Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»

Оксана Жолнович – про пенсії, зарплати, конкуренцію платіжок, підтримку найнезахищеніших та виплати переселенцям і біженцям за кордоном

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

З 19 липня цього року на посаді міністра соціальної політики Марину Лазебну змінила львів’янка Оксана Жолнович, яка до цього моменту очолювала Департамент соцполітики та охорони здоровʼя Офісу Президента України й працювала радницею міністра Юлії Соколовської у сфері захисту осіб з інвалідністю. Прихід Жолнович у «велику політику» відбувся 2014 року – тоді вона балотувалася до Верховної Ради від партії «Сила людей», а вже через рік висунула свою кандидатуру на посаду міського голови Львова від цієї ж партії й балотувалася до Львівської обласної та міської рад.

Ще один цікавий момент біографії нового міністра: 2019 року вона стала фіналісткою другого сезону телевізійного проєкту «Нові лідери». Її проєкт «Якісні трудові відносини – гідне життя» полягав у створенні нового Трудового кодексу, що надає гарантії для отримання справедливих зарплат й запобігає тіньовому бізнесу.

Захід не поспішає давати Україні гроші, навіть ті, що виділені кілька місяців тому. «Дірка» в державному бюджеті в $50 млрд й урізана фінансова допомога ЄС – Україна отримала лише 1 млрд євро, тобто 10% обіцяного, – даються взнаки.

Тож з новим міністром Mind обговорив питання різних можливостей підвищення пенсій/соцвиплат у воєнний період й рівня прожиткового мінімуму, а також причини переходу деяких функцій Мінсоцполітики до Пенсійного фонду України.

Про можливі затримки пенсій та соцвиплат

– Чи є ризики, що через погіршення економічної ситуації затримуватимуть соцвиплати пенсіонерам, людям з інвалідністю тощо?

– Ми пережили складну ситуацію на початку 2022 року і впоралися з нею – пенсії і соцвиплати нараховуються і виплачуються вчасно. Зокрема, ми бачимо прогнозний ріст відрахувань до Пенсійного фонду: надходження у січні–серпні становили 330 млрд грн, це на 50 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тому я впевнена, що зможемо виплачувати всі пенсії й соцдопомогу вчасно. Звертаю увагу, що тут роль Мінсоцполітики полягає в переданні платіжок до Держказначейства, розподіл коштів по рахунках людей відбувається саме там.

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Там є певна пріоритетність, так звана «конкуренція платіжок». Якщо наша платіжка приходить одночасно з платіжкою ЗСУ, то першою опрацюють платіжку ЗСУ. Тобто платіжка Мінсоцполітики чекатиме, поки зберуть гроші для військових. Але ми – другі на черзі, тому, як правило, затримки через Казначейство незначні та, переважно, технічні.

Звісно, повномасштабна війна вносить свої корективи не лише в дохідну частину бюджету, а й у необхідність переспрямування коштів за пріоритетними напрямками, зокрема військовими. І презентація загального бюджету на 2023 рік дуже чітко окреслює сьогоднішній пріоритет – 50% усіх видатків будуть спрямовуватися саме на військові потреби й подолання російської агресії.

Але другий напрям за обсягом видатків, приблизно 35% усього бюджету, спрямовується на соціальні цілі. Бо ми, як держава, розуміємо, що у нас є два фронти: військовий і соціальний, який має допомогти нашим громадянам пережити труднощі.

Усі основні напрями і види допомог, що визначені в чинному законодавстві, закладені в бюджеті-2023. Однак їх збільшення наразі не є значним і, по суті, заморожується на рівні прожиткового мінімуму. У середньорічному вимірі у 2023 році зростання прожиткового мінімуму відбудеться на 5,4% порівняно з 2022 роком. Разом з тим ми все одно будемо вживати заходів для підвищення стандартів підтримки соціально вразливих груп населення. Оскільки це проект, над яким наразі ще ведеться робота, я не вдаватимусь у деталі. Але це буде ще один формат, який дозволить нам гнучко й дуже адресно підходити до забезпечення соціальних прав людей, не прив’язуючись до прожиткового мінімуму чи прив’язуючись не лише до нього.

 – Можете все ж трохи більше розповісти про цей проект?

– Ми плануємо збільшити рівень соцзабезпечення людей, які «потрапили в бідність».

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Це збільшення стосуватиметься всіх категорій громадян в разі, якщо людина не може працювати з об’єктивних причин, якщо її сьогоднішній дохід не дозволяє забезпечувати базові потреби і якщо людина готова активно включатися до повернення собі економічної самостійності.

І якщо говорити про теперішній прожитковий мінімум, то ми хочемо додати до нього ще 50%.

Про перспективи підвищення прожиткового мінімуму

– Коли ви заступали на посаду міністра, то заявляли, що реальний прожитковий мінімум в Україні в 2,6 раза більший за фактичний, близько 6500 грн.

– Питання прожиткового мінімуму має багаторічну історію. І минулого, і цього року ми маємо фактичний і номінальний прожитковий мінімум. Якщо я не помиляюся, у бюджеті 2020 року навіть була норма, що декларувала певний затверджений прожитковий мінімум. Але також було прописано, що ми прагнемо до іншої суми, яка більше відповідає об’єктивним економічним реаліям сьогодення. Отже, під час війни, маючи накопичену складову заниження прожиткового мінімуму, відсутня можливість вирівняти його до фактичного. До того ж без радикальних змін в законодавстві щодо оптимізації сфери застосування прожиткового мінімуму це зробити неможливо.

– Чому?

– Бо до прожиткового мінімуму за всі роки, на жаль, прив'язали безліч різних виплат. Наприклад, окремі зарплати й посадові оклади розраховуються в прожиткових мінімумах, і мова йде про наші спецоргани. А таких прожиткових мінімумів в зарплаті може бути 10, 15, 20. І коли людині, що отримує допомогу в одному прожитковому мінімумі ми незначно збільшимо оклад, наприклад, на 1000 грн і перемножимо їх на 10–20 разів до заробітних плат, то це дуже суттєво збільшить видатки з бюджету.

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Перша складова – прив’язка до зарплат, що не дозволяє гнучко працювати з прожитковим мінімумом. А друга – до прожиткового мінімуму прив’язана велика кількість штрафних санкцій + плата за ліцензії (тобто різного виду адміністративних платежів). І зараз теж підняти їх з різних причин неможливо – це шкодитиме бізнесу чи буде економічно не обґрунтованим.

Тому є законопроєкт №3515 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення», який вже дуже давно розглядається у Верховній Раді: він складний, бо передбачає відв’язку прожиткового мінімуму від всіх інших невластивих для нього виплат, з якими його сьогодні пов’язують і через які, по-суті, ми не можемо його безболісно підняти лише для категорій соціальних громадян.

Разом з тим, наприклад, у програмі малозабезпечених, ми щороку піднімаємо рівень забезпечення для працездатних осіб. Так, коли нараховують допомогу малозабезпеченим, то враховують 130% прожиткового мінімуму для дитини. Тобто не такий, який встановлено для дітей певного віку, а ще +30% додатково. Вважається, що це норма, яка повинна бути забезпечена і з неї вираховують допомогу щодо малозабезпечених.

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Але, на жаль, лише 45% для працездатного віку – і тут ми піднімаємо, бо в нас є домовленості з міжнародними структурами, що ми збільшуватимемо цей відсоток, аби покривати/розширювати категорію громадян, які отримуватимуть допомогу як малозабезпечені.

Як бачите, все це досить складні розрахунки. Тому ми хочемо відійти від цієї складної математики і зробити все набагато простішим і зрозумілим для людей. Тобто більш прозорі критерії та умови отримання допомоги. Вона не має бути постійною на все життя, а повинна бути пов’язана з виходом людини зі складних життєвих обставин. Бо у всьому світі соціальна підтримка передбачає вихід людини в економічну самостійність. А в Україні, на жаль, поки такого зв’язку немає, або він досить слабкий. Тому ми вже над цим працюємо.

– Які прогнози щодо традиційного інфляційного зростання прожиткового мінімуму в 2023 році.?

– Коли ми формували наші бюджетні запити, то, звісно, враховували інфляційні прогнози, які надають нам статистичні органи. Самі не розраховуємо інфляцію: в нас немає таких спроможностей і це не наша функція. Ми отримуємо дані від інших державних органів, які вираховують інфляційні показники.

Наразі інфляцію попередньо розраховують на рівні 30%. І ми сформували й передали в Міністерство фінансів всі наші бюджетні запити, з урахуванням цих 30%, а також з урахуванням всіх гарантій, що визначені нормами нашого чинного законодавства. Відверто кажучи, це астрономічне збільшення. Якщо не помиляюсь, там лише по одній програмі нам треба було б видавати 100 млрд грн. Тому, очевидно, що зараз це не може бути повною мірою забезпечено й покрито Мінфіном.

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Такі запити подають усі органи, а потім уже з урахуванням того, які доходи в державі плануються (бо саме Мінфін бачить прогнозний дохідний бюджет, що може бути сформований), формуємо пріоритетні видатки – визначаємо, що найбільш критично і його слід негайно закрити, а що можна відкласти (з розумінням того, що на все нам коштів не вистачить).

Про те, чому деякі функції Міністерства соцполітики переходять до ПФУ

– З жовтня 2022 року субсидії й пільги виплачуватиме не Мінсоцполітики, а Пенсійний фонд України. Чому з’явилося таке рішення?

– Це наше рішення і планова дія (можливо, пришвидшена з настанням війни). Наприклад, як сьогодні відбувається нарахування субсидій?

1. Людина звертається в будь-який ЦНАП чи Управління соціального захисту населення.

2. Потім її документи передаються в УСЗН, де вона проживає, і там вже розглядається сама заявка: переглядається декларація, робиться звірка за реєстрами тощо. Сьогодні таких управлінь у нас 700.

3. Відповідно, під кожну з цих точок слід зробити повноцінний обмін усіма реєстрами, щоб ще на етапі призначення співробітник УСЗН чітко розумів, має право ця людина на виплати чи ні. І це дуже складно, враховуючи ще й те, що в різних УСЗН, а це органи місцевого рівня, свої IT-програми.

4. І коли фінансові відомості по послугах і виплатах передаються в Мінсоцполітики, то наше Державне підприємство «Інформаційні обчислювальні системи» повинно зводити ці всі відомості в один реєстр – і це додаткові складнощі.

5. Далі реєстр з призначеними пільгами/субсидіями (формує ІОЦ) та заявки щодо потреби в коштах для виплати пільг/субсидій (подають регіональні органи соціального захисту населення) щомісяця передаються в наше міністерство для подальшого фінансування та перерахування коштів.

6. Казначейство формує єдиний пул грошей (наприклад, на субсидії) і розподіляє його по відомостях між регіональними органами соціального захисту (області).

7. Потім регіональні органи соціального захисту (області) перераховують відповідні кошти на рахунки структурних підрозділів з питань соціального захисту населення (райони).

8. Райони (отримуючи свою суму коштів) безпосередньо ділять її по своїх відомостях на рахунки людей.

Ця складна «логістика» призводить до затримок з виплатами, адже такий рух грошей потребує фізичної присутності працівників на своїх робочих місцях.

– І тому вирішено передати цей функціонал ПФУ?

– Саме під час війни ми стали розуміти, що така довга складова потребує швидкого переформатування. Наприклад, у Херсоні за старою формулою зараз неможливо призначити ніяких виплат, бо там люди дуже часто не працюють на своєму робочому місці. І, звісно, громадяни залишаються без своїх виплат. І ми вже частину призначень по окупованих територіях, які наразі є, переспрямували на наше підприємство «Інформаційна обчислювальна система». Хоча це не його повноваження – держпідприємство не може ухвалювати рішення про призначення чогось, у нього немає достатніх розрахунків, вихідних даних, обміну всіма реєстрами тощо.

Ще важливий момент. Наявність паперових реєстрів і навіть локальних систем даних призводить до того, що вони можуть потрапити в руки диверсантів/окупантів.

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Тому на початку війни всім УСЗН була дана вказівка знищити свої бази. Наприклад, у Київській області (після звільнення) ми їх не маємо і наразі у нас триває складний процес поновлення цих відомостей.

Натомість у Пенсійного фонду такі проблеми відсутні, бо людина звертається в ЦНАП, Управління ПФУ чи робить заявку через особистий пенсійний онлайн-кабінет. Ця заявка є екстериторіальною. В ПФУ вже реалізовано цифровий інструмент, який підключає кожну людину через певне «хмарне середовище». Тобто вся інформація зберігається на центральних серверах і в «хмарах» (в інших країнах). Так ми не втрачаємо інформацію і не дозволяємо до неї доступитися будь-кому, якщо персональний комп’ютер, наприклад, у зоні бойових дій – до нього відрізається доступ. А екстериторіальність опрацювання заявок передбачає, що вони скеровуються працівникам ПФУ, незалежно від того, в якому регіоні Україні вони перебувають. І це тримає певний баланс.

Так, коли ВПО на початку війни почали звертатися в УСЗН Львівської/Івано-Франківської області – всі пам’ятають ті довгі черги й зависання комп’ютерів. А от у ПФУ такої ситуації не було, бо їхня система розкидає звернення громадян по всій Україні плюс є можливість оперативно від’єднати комп’ютер, що опинився у зоні ризику (аби не втратити інформацію).

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Система ПФУ, на відміну від Мінсоцполітики, відкидає зайві ланки. Людина звертається за субсидією в ЦНАП, потім вона передається на уповноваженого працівника ПФУ у будь-якій точці України.

У ПФУ вже є реєстри, які містять величезний обсяг даних, що дозволяють оперативно верифікувати заявку (і це одна точка обміну інформацією, а не 700, як у випадку з УСЗН), прийняти відповідне рішення й одразу спрямувати кошти на рахунок тієї чи іншої людини.

– Зрозуміло, тобто через ПФУ шлях коштів буде коротшим і люди отримають їх без затримок. А що робити тим, у кого вже є призначені пільги/субсидії – поспішати до ПФУ перереєстровуватися?

– Для людей нічого не змінюється. Все автоматично, це суто наш внутрішній алгоритм, що пришвидшує рух рішень, прибирає зайві ланки та убезпечує інформацію. Отож усі зміни на краще. До того ж це перший крок до формування єдиної інформаційної соціальної сфери – у подальшому буде створено один реєстр суб’єктів соцсфери (тобто всі дані про людину, яка отримує кошти від держави, зберігатимуться в одному місці). Інформація буде захищена й верифікована на центральних серверах.

Про двоетапне зростання пенсій в останні місяці року

– До кінця року пенсіонерів ще двічі очікує підвищення пенсій. Зокрема, збільшиться розмір пенсії за віком для непрацюючих осіб, що досягли 65 років і мають страховий стаж не менше 30 років жінки та не менше 35 років чоловіки. Які саме надбавки очікувати цим пенсіонерам?

– Щодо збільшення розміру пенсії за віком для непрацюючих осіб, то тут ми робимо «дотяжку» – коли зарплата у людини була не висока, а стажу достатньо, проте вона отримує мінімальну виплату. Тому, наприклад, пенсії у 2500–2600 грн ми піднімаємо до 3000 грн (для людей з повним страховим стажем (30/35 років у жінки/чоловіка) та старших 70 років).

 – А чому при збільшенні/перерахунку пенсій непрацюючим особам не враховується обʼєктивна причина недосягнення страхового стажу в 30–35 років – наприклад, через непередбачену інвалідність?

– Тут питання у нашій розбалансованій солідарній пенсійній системі. Сьогодні виплати таким людям йдуть з держбюджету, адже страхової виплати (пенсії) не вистачає. Проте людям з інвалідністю (особливо 1-ї групи), держава мала би забезпечити соціальний догляд (йдеться про денний догляд, підтримане проживання – догляд вдома, відпочинок для дітей з інвалідністю тощо) і соціальну допомогу у вигляді виплат в розмірі не менше 2100 грн для непрацюючих осіб. І це не страхова виплата, а саме допомога, аби вижити таким людям у складних життєвих обставинах. Тому доцільним було б збільшити для такої категорії людей саме не розмір пенсій, а розмір виплат соціальної допомоги, а також забезпечити соціальний догляд та надання інших соцпослуг.

Стосовно опції соціального догляду – це абсолютно новий напрямок, який в Україні потребує розвитку. Про нього вкрай мало говорять: ці обов’язки покладено на громади, а громади не забезпечують такі соціальні послуги.

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Сьогодні ми плануємо повністю переформатувати надання цих послуг – частину з них, особливо складних і дороговартісних, вивести на рівень держави й закуповувати їх через центрального закупівельника соцпослуг, за прикладом закупівлі медичних послуг через НСЗУ.

Якщо говорити про людей з важкою формою інвалідності, котрі не можуть працювати, – їм потрібен догляд. Сьогодні їм допомога на догляд практично не надається, бо це питання на державному рівні майже не вирішене і зазвичай перекладається на родичів. Проте цю соціальну послугу ми маємо намір розвивати й фінансувати. Що ж стосується підняття пенсій для осіб з інвалідністю, то ми думаємо над такою практичною можливістю. Але у 2023 році суттєво підвищувати їх не матимемо можливості. Все залежатиме від фінансово-економічної ситуації.

– З 1 жовтня особам віком від 70 до 75 років встановлюється щомісячна компенсаційна виплата – 300 грн. За якою формулою виводилися ці 300 грн, чому саме така цифра й чому вона компенсаційна?

– Це доплата з урахуванням досягнення віку. Розрахунок був дуже простий – пониження можливості знайти собі додатковий заробіток. Ми маємо статистику того, як у нас зайняті/не зайняті люди пенсійного віку, а як відомо, з віком можливість отримання додаткового джерела доходу суттєво падає. Тому ми почали додавати доплати за поважний вік. Зауважу, що ці доплати індексуються: ми всі їх проіндексуємо на індекс інфляції. Адже коли ця доплата потрапляє в сукупну виплату пенсії, то вона вже й індексується на рівень інфляції.

Про ініціативу із залучення меценатів для збільшення пенсійних виплат

 – Місяць тому Міністерство соціальної політики оголосило, що хоче задіяти меценатів, аби підвищити пенсії українцям –- підтримати пенсіонерів з невеликими виплатами адресно. Наразі законопроєкт у Верховній Раді. Як триває розгляд?

– Проєкт вже ухвалено у першому читанні. У нас є достатньо людей, які готові робити певні пожертви і вкладати свою частину прибутків у соціально значимі речі. Тому ми надаємо таку можливість, і я думаю, що якусь частину потреб наших малозабезпечених пенсіонерів, яких на сьогодні близько 4,7 млн осіб, буде покрито. Тим паче, що ми не встановлюємо обмежень щодо перерахування сум. Ба більше, такі перерахування дозволять одразу підвищити виплати й іншим пенсіонерам.

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Адже 70% пожертвуваної суми піде адресно конкретному пенсіонеру, якого обрав меценат (за віком, стажем, розміром доходу, соціальним статусом), а 30% – буде спрямовано на загальний рахунок для підвищення пенсій решті.

Про конкретні перемовини з меценатами до початку роботи даного механізму говорити зарано.

Щодо скасування українських соцдопомог тим, хто тимчасово проживає за кордоном

 – Із серпня Міністерство соцполітики розглядає питання доцільності виплати однакових соціальних допомог людям, що залишилися в Україні, й тим, які виїхали за кордон після початку війни. Як це регулюватиметься на законодавчому рівні?

– Усе залежить від того, які саме виплати отримує людина. Що стосується субсидій, то вони нараховуються на конкретні комунальні послуги в Україні. Звісно, що при перерахунку буде братися до уваги кількість членів домогосподарства, які на сьогодні є фізично в Україні. Норматив на відсутніх членів домогосподарства зараховуватись не буде.

Якщо йдеться про ВПО, то грошова допомога їм надається для проживання в межах України. А коли вони виїхали за кордон, виплата коштів припиняється.

Якщо говорити про пенсію, то вона зароблена відповідно до страхового стажу. І ми ніяк не прив’язуємо місце тимчасового перебування людини до того, як вона цю пенсію отримує. Обов’язок держави – заплатити людині ці гроші. Отож пенсії ми продовжуємо виплачувати і тим, хто через війну тимчасово виїхав за кордон. Ще є виплати пенсій по інвалідності, допомога дітям по інвалідності, виплати одиноким матерям – це теж статусні виплати, які ми продовжуємо перераховувати незалежно від того, де наразі знаходиться людина.

Міністр соціальної політики: «У нас є два фронти: військовий і соціальний»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Ми вважаємо, що саме Україна повинна бути першою, хто підтримує своїх громадян у скрутні часи. Підтримка інших держав є вторинною.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло