Рік незламності: як інтернет-провайдери загартували мережі під час масованих кібер- та артилерійських атак

Минув рік від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Mind продовжує проєкт «Рік незламності», в якому аналізує вплив військової агресії на різні галузі національної економіки. Цього разу зосередимося на тому, як цей період пройшли інтернет-провайдери.

Фіксований інтернет під час повномасштабної війни став однією з найважливіших послуг. Його, як і мобільний зв'язок, російські терористи намагалися знищити не лише кібератаками, а й руйнуванням мереж, обладнання, офісів. Утім в Україні працює декілька тисяч інтернет-провайдерів. Скільки з них тимчасово втратили свій бізнес? Яка динаміка абонентів, доходів та кількості співробітників?

На ці питання телеком-регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, НКЕК) поки що не зміг відповісти. Як пояснили Mind у відомстві, згідно із законами «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», гравці мають подавати звітність протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

«Враховуючи зазначене та те, що певна кількість суб’єктів господарювання перебуває на тимчасово окупованих територіях або в районах бойових дій, наразі не володіємо достатньо повною та актуальною інформацією щодо діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за звітні періоди 2022 року», – зазначає НКЕК. Та сподівається, що до початку квітня зможе-таки опублікувати звіт про розвиток галузі: «Постачальники… з розумінням ставляться до наших звернень, надаючи регуляторну звітність. Хоча процес отримання інформації досить динамічний, її обсяг недостатній для проведення аналізу даних та їх співставлення з аналогічним періодом 2021 року».

Тож поки Mind дуже орієнтовно може припустити, що 2022 рік галузь закінчила із зростанням доходів приблизно на 10% – до 17,4 млрд грн. У розрахунок редакція включила динаміку минулорічних показників, стрімке падіння обороту на тимчасово окупованих територіях, активний перехід абонентів на більш об’ємні оптичні тарифи. Маржинальність бізнесу навряд чи залишилася на довоєнному рівні (в середньому – була 40%): гравцям довелося вкладати чималі кошти у відновлення зруйнованого обладнання та закупівлю акумуляторів і генераторів.

Кількість абонентів здебільшого зростала завдяки переносу підприємств на захід України. Проте руйнування мереж на сході та масова міграція за кордон нівелювали це зростання. Тож, за дуже орієнтовними оцінками Mind, наразі в Україні нараховується близько 7,5 млн абонентів – домогосподарств та юросіб.

Видання попросило розповісти про воєнні надбання та збитки самих гравців – великі та середні бізнеси. Втім більшість респондентів запропонувала відповісти на питання редакції після перемоги. З різних причин: нездорова увага податківців до тих, хто «вижив», безпідставне блокування накладних тощо. Тож поки публікуємо історії лише декількох компаній.  

На який приріст абонентів та доходів розраховували на початку 2022 року та з яким результатом його завершили? Опитані спікери пригадують амбітні плани зростання. Однак із початком війни багато провайдерів перейшли в режим bypass: тимчасово стали надавати послуги навіть тим користувачам, хто не мав змоги за них сплатити.  Наприклад, на початку березня у провайдера «Домашній Інтернет» («Київстар») було близько 35%, або 420 000 таких абонентів. За дев’ять місяців 2022 року загальний операційний дохід цієї компанії зріс на 2,2% – до 1,409 млрд грн, кількість абонентів впала на 5,5% – до 1,1 млн (річні дані поки не опубліковані).

Генеральний директор «Укртелекому» Юрій Курмаз розповідає, що до початку повномасштабної війни планували інвестувати протягом 2022 року близько 1,5 млрд грн в проєкти, які б скоро мали комерційний результат.

У підсумку за 2022-й «Укртелеком» збільшив абонбазу в оптичному сегменті на більше ніж 16,2%, що дало приріст доходів понад 27% за рік. Загалом же минулоріч компанія скоротила виручку на 15% – до 5,6 млрд грн, порівняно з 2021-м.

У Vega спочатку розраховували на 34% зростання абонбази. Закінчили рік із 20%-м зростанням. «З курсом на розвиток інтернету за сучасною технологією GPON ми ставили собі дуже амбітні плани. Не відступили від них і після 24 лютого. Вже у квітні не тільки відновили будівництво мережі GPON, а й збільшили інвестиції в цьому напрямку. Ця технологія виявилася рятівною під час війни. Вона не лише дозволяє забезпечувати безперервний зв’язок кінцевому користувачу без наявності електроживлення, але й стійкіша до аварій», – пояснює генеральний директор Vega Сергій Скрипніков.

За його даними, підключення користувачів до GPON і стало основним драйвером зростання абонбази. У 2022 році за цією технологією підключили майже вдвічі більше абонентів, ніж у 2021-му, і на 15% перевищили сподівання за кількістю нових включень. «Річний дохід за 2022 рік менший, ніж ми розраховували на його початку. Втім з головним завданням року – тримати зв'язок попри все – компанія впоралася. Завдяки роботі команди ще понад 14 000 домівок тепер мають можливість залишатися на зв’язку навіть попри енергетичні блекаути», – розповідає Скрипніков.

Які збитки завдані російськими терористами? За розрахунками телеком-регулятора, тільки за перші чотири місяці повномасштабного вторгнення  прямі втрати від пошкодження фіксованих та мобільних мереж сягнули $600 млн. Зараз ця сума «дещо» більша. Наскільки? Свіжі дані, можливо, будуть оприлюднені регулятором на початку квітня.

В «Укртелекомі» наразі оцінюють загальні руйнівні наслідки російської агресії для компанії в 2 млрд грн, з них понад 600 млн грн – знецінення операційних активів та втрата активів на тимчасово окупованих територіях. Проте ця сума постійно уточнюється. «У нас близько 200 будівель пошкоджені і понад 40 – повністю зруйновані. Частина з них знаходяться на окупованих територіях. Оцінити збиток доволі проблематично, але ми це будемо робити і вимагати репарацій у рамках позову, який наш головний акціонер та інвестор Рінат Ахметов подав до Європейського суду з прав людини», – розповідає Юрій Курмаз.

У Vega, за попередньою оцінкою (без урахування абонентських ліній і заміни клієнтського обладнання), збитки складають понад 40 млн грн. «Зараз не можемо точно визначити масштаб через відсутність інформації щодо кількості втрачених майданчиків з обладнанням на тимчасово окупованих територіях. Постійно фіксуємо усі випадки пошкодження, знищення телеком-інфраструктури та інших активів компанії. Готові проводити відновлювальні роботи, щойно з’являється така можливість. Часто задля оперативного відновлення втраченого зв’язку фахівці починають працювати одразу після отримання відповідних дозволів від ДСНС, МВС та ЗСУ», – каже Скрипніков.

Які з екстрених рішень виявилися найбільш вдалими? Опитані спікери розповідають про декілька пріоритетів. У Vega перші рішення стосувалися команди й абонентів. «Майже миттєво перевели на дистанційний режим роботи більшу частину працівників. Так люди мали можливість піклуватися про свою безпеку та безпеку близьких. Звісно, забезпечення функціювання критичної телеком-інфраструктури неможливе без фізичної присутності фахівців. Вдячний колегам за сміливість, відповідальність і відданість спільній справі. З перших хвилин вторгнення перебуваємо на постійному зв’язку з командою: часті (і головне – відкриті) комунікації в усіх корпоративних каналах, зокрема відеозвернення керівників з роз’ясненнями подальших дій», – пригадує Сергій Скрипніков.

Для абонентів упродовж березня та квітня 2022 року Vega надавала послуги без оплати. «Розуміли, що через військове вторгнення велика кількість клієнтів виїхала зі своїх домівок. У цих випадках фахівці відстежували трафік і ставили всі сервіси на «паузу», попередньо повідомивши клієнта. Тож абоненти були впевнені, що їхні кошти на рахунках збережені і їм не доведеться сплачувати за послуги, якими вони не користувались», – пояснює гендиректор Vega.

В «Укртелекомі» в перші місяці війни головним було захистити персонал та зберегти компанію. «Надважливою стала оперативність у прийнятті рішень. З початком великої війни у нас щоденно вносилися корективи в прогнози на підставі попереднього дня. Потім перейшли до тижневого планування, максимум вдавалося планувати на місяць. Головний фокус був на стабільності зв’язку. Якщо до повномасштабної війни у нас було нормою дворазове резервування каналів, то у надзвичайно короткий термін на початку бойових дій ми мали збільшити надійність мережі удвічі та вийти на чотириразове резервування. Щоб надавати надійний сервіс як ЗСУ і об’єктам критичної інфраструктури, так і нашим абонентам», – пояснює Курмаз.

Які новації навряд чи б оперативно запровадити, якби не війна? Топменеджери навели чимало прикладів. У Vega автоматизували нотифікації при аваріях на мережі. «Під час війни клієнти стали особливо чутливі до всього, що стосується базових потреб життєдіяльності: має бути запас їжі, павербанки зарядженні й, звісно, засоби комунікації мають працювати надійно. Тож завдяки нотифікаціям абоненти стали оперативно отримувати інформацію про наявність аварії та терміни її усунення. Ще для клієнтів запровадили систему знижок, яка базується на індивідуальному підході до кожної окремої категорії абонентів. Зняли обмеження за термінами реферальної (партнерської) програми з кодами на безплатний тестовий період доступу до послуг інтернет за технологією GPON», – розповідає Скрипніков.

СЕО «Датагруп-Volia» Михайло Шелемба розповідає, що війна прискорила об'єднання мереж «Датагруп» і Volia. «Під час війни дуже стрімко збільшився попит на відмовостійкість мережі, тож ми прискорили модернізацію, яку впроваджуємо разом із Cisco. Проєкт, який було розраховано на два роки, реалізували майже за 10 місяців. У його межах розбудовано мережу додаткових резервних лінків загальною ємністю понад 900 Гбіт/с та встановлено 200 одиниць високотехнологічного обладнання, що дозволило підвищити відмовостійкість опорної мережі більш ніж удвічі. Пропускна здатність збільшилась у 10 разів», – пояснює Шелемба.

Також компанія ризикнула відкрити нову нішу за кордоном. «Після початку повномасштабної війни багато хто став замислюватись, як зберегти свою ІТ-інфраструктуру. Особливо це було важливо у перші місяці вторгнення. Якщо інфраструктура опиниться на окупованих територіях – компанія може втратити роки своєї роботи. Існує й багато інших воєнних ризиків, від яких можуть захистити сучасні хмарні технології. Тому вирішили розбудувати комерційне хмарне сховище в Європі – у Франкфурті-на-Майні», – розповідає Михайло Шелемба.

В «Укртелекомі» через війну значно посилили кібербезпеку. «Раніше їй приділяли багато уваги, але з початком повномасштабної війни кількість кібератак на нашу інфраструктуру збільшилася у сотні разів. у середньому відбиваємо понад 10 атак на тиждень для забезпечення безперервної роботи сервісів. Досвід наших експертів в аналізі та прогнозуванні атак зріс в рази. Також отримали додаткові інструменти та посилили співпрацю з ключовими вендорами рішень у галузі кібербезпеки: Microsoft, Cisco, Palo Alto, Checkpoint та CloudFlare. Ще отримували безкоштовну технічну підтримку, програмне забезпечення та можливість використання хмарних сервісів від Microsoft, Oracle і Dell», – ділиться Курмаз.

Як розраховують «пройти» 2023 рік? Перший рік великої війни загартував бізнеси та зробив їх міцнішими як в оперативному управлінні, так і технологічно. Тож у спікерів позитивні прогнози. На думку Юрія Курмаза, на телекомринку цьогоріч можна прогнозувати уповільнення темпів падіння маржинальності бізнесу. У сегменті фіксованого інтернету буде гальмування динаміки зниження доходів як загалом по галузі, так і в «Укртелекомі». «Зважаючи на те, що у 2022 році ми не змогли реалізувати інвестиційні плани, у 2023 році теж прогнозуємо падіння доходів, але не більше, ніж на 10%. У планах на 2023 рік зберігається локальна модернізація мідної інфраструктури. Тепер, зважаючи на ситуацію, у нас вже є нова стаття інвестицій – альтернативні джерела енергопостачання», – розповідає гендиректор «Укртелекому».

У Vega на 2023 рік заплановані тисячі включень абонентів у побудованих зонах GPON, збільшення інвестицій в енергоефективний інтернет та масштабна модернізація мереж. «Темп робіт значно збільшиться. Це вже відчутно з початку року, тому що люди все більше надають перевагу надійним технологіям і незалежним рішенням», – говорить Скрипніков.

«Впевнено, тому що відчуваємо відповідальність перед тисячами клієнтів, яким потрібен зв’язок за будь-яких умов. Попри активні бойові дії, обстріли чи ще якісь нашестя. І всій команді Vega ця відповідальність надає не лише сил іти далі, робити свою роботу, відновлювати та будувати, а й впевненості у тому, що ця праця допомагає громадянам країни в найважчий період. А чому сміливо – тут пояснення ще простіше: достатньо подивитись на наших інженерів, скажімо, у Харкові чи Миколаєві, які вже рік ні на день не покидали місто і тримають мережу. Пишаюсь, що знаю цих людей особисто», – резюмує Скрипніков.