Книжка тижня: «Синдром самозванця. Як прожити неймовірне життя, на яке ви заслуговуєте» Еш Амбірдж

Книжка тижня: «Синдром самозванця. Як прожити неймовірне життя, на яке ви заслуговуєте» Еш Амбірдж

Навчіться впевнено сказати «так» великим можливостям й усьому, чого ви страшенно хочете

Книжка тижня: «Синдром самозванця. Як прожити неймовірне життя, на яке ви заслуговуєте» Еш Амбірдж
Колаж: Володимир Зайончковський, Mind UA.

Оригінальна назва: The Middle Finger Project: Trash Your Imposter Syndrome and Live the Unf*ckwithable Life You Deserve 

Бекграунд. Еш Амбірдж мала не надто щасливе дитинство. Зростала в безгрошів’ї, у трейлері, без стабільного дому й власної дівочої кімнати. Її мати померла, коли дівчина ледь завершила навчання у школі. Тож їй довелося торувати нелегкий життєвий і професійний шлях не просто самотужки, а й без основ, які зазвичай у нас закладає родина.

Власне, у цій книжці уже доросла, успішна й відома в певних колах Еш описала свій досвід подолання невпевненості, самоприниження і відчуття тотальної недоскононалості. Сьогодні Еш Амбірдж є письменницею, блогеркою, інтернет-підприємицею, сміливою і зухвалою жінкою, яка одного дня вирішила показати своєму тьмяному й тухлому життю середній палець. Вона заснувала онлайн-спільноту The Middle Finger Progect, що об’єднує людей задля потужної мети – сформувати в собі такий рівень сміливості, щоб увійти в будь-яку кімнату, у яку забажаєш.

Видавництво: Vivat

Наклад: 1400 примірників

Сюжет. Загалом книжка написана для жінок і про жіночий досвід. Хоча постійне відчуття «недостатності» може переслідувати багато років і чоловіків. Проте різниця у вихованні хлопчиків і дівчаток, усе ж таки, у світі сильно відчутна. Тож гумор на межі з глузуванням, використання розмовної лексики й вкраплення гострих словечок, що використовує авторка, більше призначені для жінок. Не ображайтеся, шановні чоловіки, але про вас – якось іншим разом.

Соціальні мережі й офіційний сайт авторки й зокрема проєкту «Середній палець» свідчать про яскраву уяву, фантазію, сміливість і потужне почуття гумору пані Амбірдж. Усі її світлини в інтернеті – кумедні гримаси, строкатий одяг і широка щира усмішка – свідчать про високу самооцінку людини, позитивне ставлення до всіх і всього, і про любов до життя. Але ж так було не завжди.

Книжка містить 26 розділів, і майже кожен є розповіддю про становлення авторки як людини й фахівця. Безліч реальних історій, діалогів і висновків дають змогу простежити, як усе відбувається в житті людини, наскільки цей шлях тривалий, наче біг перетнутою місцевістю. І як добре, що дехто в цьому маратоні не опускає руки, не зупиняється і не бажає миритися з тим, що треба «не рипатися», «радіти тому, що маєш», «бути вдячною, що маєш роботу» й з іншими недолугими й безглуздими штампами. І не намагається усе своє подальше (жалюгідне) життя переконувати себе в тому, що любить роботу, яку насправді ненавидить.

«Синдром самозванця» авторка сприймає метафорично – це погане дівчисько на вечірці. І ми це дівчисько (у собі) ненавидимо. Ти маєш… ні, не так. Ти МАЄШ вірити, що ти достатньо хороша, щоб тебе приймали. Але ж багато жінок думають ось так: «Хто я така, щоб це робити? Хто я така, щоб вдавати із себе експертку? Я така дурепа… А якщо мої слова/дії їх дратуватимуть? А що, як я здамся їм егоцентричною? Смішною?». Оце і є той синдром самозванця – убивці мрій. Скажіть-но чесно, воно вам треба? Ні? Тоді негайно, от просто зараз витягайте себе із цього болота за волосся. А книжка стане у пригоді.

Усі перелічені вище дурні запитання викиньте. Натомість запитайте себе про таке: «А що, як твоєму зверненню будуть раді?». Еш Амбірдж радить саме так і налаштовуватися завжди. І коли ви йдете продавати свої уміння і навички на якесь нове місце роботи чи в проєкт, потрібно наполягати на тому, що ви блискуча. І не менше.

А якщо ви не знаєте чи не впевнені в тому, що знайшли свою професійну пристрасть, то в допомогу вам будуть 25 авторських простих кроків, як цю пристрасть знайти й зрозуміти, що це саме вона.

Вам сподобається, якщо: ви багато читаєте популярної психологічної літератури й книжок із саморозвитку зокрема, любите історії успіху й не чекаєте від такої літератури детальних інструкцій з налагодження життя. А просто бажаєте надихнутися і відчути певний поштовх.

Вам не сподобається, якщо: ваше розуміння синдрому самозванця не збігається з описом авторки, вас не надихають чужі історії успіху, а в книжках із саморозвитку бажаєте бачити дієвий інструментарій і практику. Та й показувати всім, нехай і умовно, середній палець задля досягнення мети – не є вашим поведінковим стилем.

Головна причина прочитати: це легка й дотепна книжка про те, як дати самому собі добрячого копняка й нарешті видряпатися з одвічних упереджень про те, що ви нічого не варті ані в професії, ані в житті загалом.

Ще три книжки про сміливість і зухвалість у досяганні бажаного:

Лоїс Френкель «Чемні дівчата не сидять у просторих кабінетах»

Лоїс Френкель «Чемні дівчата не сидять у просторих кабінетах»

Чому стільки розумних і відповідальних жінок не досягають у кар’єрі того, на що заслуговують? Чому їм соромно просити підвищення чи відповідної зарплатні? Чому вони не можуть відмовитися виконувати додаткові завдання чи працювати понаднормово? Є багато нав’язаних з дитинства переконань, які стримують жінок на шляху до успішної кар’єри. «Будь чемною, тихою, слухняною, ти ж дівчинка» – кожна жінка колись це чула.

Авторка розглядає 133 помилки, яких жінки припускаються у роботі, і пропонує способи, як їх уникати надалі.


Тара Шустер «Купи собі той довбаний букет»

Тара Шустер «Купи собі той довбаний букет»

Авторка розповідає історію власного перевиховання та перетворення на чемпіонку з любові до себе. Завдяки простим щоденним ритуалам Тара змінила свою свідомість, тіло й стосунки, і навчить вас як:

- удавати вдячність, поки не відчуєте вдячності насправді;

- виявити й зцілити любов’ю свої приховані емоційні рани;

- розпізнати несвідомі переконання-самообмеження і позбутися їх;

- розвінчати внутрішнього недруга й захиститися від самокритики;

- розпочинати кожен день з наснагою, натхненно й з готовністю виблискувати;

- створити собі життя, яке ви справді, абсолютно, в біса, обожнюватимете!


Уте Ергардт «Чемні дівчатка потрапляють у Рай, погані – куди забажають»

Уте Ергардт «Чемні дівчатка потрапляють у Рай, погані – куди забажають»

Постійно намагаєтеся сподобатися іншим? Час подобатися собі!

Рожева сукенка, бантики й білі шкарпетки – яка гарна дівчинка! Яка вона хороша та чемна! І коли тобі вісім років, цей образ вельми доречний. Але ти – доросла жінка. Може, годі намагатися задовольнити всіх довкола? Відомий німецький психолог Уте Ергардт відповідає: «Так, досить бути хорошою!».

Автор розвінчує міфи про «чемних дівчат» і доводить, що сліпе догоджання всім – це шлях у нікуди, дорога до особистісного згоряння. Уте Ергардт знає, що треба зробити, щоб стати справжньою «поганою дівчинкою» – тобто самодостатньою, успішною, привабливою та щасливою жінкою.


Підписуйтеся на телеграм-канал Аліни Бутенко «Гербарій книжкових корінців»

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло