Книжка тижня: «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина
Будь-який тип тривожності є корисним, а події зазвичай не мають емоційного навантаження поза контекстом, якого ми надаємо їм своїми думками
«Уявіть, що на вас чекає побачення вашої мрії, але ви – не надто впевнена в собі людина. Ви знаєте, що ваш партнер або партнерка – вершина всіх ваших мрій, тож маєте бути в найкращій за все своє життя формі. Чи тривожить вас ця ситуація? Якщо ні, закривайте цю книжку й купіть порадник «Як навчитися не брехати». Якщо так, вітаємо в клубі тривожних пацієнтів», – йдеться в анотації до книжки, яка як ніколи стала зараз для багатьох, на жаль, актуальною.
Але завжди стає легше, коли ми починаємо розуміти природу наших страхів, а отже, є шанс, що вони не такі вже і катастрофічні, чи принаймні є шляхи співіснування з ними або ж звільнення від них.
Бекграунд. Володимир Станчишин – психолог-психотерапевт. З 2019 року очолює Центр психічного здоров’я «Лабораторія змін», автор подкасту «Бо любов. Війна» на Радіо SKOVORODA. Книжку Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові» присвячено тривожності, депресії, соціальним фобіям, різним психічним розладам, які більшою чи меншою мірою впливають на звичний спосіб життя людини в соціумі. Вона не вилікує вас від неприємних станів, але допоможе зрозуміти – жити з ними можливо. Усі ми, стверджує автор, є тривожними, і в цьому немає нічого надзвичайного. Головне – зрозуміти, що тривога супроводжує нас усе життя і відіграє свою важливу роль у нашому існуванні.
Видавництво: «Віхола»
Сюжет. Ми народжуємося з різним рівнем тривожності, а схильність до тривоги є генетично зумовленою. Є ті, хто має дуже чутливу нервову систему, тож її волокна тонші, а такі люди реагують на подразник дуже швидко.
Будь-який тип тривожності є корисним, бо тривожні люди уважніше вивчають поставлені завдання, прискіпливі до деталей, безліч разів перевіряють перевірене, а отже, є гарними працівниками.
Тривога корисна тоді, коли ми можемо зробити щось, аби змінити ситуацію.
Однак, якщо тривога починає заважати жити, це перша ознака тривожного розладу.
Автор розглядає такі види тривожних розладів, як панічний розлад, обсесивно-компульсивний розлад, генералізований тривожний розлад, розлад тривоги за здоров’я і соціальну фобію.
Існує чотири постулати когнітивно-поведінкової терапії: ситуація – думка – емоція – поведінка: напад, втеча, завмирання.
Ситуація – це все, що відбувається у світі, і для самого світу не є ані добрим, ані поганим.
Це холодна реальність: для світу байдуже, що відбувається особисто з вами.
Потім ми починаємо думати про ситуацію, а емоції, що випливають із думок, визначають, що ми відчуваємо стосовно цієї ситуації та спонукають до певної поведінки.
Володимир Станчишин радить вести щоденник – робити записи щодня, а потім переглядати, що відбулося. Це допомагає трансформувати весь хаос у нашій голові. Біля думки варто вказати відсотки, наскільки ви вірите в цю думку, – якщо відсоток великий, писати докази, що це саме так.
А навпроти негативних думок писати реалістичні.
Наступний етап – спробувати дихати крізь тривогу, увійти у стан прийняття.
Метод експозиції полягає у зустрічі з власним страхом. Мозок найбільше лякає невідомість, тож йому можна дозволити прожити найстрашніші сценарії: так ми даємо йому погану, але зрозумілу реальність.
Психотерапевт також радить маленьку метафору. Коли в голову лізуть жахливі речі, маркувати їх: «Окей, це жахливі думки, почекаю на інші». Немов ви стоїте на зупинці й чекаєте на потрібний трамвай, тож варто дати проїхати повз не вашим трамваям. Думки, мов зграя птахів, літатимуть над вами, але не за кожну варто хапатися.
Пробуйте не вірити всім своїм думкам, а діяти не так, як зазвичай, і зміни стануть реальністю.
Окремо автор розлягає біологію ПТСР, депресію та міфи про неї.
Вам сподобається, якщо: ви не хочете витрачати купу грошей на психотерапевта, а хочете краще зрозуміти причини своєї тривожності й отримати практичні поради, як їй дати раду. Втім, якщо ви маєте важку депресію, книжка навряд чи замінить психотерапію, але все одно допоможе розпочати шлях до одужання.
Вам не сподобається, якщо: вас не турбують проблеми з психічним здоров’ям або поганим сном і вам не цікаво, як влаштована нервова система.
Головна причина прочитати: зрозуміти, що всі стіни – у нашій голові, й іноді треба проробити дуже велику роботу, щоб «перепрошити» власну свідомість; збагнути, що терапевт освітлює дорогу, якою ми йдемо, а для цього потрібна довіра: робота з психотерапевтом – це майже дружба, бо ви маєте максимально довіряти цій людині.
У тому ж дусі:
Володимир Станчишин «Для стосунків потрібні двоє»
Коли вирішуємо будувати стосунки, ми маємо запам'ятати: правильних рецептів не існує, кожен торуватиме свій неповторний шлях. Хтось одружиться, а хтось будуватиме довготривалі взаємини без офіційної реєстрації шлюбу. У когось будуть діти, а хтось житиме без них. Одні будуть разом із людьми протилежної статі, інші – з людьми своєї статі. У всіх цих ситуаціях буде щось спільне, а щось тільки ваше, особливе.
Метт Хейг «Чому варто жити далі»
Автору цієї непересічної книжки, молодому британському письменнику Меттові Гейґу, вдалося подолати депресію – недуг, що забирає радість із нашого життя. Пройшовши крізь своє власне пекло, він задумався над тим, що його особистий успішний досвід може подарувати надію іншим людям. Так народилася ідея відвертої розповіді про боротьбу з депресією.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
