Книжка тижня: «Діана: Справжня історія з її вуст» Ендрю Мортона
Життєпис жінки, якою захоплювався і яку обожнював увесь світ
«За кілька місяців після свого грандіозного виходу книжка не лише змінила погляди громадськості на монархію та змусила принца і принцесу Уельських нарешті визнати крах свого шлюбу, вона також дала Діані те, про що та давно мріяла – надію, шанс на самореалізацію, свободу і майбутнє, у якому вона нарешті стане вільною та самостійною особистістю», – пише Ендрю Мортон, не акцентуючи на тому, що його «Діана: Справжня історія з її вуст» тоді, у 1992-му, викликала гучний скандал та стала випробуванням для Букінгемського палацу.
Спершу Королівська родина заперечувала причетність принцеси Уельської до створення книжки, хоча пізніше все ж визнала, що джерелом інформації для видання була саме вона. Біографія, що вийшла друком в Україні, є більш пізньою редакцією, до якої потрапили не лише розмови з Діаною, а й розширені статті автора, написані вже після трагічної загибелі принцеси в автотрощі.
Докладніше – в огляді Mind.
Бекграунд. Ендрю Мортон – відомий британський журналіст, письменник-біограф, до творчого доробку якого увійшли книжки про принцесу Діану, її старшого сина – принца Вільяма, а згодом і про Меган Маркл, дружину принца Гаррі.
Звісно, не обійшлося без книжки про саму Єлизавету II. Та не лише королівська родина привертала увагу автора.
Ендрю Мортон випустив книжки про Тома Круза, Мадонну та Анжеліну Джолі. Що ж до видання «Діана: Справжня історія з її вуст», то унікальність цієї книжки полягає в тому, що головна її частина складається з надиктованих самою Діаною розповідей.
Коли перша дружина нинішнього короля Великої Британії зрозуміла, що хоче розлучення, то захотіла підготувати суспільство, пояснити причини, показати себе справжню.
В отриманні цінної інформації Ендрю Мортону допоміг друг Діани – Джеймс Колтерст, який таємно проводив розмови-інтерв’ю з принцесою, записуючи їх на плівку.
Видавництво: «Фабула»
Сюжет. Книжка починається з розповіді Діани про дитинство, яке вона називає нещасливим, адже її батьки вирішили розлучитися, що у британських аристократичних колах у 1960-х роках траплялося доволі рідко. Четверта дитина у сім’ї, Діана обожнювала своїх старших сестер, але була не проти побешкетувати.
Констатуючи, що не мала таких здібностей до навчання, як молодший брат Чарльз, майбутня принцеса у шкільні роки успішно займалася спортом, маючи хороші досягнення у плаванні, стрибках у воду, а також любила музику й танці.
Батьки навіть заохотили її пройти кулінарні курси, але найбільше Діані подобалося працювати з дітьми. Тому після завершення навчання вона підпрацьовувала нянькою у родинах, а потім пішла у дитячий садочок:
«Я завжди відчувала себе не такою, як інші, зовсім відособленою. Я знала, що йтиму іншим шляхом, хоча й не мала уявлення, яким».
Перша її зустріч з принцом Чарльзом відбулася, коли Діана була геть юною. Він раптом звернув увагу на молодшу сестру своєї тодішньої пасії, Сари Спенсер. Пізніше Діана та Чарльз зустрінуться знову, після чого найбажаніший холостяк Великої Британії запустить механізм офіційних залицянь, заручин…
Врешті, у 20 років, скромна, сором’язлива молода жінка, яка до того ж підозрювала, що її майбутній чоловік має роман з іншою, офіційно стала дружиною спадкоємця британської монархії: «Я була повністю одержима Каміллою. Не довіряла йому, думала, що кожні п’ять хвилин він телефонує їй і запитує, як йому чинити з нашим шлюбом. Усі гості, які приїжджали до Балморалу, ледь не весь час на мене витріщалися, ставилися до мене як до скляної цяцьки. Я ж то залишилася Діаною, лишень з єдиною різницею, що тепер люди називали мене «мем», «ваша королівська високість» і робили реверанси».
Описуючи, як їй було важко призвичаїтися до нового статусу, шаленої уваги преси, щільного графіка, Діана констатує, що захворіла на булімію, мала депресію, декілька спроб самогубства. Але принц Чарльз залишався байдужим до стану дружини, чиї сльози його дратували. Та коли Діана стала популярною серед простих людей, принц Уельський почав заздрити, не розуміючи, що його підтримка мала б закласти основу для формування образу принцеси.
Діана з теплотою розповідала про народження синів, свою благодійну діяльність – про те, що приносило їй щастя. Згадувала, як наважилася на розмову з Каміллою, після якої відчула себе сильною та рішучою.
«Люди хотіли, щоб казкова принцеса прийшла і торкнулася їх, і все перетворилося б на золото, а їхні турботи – розвіялися за вітром. Вони геть не усвідомлювали, який тягар може лежати на серці в людини, як вона може страждати, бо не вважає себе достатньо хорошою».
Нарешті, звернувшись до послуг психотерапевта, Діана зрозуміла, в чому коріння її проблем. У жінки зʼявилися прості й чіткі бажання, які вона вирішила реалізувати, бо більше не хотіла сліз та байдужості у своєму житті. Заради того, щоб Діану зрозуміло суспільство, щоб інші жінки відчули за допомогою її відвертої історії підтримку під час родинної кризи, принцеса Уельська й наважилася на вихід книжки.
Вам сподобається, якщо: ви любите все, що стосується королівської родини Великої Британії, передивилися серіал «Корона» та все одно не проти знову поринути в одну з найвідоміших історій кохання XX століття.
Вам не сподобається, якщо: ви вважаєте, що приватне життя, навіть публічних осіб, має залишатися приватним; переконані, що з принцеси Діани зробили культ, хоча вся справа була лише у шлюбі дуже різних людей, а такого і серед простих людей вистачає.
Головна причина прочитати: «В одну хвилину я була ніким, а наступної – я вже принцеса Уельська, матір, медійна цяцька, член цієї сім’ї, хто завгодно, і все це одночасно було забагато для однієї людини», – скаже Діана наприкінці своєї розповіді, тим самим засвідчивши, що монархії та суспільству час змінитися, більше уваги приділяючи психічному здоров’ю людей, який би статус вони не мали.
Книжка Ендрю Мортона дає можливість почути голос найпопулярнішої принцеси світу, зрозуміти, що вона не була іконою, а просто молодою жінкою, яка прагнула підтримки, душевного тепла і спокою, хоч і була переконана у своїй інакшості.
«Діана: Справжня історія з її вуст» – це ще одне нагадування про те, що доля людини не є іграшкою, навіть для «всесильних» монархів.
У тому ж дусі:
Брітні Спірс «Жінка в мені»
В оригінали автобіографія американської попзірки вийшла минулого року, наробивши чимало галасу. Брітні Спірс постаралася бути максимально відвертою у книжці, яку присвятила своїм прихильникам, адже саме вони надихали її на боротьбу за нормальне людське життя, а не експлуатацію заради статків, яку батько співачки називав опікою.
У «Жінці в мені» не варто шукати якоїсь концептуальної глибини чи інтелектуальних роздумів. Ця книжка – концентрований біль наївної, ошуканої родиною доньки, матері, яку розлучили з дітьми, жінки, зломленої зрадами та наклепами, артистки, що застрягла в одному амплуа і від початку карʼєри опинилася під прицільною критикою.
Брітні Спірс розповідає про своє дитинство, батьків, які були на межі розлучення, пристрасть тата до алкоголю, про шлях на велику сцену, роман із Джастіном Тімберлейком, від якого співачка завагітніла, про депресію після розставання із зірковим бойфрендом, цькування преси, невдалий шлюб, народження дітей, докладно описує, як батько скористався її внутрішньою кризою, щоб, шантажуючи Брітні, відправити її на примусове лікування до психіатричної клініки. Переживши все це, Спірс не втрачає оптимізму й прагне дихати на повні груди, хоч і про повернення на сцену не думає.
Джейн Ґудолл «У пошуках надії»
Ця книжка не зовсім «у тому ж дусі», що й сповідь Принцеси Діани та автобіографія Брітні Спірс. Але, розповідаючи про сильних жінок, які попри обставини та випробування знайшли у собі сили боротися за власний життєвий шлях, варто згадати й Джейн Ґудолл.
Дуже відома й визнана в наукових колах приматологиня, антропологиня, захисниця природи – вона й у свої 90 років не полишає активної діяльності, нагадуючи людям, що ми відповідаємо за світ, який нас оточує.
«У пошуках надії» – мемуари науковиці, що читаються як пригодницька книжка із вкрапленнями філософських роздумів про пошук Бога, «секретний інгредієнт оптимізму й надії» та незламність людського духу. Зрозуміло, що початком шляху Ґудолл є дитинство. У неї воно було щасливим, позначеним любов’ю та підтримкою батьків.
На жаль, ідилічну картину життя дівчинки зруйнувала Друга світова війна. Джейн Ґудолл розповідає, що вперше засумнівалась в існуванні Бога, коли дізналася про Голокост… Потім буде навчання та подорож до Африки, робота з приматами, дивовижні наукові відкриття та природоохоронний активізм.
«У пошуках надії» – це світла книжка, написана людиною, яка щиро вірить у те, що «ми рухаємось у напрямі до найважливішого призначення нашого виду – стану співчуття та любові».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
