Близько $600 млн у 2023 році: що допомогло зупинити круте піке внутрішнього ІТ-ринку
Хто та як стимулює найбільший попит на високотехнологічні послуги в Україні
«Обсяг української ІТ-індустрії у 2021 році зріс до $6,8 млрд, у 2022-му – до $7,3 млрд», – такі описи галузі нерідко зустрічаються в медіа. Але тут закралася помилка: ці дані враховують лише експорт ІТ-послуг. Втім є і внутрішній ринок, про якій офіційна статистика переважно мовчить. Mind спробував дослідити, наскільки він великий, як оговтується, та компанії яких індустрій попри війну знаходять інвестиції на ІТ-послуги.
Яка динаміка? «Внутрішній ІТ-ринок сповільнився з повномасштабним вторгненням. У 2021 році його обсяг склав $1,53 млрд, а у 2022 цей показник знизився до $550 млн», – розповіли Mind в IT Ukraine Association. Ці дані «говорять», що у 2021 році внутрішній ринок займав досить суттєву частку – понад 18% – в загальному обсягу ІТ-індустрії. А минулого року вона впала до 7%.
«Це пов’язано, в першу чергу, з війною. Станом на зараз спад зупинився. Очікуємо подальше поступове зростання. Давати будь-які прогнози важко, але попри все, очікуємо, що частка IT на внутрішньому ринку у 2023 році може збільшитися на 5-10%», – пояснює в.о. виконавчої директорки IT Ukraine Association Марія Шевчук.
Що зупинило падіння? Цілий комплекс подекуди неочікуваних факторів. Віцепрезидент, голова CEE EPAM Юрій Антонюк розповідає, що для оцінки розглядає такі тренди:
По-перше, за результатами цього року зростання обсягів зовнішнього ринку буде невеликим або навіть від’ємним через глобальне економічне сповільнення та війну росії проти України. Міжнародний та локальний бізнеси відкладають розробку ІТ-рішень до кращих часів. Водночас, достатньо велика частина ІТ-талантів сьогодні долучаються до волонтерських проєктів на користь держави та сил оборони. Вони це роблять у вільний час від роботи на міжнародних проєктах або поєднують міжнародні та внутрішні замовлення. З міркувань безпеки не всі ці розробки є публічними. Оцінити їхню кількість та загальний обсяг в структурі внутрішнього ринку складно.
По-друге, бурхливий розвиток Military Tech в Україні: виробництво БПЛА, роботизована техніка, військові системи автоматизації тощо. Все це, безумовно, впливає на розвиток та обсяги внутрішнього ринку. Ми є свідками появи нових підприємств та абсолютно нових напрямків розробки. Напрямки military tech та defense tech можуть стати game changers цієї війни.
По-третє, через війну змінюється структура внутрішніх замовників. Серед них:
- державні структури, які потребують цифрових рішень під вирішення нових нагальних викликів (ВПО, зруйноване майно, облік гуманітарної допомоги тощо);
- банківський сектор добре тримається і показує певну стабільність, отже може дозволити собі цифрові сервіси;
- сфера логістики, яка адаптується до порушення усталених логістичних шляхів і перебудовує свої ІТ-системи.
По-четверте, варто відзначити і хмарні технології. Вони дозволяють убезпечити локальні дата-центри та гарантувати безперебійну роботу під час хакерських атак або фізичного пошкодження інфраструктури.
«Отже, на мою думку, цей обсяг ринку поки що залишається незмінним: внутрішній попит від локальних гравців зменшився, але це компенсується за рахунок стрімкого розвитку military tech та збереження певних обсягів замовлень від тих секторів, для яких подальше існування без технологій не можливе», – пояснює Антонюк.
Чи є клієнти з України? На це питання Mind не всі опитані великі ІТ-компанії відповіли ствердно. Наприклад, у SoftServe Ukraine і GlobalLogic 100% замовників – іноземні.
CFO Ciklum Андрій Оксенюк розповідає, що у портфоліо компанії обсяг локального ІТ-ринку ніколи не перевищував 1-2%. «Цьому є кілька пояснень. В Україні є низка технічно прогресивних компаній, які пішли шляхом створення та розвитку власних ІТ-підрозділів. Вони повноцінно конкурують з нами на ринку праці та розвивають бренд роботодавця, щоб наймати та утримувати розробників. Запит на діджиталізацію є у великих глобальних компаній, які представлені в Україні, – телеком, виробники продуктів харчування, медіа тощо. Тож саме вони досить часто співпрацюють з великими ІТ-компаніями. Водночас бізнеси, які щойно стали на шлях цифровізації, частіше обирають менших ринкових гравців, не в останню чергу керуючись ціновим фактором», – пояснює Оксенюк.
Та додає: у Ciklum були клієнти з України, зараз компанія бере участь у кількох тендерах українських компаній: «Один з реалізованих проєктів – платформа для українського рітейлера електроніки та побутової техніки. Цікаво, що у компанії є власний потужний ІТ-відділ. Втім, вони вирішили скористатися нашими послугами та експертизою в проведенні дослідження і розробці платформи з нуля, розуміючи, що не мають відповідного досвіду. Ми успішно реалізували проєкт і періодично співпрацюємо над додаванням нового функціоналу».
Fintech&Head of Partnerships в Sigma Software Group Ганна Християнович доповнює, що повномасштабне вторгнення не могло не вплинути на бізнеси українських клієнтів компанії: «Дехто мав переглянути свої плани та адаптувати їх під нові умови, дехто тимчасово скоротив роботу над новими проєктами. Проте наразі продовжуємо співпрацю з українськими замовниками, всі вони виконують свої зобов’язання. Це свідчить про те, що вони змогли стабілізувати свою роботу та знайти ресурси для подальшого розвитку бізнесів».
З яких ще індустрій найбільший попит на ІТ-послуги в Україні? В Sigma Software – здебільшого замовники з FMCG/рітейл, також є клієнти з галузі охорони здоров’я і деяких інших. В Luxoft – банки, страхові компанії і телеком. В Ciklum схожа картина: e-commerce, рітейл, телеком, агро та банки.
«IT-індустрія – це кросс-індустріальна сфера, яка представлена в усіх галузях: агро, металургія, освіта, фінанси тощо. Сьогодні розвиток жодної з галузей неможливий без інформаційних технологій. Тому попит відповідає розвитку кожної з індустрій в країні. З початку повномасштабного вторгнення більшість підприємців прагнуть цифровізувати власні дані та бізнес-процеси. Найбільший попит в перспективі чекаємо від енергетики та транспортних перевезень. В цих сферах очікуються якісні зміни (оцифрування митниці, вдосконалення логістичних систем та впровадження розумних лічильників електроенергії)», – підсумовує Марія Шевчук.
Окремо спікери виділяють держсектор. «Він був досить активним перед повномасштабним вторгненням та й залишається нині. Там також є потреба в цифрових рішеннях і автоматизації процесів. Яскравим прикладом є створення «Дії». Разом із тим запити та проєкти є й на рівні окремих міністерств. Втім, цей сегмент має обмеження, які не завжди роблять такі проєкти привабливими. До прикладу, тривалі та складні тендерні процедури чи необхідність проходження складних комплаєнс-погоджень для співпраці з державним сектором», – уточнює Андрій Оксенюк.
Юрій Антонюк наводить конкретний приклад: «EPAM долучена до цифрової трансформації Держстату. В цьому місяці цей державний орган вже отримав новий сучасний портал, де користувачі у динамічному режимі можуть користуватися актуальними даними».
Які саме ІТ-послуги наразі цікавлять український бізнес? Керівник IT Ukraine Association розповідає, що розробка ПЗ залишається найпопулярнішим напрямом серед IT-послуг. «Втім Україна сьогодні є одним з лідерів у Defencetech, розробках з кіберзахисту та кібербезпеки. Для внутрішнього ринку це також дуже актуально. Індустрія продовжує нарощувати експертизу в найбільш трендових технологіях на світовому ринку: AI, AR, Data science, BlockChain тощо», – каже Марія Шевчук.
За словами Ганни Християнович з Sigma Software, частіше за все компанії цікавлять рішення з діджиталізації та оптимізації процесів взаємодії з кінцевими замовниками: «Тобто українські бізнеси, як і раніше, приділяють увагу якості взаємодії зі своїми клієнтами та рухаються в сторону автоматизації та оптимізації цих процесів, наскільки вистачає поточного ресурсу».
Які чинники, окрім війни, стримують зростання попиту в нашій країні? Їх також не мало. Керуюча та HR-директорка Luxoft в Україні Олена Самборська вважає, що ключеві бар’єри – економічна і політична нестабільність, глобальне уповільнення економіки. Марія Шевчук уточнює: «По-перше, економічні фактори. Економічна нестабільність або її спад призводять до стримування попиту на ІТ-послуги, зменшення інвестицій в ІТ-проєкти, обмеження фінансування на створення ІТ-інфраструктури. Ще одним стримуючим фактором може бути «відтік» кваліфікованих кадрів».
Ганна Християнович з Sigma Software доповнює: «Насправді саме війна – основний фактор, а всі інші в тій чи іншій мірі є її наслідками. Такі, наприклад, як певний брак інвестицій, через що компанії вже не мають того ресурсу для розвитку, як було раніше. Звісно, знизилась і кількість спеціалістів, адже дехто приєднався до ЗСУ, а хтось був вимушений релокуватись. Відтак, компанії шукають можливості стабілізувати бізнеси та наразі тримають фокус саме на цьому».
«Поки не будуть розроблені та запропоновані дієві механізми страхування інвестицій під час війни та після перемоги, не варто розраховувати на їхню появу. Міжнародні фінансові інституції разом з урядом вже працюють над цим. Такі кроки забезпечать умови для збільшення внутрішнього ринку навіть під час війни», – пояснює Юрій Антонюк.
Андрій Оксенюк пригадує ще декілька важливих факторів. «Інвестиції в автоматизацію процесів – досить часто гра в довгу, тому компанії пріоритезують інші можливості в динамічному середовищі. Вартість послуг ІТ-лідерів також обмежує попит з боку малого та середнього бізнесу. Історичні монополії в окремих сегментах українського ринку та відсутність конкуренції часто викликають незадоволення споживачів, але дають їм змогу повільно та обмежено цифровізувати свої послуги», – вважає CFO Ciklum.
Які чинники, окрім перемоги, в майбутньому можуть стимулювати підйом внутрішнього ринку? Поки далеко не всі прогнози спікерів втішні. «Ріст попиту залежить від економічної ситуації. Приміром, американець в середньому витрачає $273 на місяць на підписки різних онлайн-сервісів: Netflix, Amazon тощо. Коли в Україні потенціал наблизиться до схожих значень, попит на IT-сервіси зростатиме. Із зростанням внутрішнього попиту на цифрові продукти та послуги, зросте і попит на послуги з їх розробки та розвитку», – пояснює старший віце-президент зі стратегії та технологій GlobalLogic Андрій Яворський.
Олена Самборська перераховує очікування топ-менеджерів: рівень податків і безпеки для бізнесу в державі, можливість страхувати і захищати інвестиції, відсутність корупції, прогресивний погляд підприємців і власників на якість продукту, розвиток освіти, законодавчі рішення та конкуренція на ринку, адже саме вона мотивує для покращення сервісу та послуг.
Андрій Оксенюк пояснює, що суттєвий вплив на подальшу цифровізацію як державного, так і комерційного секторів матимуть повоєнна відбудова та інвестиції союзників: «Війна вкотре нагадала, що Україна є житницею світового масштабу: розвиток аграрного сектору вимагатиме всеохопного використання технологій – від моніторингових систем до безпілотної техніки. Зрештою, підвищення рівня технологічної освіченості сприятиме активному використанню технологій, зокрема в бізнесі: держава докладає чимало зусиль, щоб внести відповідні зміни в освітні процеси на різних рівнях».
У Ганни Християнович схожі прогнози: «По-перше, інвестиції. Адже щоб зростати і купувати ІТ-сервіси, компанії мають вкладати в розвиток ресурси. По-друге, на мій погляд, компанії мають приділяти подальшу увагу діджиталізації, бо це диктується сучасними умовами ведення бізнесу та взаємодії з замовниками. По-третє, якщо в компаній є можливість масштабуватись на інші ринки, це, безумовно, може стимулювати їх розвиток. Наприклад, на українські продуктові рішення сьогодні досить непоганий попит в світі. Тому і на рівні держави, і на рівні профільних асоціацій ми сьогодні бачимо суттєву підтримку, представлення України та українських бізнесів, українських стартапів на провідних світових заходах. В свою чергу, успішні продуктові компанії можуть спричинити підвищення попиту на сервісні ІТ-послуги всередині країни».
Керівник IT Ukraine Association вважає, що підйом внутрішнього ринку забезпечує якісна ІТ-освіта, адже саме людський капітал є основою для подальшого розвитку ІТ в Україні. Тісна співпраця з владою для створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії – другий фактор. ІТ має всі передумови стати драйвером економіки країни після перемоги. «Зокрема, після перемоги має сенс повернутися до питання відновлення пільги ПДВ для послуги з постачання програмної продукції, якою активно користувався бізнес. Є ще один важливий фактор – заборона російського софту в Україні та просування альтернативного українського розробника. З цією метою наша асоціація реалізує проєкт «Ворожий софт», до якого долучаються все більше партнерів – компаній та державних структур. Це стимулюватиме розвиток малого та середнього ІТ-бізнесу, надасть йому більш сприятливі умови для відновлення», – резюмує Марія Шевчук.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
