Мільярдні прибутки та зростання кредитного портфелю. Як українські банки відпрацювали перше півріччя 2024-го?
Та на чому заробляють банкіри. Інфографіка
Національний банк опублікував огляд банківського сектору за перше півріччя 2024 року. Результати роботи банків виявилися кращими, ніж за аналогічний період 2023 року. Українські банки продовжують нарощувати свої доходи, збільшують кредитний і депозитний портфелі. Банківський сектор стабільно прибутковий: півріччя зі збитком завершили лише 8 банків із 62. При цьому ландшафт гравців на ринку майже не змінився. Як і раніше, домінують державні банки, активи яких сукупно перевищують 50% усіх активів платоспроможних банків. З початку 2024 року з ринку пішов лише один банк – «Альпарі», та й то за власним бажанням.
Основні показники банківського сектору. Практично за всіма ключовими показниками банки продемонстрували позитивну динаміку (нижче – дані за перше півріччя 2024 року, якщо не вказано інше).
- Активи платоспроможних банків зросли на 6% – до 3,13 трлн грн.
- Капітал банків збільшився на 6,2% – до 3,1 трлн грн.
- Кредитний портфель банківського сектора зріс на 7% – до 1,2 трлн грн. Обсяг кредитів, виданих фізособам, збільшився на 13% – до 271 млрд грн, кредитів, виданих корпоративним клієнтам – на 4,3%, до 864 млрд грн.
- Обсяг коштів клієнтів у банках зріс на 6,3% – до 2,6 трлн грн.
- Частка проблемних кредитів (NPL) навпаки скоротилася – з 37,4%, до 34,6%.
- Банки практично погасили кредити рефінансування НБУ. Не розплатилися з Нацбанком лише 4 банки, вони заборгували 1,57 млрд грн.
- Чистий прибуток банківського сектора становив 79 млрд грн. Це на 17% більше, ніж за перше півріччя 2023 року.
- Банки сплатили до державного бюджету 22 млрд грн податку на прибуток, що на 77% більше, ніж за перше півріччя 2023 року.

Скільки та на чому заробляють банки? За січень – червень 2024 року доходи банків становили 248 млрд грн, що на 18% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. З цієї суми 69% – відсоткові доходи, 21% – комісійні доходи.
НБУ уточнює, що зниження ринкових ставок зумовило поступове зменшення дохідності депозитних сертифікатів НБУ. Тому прибутки банків від депсертифікатів у II кварталі 2024 року вперше з I кварталу 2021 року зменшилися – на 9,5%. У той самий час трохи зросла дохідність кредитів, виданих фізособам. А ось доходи від кредитів бізнесу та ОВДП майже не змінилися.
Уповільнилося скорочення заробітку банків від операцій купівлі-продажу валюти, а позитивний результат від переоцінки ОВДП підтримав зростання операційних доходів.
Загалом можна зробити висновок, що банки, як і раніше, отримують основний дохід від пасивних інструментів – це депозитні сертифікати НБУ та ОВДП. Довідково: станом на 19 серпня в депсертифікатах банки тримали 361 млрд грн, а в держоблігаціях – 726 млрд грн.
Що відбувається з кредитами та депозитами? Обсяги кредитування зростають уже протягом року. Наприклад, за II квартал 2024 року чистий гривневий кредитний портфель бізнесу збільшився на 20,5% рік до року. Частка малого та середнього бізнесу в портфелі корпоративних кредитів зросла за рік на 2,6 в. п. – до 60%.
Як зазначає НБУ, цьому тренду сприяє поліпшення умов кредитування, зокрема зниження кредитних ставок. Ставки за новими гривневими кредитами суб'єктам господарювання протягом II кварталу знизилися на 1,4 в. п. – до 15,2% річних. Збільшується частка несубсидованих кредитів, що видаються на ринкових, а не на пільгових умовах. Наприклад, частка кредитів за програмою «5-7-9» до кінця І кварталу скоротилася до 36%. Найактивніше користуються позиковими коштами АПК та торгівля, а також промисловість і фінансовий сектор.
Чисті гривневі кредити фізособам у II кварталі зросли на 40,1% рік до року. Основу роздрібного портфеля формують незабезпечені позики за кредитними картками. Водночас банки нарощують видачу іпотечних кредитів, переважно завдяки програмі «єОселя». Частка іпотеки в роздрібному портфелі банків перевищує 13%. Але загалом кредити фізособам залишаються досить дорогими: середня ставка за роздрібними позиками становить 28% річних.
Продовжується зростання коштів клієнтів у банках. Обсяги гривневих ресурсів фізичних осіб за II квартал 2024 року збільшилися на 19,3% рік до року. Щоправда, населення віддає перевагу переважно «коротким» депозитам на строк від 3 до 6 місяців. Паралельно відбувається зростання залишків на поточних рахунках, у результаті частка строкових депозитів у гривні за 2 квартал скоротилась до 34,6%. Кошти бізнесу у національній валюті протягом 2 кварталу зросли на 28,6% рік до року. НБУ уточнює, що загалом темпи припливу грошей корпоративного сектора до банків сповільнилися, якщо порівнювати 2023 року.
Дохідність депозитів демонструє низхідну динаміку. Протягом II кварталу середня ставка за гривневими вкладами фізосіб зменшилась на 0,7 в. п. – до 10,2% річних, а за депозитами бізнесу – на 1 в. п., до 8,5% річних.
Регуляторне середовище та плани Нацбанку. НБУ продовжує впроваджувати підвищені нормативні вимоги до банківського сектора.
Наприклад, із серпня банки враховують у нормативах достатності капіталу розрахунковий рівень ринкового ризику. Ринковий ризик – імовірність виникнення збитків чи додаткових втрат унаслідок зміни курсів іноземних валют, процентних ставок і вартості фінансових інструментів. Контроль за такими факторами дозволить посилити стійкість банків.
У червні Рада з фінансової стабільності затвердила Стратегію розвитку кредитування. За даними НБУ, це вже стало стимулом для кредитування енергетики. Надалі впровадження заходів, закладених у стратегії, дозволить прискорити нарощування кредитних портфелів банків.
Щодо планів на 2025 рік, то НБУ має намір провести чергову оцінку стійкості банківської системи. Вона включатиме аналіз якості активів за участю зовнішніх аудиторів і стрес-тестування як за базовими, так і за негативними сценаріями розвитку подій в економіці. Банки, які не зможуть пройти тестування успішно, будуть змушені упорядкувати свої нормативи, а також розробити й впровадити плани докапіталізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].