Зрозуміло, що попит на електроенергію АЕС формує і споживання, і ціна.

Щодо споживання.  Дефіциту в енергосистемі не спостерігалося, температурних піків не було, а в неділю (30 січня), коли увімкнули 15-й енергоблок, загалом споживання менше за будні.

Як зазначила попередниця Германа Галущенка, ексочільниця Міністерства енергетики Ольга Буславець, енергоблок №4 Рівненської АЕС «включили в роботу раніше, ніж було передбачено в диспетчерському графіку «Укренерго», у вихідний день, коли природно зменшується споживання електроенергії і додаткова базова потужність не потрібна».

До чого це призвело? Те, що ТЕС, які працюють на дорогому вугіллі, максимально знизили потужність – очевидний плюс. Але те, що «Укргідроенерго» було змушене перевести ГАЕС на режим закачування води вдень, коли електроенергія значно дорожча за нічну, – очевидний мінус як для державного генеруючого підприємства, так і для збиткового державного «Укренерго», якому доведеться платити «Укргідроенерго» за додаткову послугу балансування. До речі, як зазначає пані Буславець, «Укренерго» за ці послуги вже винен гідроенергетикам майже 6 млрд грн.

Крім того, обмежувалося виробництво електроенергії з відновлювальних джерел. Але за такі диспетчерські обмеження «Укренерго» має виплачувати «зеленим» виробникам компенсацію.

Водночас комерційний імпорт базової електроенергії з Республіки Білорусь так і не припинився. Експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко з цього приводу зауважує: «В умовах прогнозу помірних температур і стабільної ситуації з постачанням вугілля, включення додаткового атомного енергоблоку виглядає логічним кроком як заміщення в першу чергу імпорту електроенергії з Білорусі. Однак цього не сталося, і ми отримали зупинку блоків українських ТЕС та їхнє розвантаження нижче допустимого рівня».

Щодо ціни. Деякі експерти схвально оцінюють підключення додаткового атомного блоку через те, що ціна в атомної електрики на сьогодні найнижча на ринку. Але це було б справедливим, якби «Енергоатом» її продав. Аналітики з одного з учасників ринку неофіційно повідомили Mind, що ця додаткова електроенергія продана не була, а «звалилася» в повному обсязі на балансуючий ринок. Такої ж думки дотримується й пані Буславець, яка зауважує, що цієї електроенергії не було в графіку роботи, тож продати її «Енергоатом» просто не встиг.

Як наслідок, через надмірний профіцит базової електроенергії ціна е/е на ринку обвалилася, а продавці почали переходити з ринку на добу наперед на внутрішньодобовий ринок. Врешті решт, і на РДН, і на ВДР станом на 4 лютого ціна на ринку впала до мінімуму з початку року.

Хто виграв, а хто програв?

Серед тих, хто виграв – споживачі. Але не всі. Лише ті, хто або напряму купує на РДН чи ВДР, або має у контрактах прив’язку до цін на РДН. Що далеко не завжди вигідно споживачеві.

Значно більше виграли трейдери. Але також геть не всі. А лише ті, у чиєму портфелі відсоток електроенергії  РДН був значно вищий за відсоток закупленої за двосторонніми договорами. Адже зазвичай електроенергія на ринку двосторонніх договорів значно нижча за ціною, ніж на РДН. Тож і в портфелі трейдера чи постачальника її зазвичай більше. Інший випадок – ті, хто знав дати включення 15 блоків у мережу, спрогнозував значний профіцит електроенергії на ринку й закупив великі обсяги фактично за копійки. Серед тих, хто виграв, у першу чергу спостерігачі називають «Юнайтед Енерджі», яка не вперше підозрюється в нечистоплотній грі на ринку.

Ті ж трейдери та постачальники, у портфелі яких був значний відсоток електроенергії за двосторонніми договорами, звісно, постраждали. 

Хто ще програв? Передусім сам «Енергоатом», який не зміг продати всю вироблену електроенергію. Постраждали диспетчери «Укренерго» і сама компанія фінансово (крім усього іншого, їй доводиться оплачувати невироблену через диспетчерські обмеження електроенергію з ВДЕ), а також «Укргідроенерго». Втім, спілкуватися з цього приводу в пресслужбі компанії з Mind відмовилися.

ТЕС змогли зекономити дороге та дефіцитне вугілля, вимкнувши більшість блоків. Але заробляють вони на продажу електроенергії та послуг, а не на економії, та й дефіциту вугілля наразі не спостерігається. Наппиклад, «Донбасенерго» вже заявила, що низька ціна на спотовому ринку унеможливлює продажу генераціїєю електроенергії на біржі за обґрунтованими цінами.

І дійсно, на біржі ціни на «базу» на лютий впали до 2,2 грн. Для теплової генерації ця ціна нижча собівартості. Так, собівартість виробництва електроенергії в державного «Центренерго» становить 3300 грн за МВт*год.

Атомникам, у яких собівартість приблизно втричі менша, ця ціна була б вигідною, якби не виконання спецзобов’язань в обсязі 40–50% відпущеної електроенергії, за яку вона отримує менш ніж чверть від собівартості. А також, якби Міністерство енергетики не змушувало «Енергоатом» то кредитувати шахтарів, то продавати «Укрзалізниці» на весь 2022 рік власну електроенергію значно нижче за ринкову ціну, то купувати базове навантаження в «Центренерго» на жовтень – грудень 2022 року на умовах передплати, щоб тепловикам було чим розрахуватися за вугілля. Те саме вугілля, яке як раз могли закупити (і всі роки раніше закупали) навесні-влітку, у межах підготовки до осінньо-зимового періоду, коли воно було дешевше, ніж «у сезон». Але тоді (як з’ясувалося пізніше) у тепловиків не було коштів, а Міненерго проблему на широкий загал не виносило.

Чи можна було уникнути втрат?

Так. Виниклу ситуацію здебільшого спричинив профіцит електроенергії в системі. Навіть сьогодні «Енергоатом» хоч і працює 15-ма блоками, але ці блоки протягом тижня розвантажені більш ніж на 1 ГВт (у неділю – на 1,8 ГВт). Причому таке розвантаження значно шкодить самій атомній генерації.

Слід зазначити, що керівництво «Енергоатома» вочевидь бачить у своїх діях ознаки провини. Непрямим свідченням цьому можна вважати те, що, за інформацією джерел у НАЕК «Енергоатом», з керівництва «Енергоатом-Трейдингу» (ЕАТ) офіційно прибрали в.о. гендиректора Якоба Хартмута та в.о. заступника гендиректора з питань торгівлі Олександра Курдиновича.

Перший повернувся повністю до виконання обов'язків віцепрезидента з економіки та фінансів НАЕК «Енергоатом». А в.о. гендиректора відокремленого підрозділу, що відповідає за торги електроенергією, з минулого тижня стала ексспівробітниця «Укренерго» Катерина Данилкова: 2 лютого її призначили заступником гендиректора «ЕАТ» із питань торгівлі, а вже 4 лютого – в.о. гендиректора. Що характерно, декларацію до НАЗК як кандидата на посаду вона подала теж 2 лютого, о пів на сьому. Що свідчить: рішення ухвалювалося швидко, а внутрішню перевірку нова посадовиця не проходила.

Втім, сам «Енергоатом» теж навряд чи має намір одноосібно відповідати за обвал ринку. Адже у вказаному на початку статті пресрелізі компанія зазначає: «Енергоатом підтримує ініціативу міністра енергетики України Германа Галущенка та дії міністерства щодо оптимального збалансування енергогенеруючих потужностей, щоб ядерна генерація несла максимальне навантаження саме взимку. Компанія і надалі продовжить таку практику».

У роз’ясненні на своєму сайті «Енергоатом» звинувачує в зниженні ціни на ринку на добу наперед покупців, які умисно виставляють занижену ціну покупки на РДН, щоб за демпінговими цінами потім скупитися на балансуючому ринку. Водночас компанія робить вигляд, що профіцит електроенергії минулого тижня створила не вона, і повністю ігнорує це питання.

«Поточна кризова ситуація почне виправлятися, коли ті, хто продає, повернуть попит на РДН. Це відновить ціну до попереднього стабільного рівня», – пише «Енергоатом». Поза тим із понеділка вона обмежила потужність АЕС як раз на обсяг виробництва 15-го, як виявилося, зайвого, мільйонника. І відразу ж ціни на РДН підвищилися: з 1797 до 2202 грн за 1 Мвт*год. Також, доводячи, що ігри з ціною на РДН спричинила не вона, у своєму спростуванні компанія повністю ігнорує погодні умови, які теж впливають на попит, а отже на ціни. На графіку вище ми бачимо зв’язок між зростанням цін на електроенергію в похолодання та навпаки.

Як наслідок обвалу цін у профільних ком'юніті постачальники та трейдери зараз обговорюють питання, як розірвати раніше укладені двосторонні договори з «Енергоатомом». А також чому НКРЕКП не називає компанії, які скуповують великі обсяги за заниженою ціною і тим самим «валять» ринок. Більшість опитаних Mind трейдерів переконані в існуванні прямого зв’язку між продавцем – «Енергоатомом» – і вказаними покупцями.

І це не дивно – атомного монополіста неодноразово звинувачували в сприянні окремим великим гравцям на ринку електроенергії, що наносило збиток самій держкомпанії. Торік Державна аудиторська служба провела перевірку НАЕК «Енергоатом» за 2018–2021 роки і в листопаді направила результати ревізії до Кабмину та НАБУ.

Зокрема, аудитори стверджують, що виявили такі джерела порушень: у сфері закупівель – 9,3 млрд грн; втрати фінансових (матеріальних) ресурсів – 2,1 млрд грн; неефективні управлінські дії або ризикові операції, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, – 1,4 млрд грн; неефективні управлінські дії або ризикові операції, які можуть призвести до втрат надалі, – 217,9 млн грн тощо. Акт ревізії давно курсував в експертному середовищі, але в публічному просторі ця інформація з’явилася лише в понеділок, 7 лютого, із посиланням на проєкт «Марлін», що навряд чи можна вважати випадковістю. Швидше – наслідком подекуди недружньої до колег з енергоринку поведінки керівництва «Енергоатома» та його лобі в Міненерго.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло