Як продовольчий ритейл упорався з хвилею «ракетного» ажіотажу

Як продовольчий ритейл упорався з хвилею «ракетного» ажіотажу

І чи є сенс запасатися продуктами

This material is also available in English
Як продовольчий ритейл упорався з хвилею «ракетного» ажіотажу
Фото: depositphotos.com

Учора в Києві та інших українських містах, які зазнали обстрілів, можна було спостерігати часткову «реінкарнацію» 24 лютого. Загалом 10 жовтня росія випустила по Україні 87 ракет і 24 безпілотники. Більшість було збито українським ППО, проте внаслідок масованих обстрілів тільки в столиці загинуло 14 людей і майже 100 було поранено. Метою атаки, крім задоволення внутрішнього російського споживача, були об'єкти критичної інфраструктури. Вони постраждали у 20 населених пунктах. За даними КМДА, у Києві отримали пошкодження різного ступеня 45 житлових будинків, 6 закладів освіти, 2 заклади соціальної сфери, 6 закладів культури, 5 закладів охорони здоров'я, 2 адмінбудівлі. Також постраждали 5 об'єктів критичної інфраструктури та ЖКГ столиці, внаслідок чого було частково обмежено енергопостачання.

Це найбільша атака росії на Україну з 24 лютого. Оскільки вона була позбавлена статусу першої, то крім зрозумілих запобіжних заходів, обстріл не викликав серйозних масових рухів населення. Так, не сталося видимих міграцій ані на Західну Україну, ані до передмість. Єдине, що збігалося – хоч і в менших масштабах з 24 лютого – це споживча поведінка.

Після рекордно довгої повітряної тривоги, яка тривала понад п'ять годин і під час якої за протоколом не працюють об'єкти торгової інфраструктури, у роздрібних мережах було зафіксовано сплеск ажіотажного попиту. З першою нагодою споживачі почали формувати запаси.

Згідно з опитуванням, яке провів автор Mind, середній чек відрізнявся мінімум удвічі від повсякденного і містив класичні «панічні» продукти: крупи, соняшникову олію, сіль, макаронні вироби, туалетний папір. Плюс курячі яйця, які почали користуватися підвищеним попитом на хвилі зростання цін на них ще за кілька днів до атаки. Також черги спостерігалися біля АЗС.

«Прохання до всіх не робити дурниць біля заправок та на касах магазинів. Усього достатньо й буде достатньо», – написав нардеп Мар'ян Заблоцький, проте до цього похвального заклику дослухалися не всі.

Ажіотаж має кілька причин, зокрема об'єктивних. Насамперед, оскільки продовольчі магазини були недоступні протягом тривалого часу, весь традиційний для цього періоду попит зійшовся в одній точці, після того як вони були відкриті. Уже до вечора кількість відвідувачів не перевищувала середньостатистичної, хоча обсяги покупок все ще були значно більшими за звичайні.

Чинник раптової атаки, невизначеність щодо її тривалості та необхідність сформувати повноцінний резерв, щоб мінімізувати наступні виходи зі сховища, змусили купувати більше, ніж зазвичай.

Чинник «нападу з Білорусі». 10 жовтня президент рб олександр лукашенко офіційно підтвердив, що досяг із владіміром путіним угоди про розгортання спільної регіональної групи військ. У разі відновлення бойових дій у Київській області – чого не сталося – постачання продуктів могли б бути ускладнени, як це було після 24 лютого.

Ажіотаж загалом тривав менше доби. Через кілька годин він захлинувся у явно надмірній пропозиції товарів у торгових мережах.

Як уточнили в мережі «Сільпо» (Fozzy Group), після ранкових атак 10 жовтня відновили роботу 85% «Сільпо», крім частини магазинів переважно у Львові та Харкові через перебої з електроенергією.

«Поки що запаси всіх категорій продуктів є у достатній кількості в самих магазинах, а на наших складах і поготів. Уже є план А та план Б щодо доставки продукції до «Сільпо» в наступні дні. Тобто ми зробимо все, щоб товари були на полицях для вас», – йдеться в повідомленні компанії.

Енергетичні перебої призвели до необхідності економії та планового відключення частини промислових споживачів, проте виробники продуктів харчування мають пріоритетний доступ. Також не виникло жодних серйозних обмежень щодо логістики.

А враховуючи оперативне відновлення енергетичної інфраструктури та звичайного режиму роботи всіх критичних підприємств, сплеск продовольчого попиту, найімовірніше, був разовим.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло