Про смаки не сперечаються. Хто з банкірів намагався врятувати репутацію в судах, оскарживши каральні рішення Нацбанку щодо фінмону

Прискіпливо аналізувати чистоту фінансових операцій в українських банках вимагають міжнародні партнери, які фактично фінансують економіку країни в умовах війни. Паралельно НБУ збільшує розміри штрафів за помилки у галузі фінмону, а спектр покарань за порушення профільного законодавства є вкрай широким.

Mind уже писав, як нещодавно змінилися розміри штрафів за порушення у галузі фінмону.

Наприклад, штраф у випадку, коли банк мав відмовити клієнту в обслуговуванні, але не зробив цього, і клієнт не був ідентифікований належним чином, влітку поточного року зріс з 400 000 грн до 1 млн грн. Також був запроваджений штраф у розмірі до 50 млн грн за «порушення вимог щодо здійснення заходів належної перевірки, включаючи посилені заходи належної перевірки», а також за «неналежне виконання банком обов’язку здійснювати управління ризиками».

При цьому в неофіційному спілкуванні банкіри скаржаться, що майже однакові порушення караються в різний спосіб, нерідко – непропорційно порушенням. Проте розкривати склад справ щодо порушень законодавства про фінансовий моніторинг забороняє банківська таємниця.

Наприклад, у липні НБУ оштрафував за порушення у сфері фінмону банк ПУМБ на 10,85 млн грн, КристалБанк на 51 000 грн, а банк «Конкорд» – на 400 000 грн та ліквідував його. Варто зазначити, що останній до припинення діяльності був декілька разів оштрафований за порушення фінмону, хоча й оскаржує рішення регулятора у судах з 2022 року.

Неофіційно банкіри вже декілька місяців критикують політику НБУ з фінмону, маючи дві претензії. Перша – питання адаптації європейських практик до банківської галузі країни, в якій триває війна.

Друга – оціночні судження співробітників НБУ у справах про штрафи. Тобто, за однакові порушення одні банки штрафуються на десятки мільйонів (ПУМБ та Укргазбанк), інші виводяться з ринку («Конкорд»), а деякі отримують лише приписи та символічні штрафи.

Що з цього приводу каже Нацбанк? Mind адресував питання від гравців ринку представникам регулятора. Також нас цікавило, які існують основні кваліфікаційні вимоги щодо експертів Нацбанку в сфері фінансового моніторингу, та хто у НБУ оцінює якість професійного судження з того чи іншого рішення.

У відповідь в Нацбанку нагадали, що правовий механізм запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – ПВК/ФТ) встановлено зокрема Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», постановами Правління Нацбанку, якими визначено єдині підходи щодо засад діяльності банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу тощо.

За що у банків відкликають ліцензії? На сьогодні підставою для ухвалення НБУ рішення про відкликання ліцензії банку за результатами нагляду у сфері ПВК/ФТ є встановлення систематичного порушення банком профільного законодавства.

Відповідно до нормативних документів НБУ (Положення № 346), систематичним порушенням вважається третє поспіль порушення банком законодавства у сфері ПВК/ФТ – після застосування до банку не менше двох заходів впливу (санкцій) протягом двох років.

Які банки оскаржували штрафи НБУ за порушення в частині фінмону? Чи настільки банки беззахисні проти оціночних суджень регулятора? Ні, адже завжди можна оскаржити рішення НБУ в суді.

Щоправда, вважається, що суди з регулятором – це справа невдячна, а судові процеси можуть «роздраконити» Нацбанк та призвести до жорстких перевірок із непередбачуваними результатами. Якщо ж банк вже виведений з ринку, то навіть судовий вердикт не поверне його на ринок – таким є чинне законодавство.

Проте, якщо банк був закритий через порушення у сфері фінмону, це залишає «пляму» на репутації його власників та посадовців – членів правління, директорів департаментів, бухгалтерів тощо.

У яких випадках банки позиваються до НБУ? Поспілкувавшись з банкірами, Mind виявив три причини, через які банк оскаржує у суді штрафи чи санкції з питань фінмону.

Перша – це репутація. Банки вбачають сенс судитися, щоб власникам та топ-менеджерам змити «плями», отримані внаслідок виведення банку з ринку через порушення у фінансовому моніторингу.

Друга причина – коли рішення з моніторингу завдає непоправних збитків банку.

Третя – наявність у банків контактів з судами або впевненість юристів у виграші.

У розпорядженні Mind є ексклюзивна інформація про банкірів, які наважилися на суди з регулятором. Нагадаємо, що активну діяльність з виведення банків через порушення фінмону Нацбанк розпочав у 2014 році, коли керівниками регулятора стали молоді технократи.

З вищезазначених банків на сьогодні працюють 13, а саме: АТ «БАНК «ПОРТАЛ», АТ «Полтава-банк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Ощадбанк», Акціонерний банк «Південний», АТ «МІБ», АТ «Універсал Банк», ПАТ «МТБ Банк», АТ «Альпарі Банк», ПАТ АКБ «Індустіалбанк», АТ «Банк Альянс», ПуАТ «КБ «Акордбанк», АТ «РВС Банк».

За даними Mind, суди проти Нацбанку у сфері фінмону вигравали Укрсоцбанк (був приєднаний до Альфа Банку, зараз Сенс Банк), Ощадбанк, «Південний» та кілька інших.

Наприклад, у 2016 році Вищий адмінсуд підтвердив незаконність штрафу НБУ щодо Ощадбанку. Державна установа тоді була оштрафована на 3 млн грн за порушення закону про фінансовий моніторинг, а саме – «за неналежну перевірку клієнта під час обслуговування та за подачу ним недостовірної інформації». Тоді депутат Ігор Котвіцький вивів через банк на панамські рахунки майже $40 млн.

Що не так з оціночними судженнями НБУ? Говорячи про оскарження оціночних суджень регулятора, можна згадати кейс банку, який позвався до НБУ, бажаючи скасувати штраф у декілька мільйонів гривень (назву банку ми не називаємо за проханням топ-менеджменту цієї установи).

Причиною штрафу Нацбанк назвав ризикову діяльність банку, яка нібито спричинила загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Розмір ризику, і як наслідок штрафу, визначався на основі вартості товару, що була визначена в експортних митних деклараціях. НБУ вважав, що ця ціна не відповідає реальній ціні, і це створює ризик.

На свій захист банк зазначив, що митним та зовнішньоекономічним законодавством встановлено, що у митних деклараціях вказується не ціна, а вартість поставки, яка визначається декларантом самостійно.

Очевидно, що операції на менше ніж 1% від певного типу банківських операцій не можуть загрожувати інтересам вкладників та інших кредиторів банку, як про це заявили співробітники НБУ. Банк суд виграв, а сам кейс демонструє очевидні помилки фінмону регулятора та пояснює, чому банківське співтовариство критикує перевіряльників.

Які банки оскаржували своє виведення з ринку? Наступні приклади пов’язані з банками, що виведені з ринку за порушення фінансового моніторингу, проте оскаржили відповідні рішення НБУ. Це не повертає установи на ринок, проте поновлює ділову репутацію власників та керівників банків.

У Фонді гарантування вкладів повідомили, що у 2016 році власниками були пред’явлені позови щодо оскарження рішень НБУ і Фонду про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «КБ «Преміум», АТ «Банк Велес», АТ «КБ «Союз», ПАТ «КСГ Банк» – фінансових інституцій, виведення яких з ринку було розпочато на підставі порушень у сфері фінансового моніторингу.

Наприклад, суд щодо невеликого банку «Союз», який належав бізнесмену Сергію Дядечку, тривав з 2016 року, коли НБУ вивів банк з ринку за порушення фінмону.

Після ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності», ПАТ «КБ «Преміум», АТ «Банк Велес» та АТ «КБ «Союз» були взяті під контроль Фонду. Завдяки цьому було забезпечено здійснення ліквідаційної процедури та поновлено розрахунки з кредиторами цих банків.

Нагадаємо, закон зокрема передбачає, що процедура виведення банку з ринку не може бути зупинена, у тому числі у разі оскарження відповідних рішень регулятора та\або Фонду гарантування вкладів.