Дрон у спину: Україні час використовувати продовольство як важіль тиску на Іран. Що можна зробити сьогодні?
Відмова від експорту зерна на батьківщину «мопедів» – суто символічний крок, але вжити його потрібно
Уже другий тиждень Україна атакована дронами-камікадзе. Заявлена мета атак – об'єкти критичної, насамперед енергетичної інфраструктури. Проте разом із ударами по ТЕЦ дрони вже забрали життя десятків українців. Лише 17 жовтня через влучання безпілотника в житловий будинок у Києві загинуло п'ятеро людей, серед яких – вагітна жінка.
Дрони є дешевшою заміною високоточним ракетам, які росія почала економити для ударів по радіолокаційних системах, артилерійських установках та інших об'єктах. рф не змогла збільшити їх виробництво – зокрема через дефіцит чипів та іншої електроніки, постачання якої потрапило під антиросійські санкції.
У середині серпня з'явилася інформація, що цей дефіцит був заповнений Іраном, який продав рф бойові дрони Mohajer-6 і Shahed. За неофіційними даними, угоду було укладено під час візиту владіміра путіна до Ірану в липні 2022 року. Тоді Тегеран, в обмін на постачання БПЛА, також отримав обіцянку вивести частину російський військ із Сирії та передати іранським воякам військові бази. Скільки саме безпілотників було поставлено Іраном російській армії, невідомо. За даними військової розвідки США, йдеться про сотні одиниць. Іран заперечує будь-які факти відправлення зброї до рф.
Нагадаємо, перший Shahed було збито 13 вересня на харківському напрямку. Пізніше дронами було атаковано Одесу.
Читайте також: Що це в небі деренчить? або Як ЗСУ збивають іранські дрони-камікадзе
За даними Washington Post, нещодавно було досягнуто домовленості про постачання Іраном ще однієї партії дронів, а також балістичних ракет малої дальності класу «земля – земля», які здатні вражати цілі на відстані 300 і 700 км. Фактично це означає, що Іран виступив на боці рф у війні проти України. Чим може відповісти наша країна?
Що імпортує Іран? Зважаючи на природно-кліматичні умови, Іран є нетто-імпортером продовольства. Будучи багатою, попри міжнародні санкції, країною, основний дохід якої генерує нафтогазовий сектор, Іран міг дозволити собі такі закупівлі. Тривало це до того часу, як три роки тому країна виявилася практично у повній ізоляції на тлі суттєвого погіршення міжнародних відносин, зокрема зі США.
За даними USDA, упродовж трьох останніх сезонів частка імпортної кукурудзи становила в середньому 85% від внутрішнього споживання в Ірані, ячменю – 45%, пшениці – 20%. При цьому в 2021/22 МР частка імпортної пшениці різко зросла – до 36% (8 млн тонн), проти 13% сезоном раніше, а власне виробництво цієї зернової культури впало в країні через посуху на 30%, до 10 млн тонн.
Що Іран купує саме в Україні? Україна була одним із найважливіших постачальників продовольства до Ірану, хоча динаміка обсягів поставок була різноплановою. Так, у 2013 році туди було поставлено різних товарів на $792 млн, а у 2015-му – на $534 млн. Понад 90% у структурі постачання на всіх етапах займали сільгосптовари та продукція харчової промисловості.
2015 року Іран вів переговори з новим постреволюційним українським урядом щодо значного нарощування обсягів імпорту продовольства. Йшлося про постачання на $1,5 млрд щорічно. Основні товарні категорії, які цікавили Іран, – зернові, олія, кукурудза, ячмінь та соя – тобто саме те, в чому традиційно сильною є Україна.
За підсумками 2017 року Іран увійшов до першої десятки найбільших імпортерів української сільгосппродукції, посівши дев'яте місце. Частка Ірану в українському експорті становила близько 3%.
2021 року Іран посів сьоме місце в рейтингу імпортерів українського зерна, придбавши його на $533 млн. За даними МЗС, товарообіг між Україною та Іраном склав тоді $723,7 млн, серед якого експорт товарів – $624,9 млн, імпорт – $98,8 млн.
Основу українського експорту традиційно становила сільськогосподарська продукція та харчові товари – 97%. Імпортує ж Україна переважно фрукти та горіхи, овочі та продукти їх переробки, фармацевтичну продукцію.
Тобто розрив торговельних відносин як реакція на опосередковану агресію видається логічним кроком, болючішим для Ірану, ніж для України. Чи так це?
З ким Іран ще тісніше пов'язаний «імпортними узами»? Наскільки б не були важливими постачання українського зерна для Ірану, країна має іншого партнера, чия продовольча значущість планомірно – і вочевидь усвідомлено – зростала і на сьогодні є ключовою. Це росія.
За підсумками маркетингового року, що завершився (липень 2021 – червень 2022), Іран вийшов на друге місце серед провідних покупців російського зерна, імпортувавши його 7,8 млн тонн, що відповідає практично 100% потреби в імпорті цієї країни. Український експорт усіх сільгоспкультур за минулий рік у товарному еквіваленті становить близько 1,5 млн тонн.
Обсяг експорту до Ірану зерна з рф за січень – серпень 2022 року через Махачкалінський морський торговельний порт (ММТП) – ключову зв'язувальну ланку транспортної системи з Іраном – зріс на 60% порівняно з показником роком раніше і досяг 142 000 тонн. Минулого року через порт було відвантажено до Ірану 87 000 тонн зерна.
Крім того, з початку 2022 року ММТП переробив понад 108 000 тонн іранського цементу. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року обсяги зросли вдвічі.
Активізація торгових відносин двох країн намітилася у травні: Тегеран та москву об'єднали загальні санкції. У липні цього року було заявлено, що Іран планує «значно збільшити» обсяги аграрних закупівель із рф.
Дані: ФАО
Чи може Україна натиснути на Іран продовольством? Виходячи з дисбалансу в обсягах торгівлі, малоймовірно, що українська заборона на експорт сільгосптоварів змусить Іран одуматися і згорнути військові угоди з росією. А втім, навіть якщо цей крок виглядає символічним, швидше за все він буде зроблений. Причому не лише Україною, а й її партнерами.
США та Євросоюз уже заявили про посилення санкцій проти Ірану, оскільки кооперація останнього з росією розглядається як загроза усьому світу. А українські парламентарі планують розробити законопроєкт про розірвання дипломатичних відносин з Іраном та визнання цієї країни спонсором тероризму.
Як розвивалися українсько-іранські відносини
1992 рік – підписано Протокол про початок дипломатичних відносин між Україною та Іраном; запрацювали посольства двох країн.
1992, квітень – перший візит президент України Леоніда Кравчука до Ірану. Було підписано Декларацію про принципи дружби, в якій серед іншого значилося зобов'язання про взаємну повагу суверенітету.
1996 рік – перше засідання Міжурядової українсько-іранської комісії з економічного та торговельного співробітництва.
2001 рік – візити до Ірану прем'єр-міністра України Віктора Ющенка та спікера Верховної ради Івана Плюща.
2002 рік – візит до України президента Ірану Мохаммада Хатамі.
2013 рік – українська делегація взяла участь в інавгураційних урочистостях президента Хасана Рухані.
2016 рік – після 11-річної перерви відбулося засідання спільної комісії з економічного та торговельного співробітництва.
2020 рік, січень – вранці 8 січня літак МАУ після зльоту з аеропорту Тегерана був збитий ракетою, яку випустили військові. Загинули 167 пасажирів та 9 членів екіпажу. Україна та Іран вели тривали і здебільшого безрезультатні переговори про розслідування катастрофи та виплати компенсацій.
Читайте також: Таємниці «іранського боїнга»: чому Україна спочатку підтримала версію про ненавмисну помилку вояків
2022, серпень – з'явилася інформація в ЗМІ, що Іран поставив росії близько тисячі дронів-камікадзе Shahed.
23 вересня 2022 року – Україна прийняла рішення про позбавлення посла Ірану акредитації, а також скорочення кількості дипперсоналу посольства.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
