Як з 1 грудня працюють нові фіскальні правила? Податкова пояснила деталі
І які наслідки чекають за порушення
З 1 грудня 2024 року набули чинності зміни до податкового законодавства, які парламент затвердив у жовтні. Мова про закон №4015-IX (до цього – законопроєкт №11416-д), норми якого передбачають підвищення базової ставки військового збору, запровадження обов'язкової сплати цього збору для підприємців-спрощенців, подвоєння ставки податку на прибуток для банків тощо.
За оцінками Міністерства фінансів, ці заходи дозволять до кінця 2024 року додатково залучити до державного бюджету 8 млрд грн, а у 2025-му поповнити держскарбницю ще на 140 млрд грн.
Mind уже докладно розбирався в тому, що конкретно зміниться для платників податків загалом і для бізнесу зокрема, оскільки податкові новації торкаються насамперед українських компаній та підприємців.
Нині свою позицію оприлюднила Державна податкова служба, яка роз'яснила нюанси й особливості застосування окремих норм закону №4015-IX. Mind занотував основні моменти.
Військовий збір: нова ставка 5% і порядок його нарахування
Закон №4015-IX передбачає підвищення базової ставки військового збору з 1,5% до 5% для платників, якими є:
- фізичні особи – резиденти, що отримують доходи в Україні та за її межами;
- фізичні особи – нерезиденти, що отримують доходи в Україні;
- податкові агенти (наприклад, роботодавці, які нараховують і платять зарплату найманим співробітникам).
Об'єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний чи річний дохід.
ДПС зазначає, що до доходів, які нараховані та виплачені як заробітна плата, за всі податкові періоди аж до 1 грудня 2024 року застосовується стара ставка військового збору в розмірі 1,5%. Під нову ставку в розмірі 5% потраплять лише доходи, які нараховуються з 1 грудня.
Деякі експерти заявляли, що в законі існує колізія і підвищена ставка військового збору застосовуватиметься до зарплат заднім числом. Але податкова запевняє: такої проблеми не існує, тому із зарплати за листопад буде утримано військовий збір за ставкою 1,5% незалежно від фактичної її виплати у грудні.
Водночас до всіх інших доходів – платежів за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані або виплачені податковими агентами після 1 грудня 2024 року, – застосовується ставка військового збору в розмірі 5%. Навіть якщо такий дохід нараховано за минулі податкові періоди, які передували грудню.
Як пояснює ДПС, доходи за виконання робіт (послуг) і за користування майном належать до тих періодів, у якому вони були безпосередньо надані, а не за який вони були нараховані. Тобто якщо власник квартири отримав у грудні орендну плату від мешканців за попередні три місяці, він буде змушений заплатити військовий збір у розмірі 5%, попри те, що у вересні, жовтні та листопаді нові податкові норми ще не діяли.
Окремо податкова нагадує: ставка військового збору залишається незмінною – 1,5% – для деяких категорій платників податків, до яких належать військовослужбовці та співробітники СБУ, Головного управління розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони тощо.
Податок на прибуток фінустанов: зростання ставок та особливості його сплати
Для банків ставка прибуток зросла вдвічі – з 25% до 50%, причому ретроспективно.
Податкова уточнює, що банки повинні визначити (і перерахувати) податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2024 рік за ставкою 50%. Також підлягають перерахунку за новою ставкою податком на прибуток дивіденди, які сплачені банками протягом 2024 року.
Крім цього, закон №4015-IX забороняє банкам у 2024 році зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих податкових періодів. Скоригувати свій прибуток на отримані раніше збитки банки зможуть лише з 1 січня 2025 року.
Для інших учасників фінринку ставку податку на прибуток збільшено з 18% до 25%, фактично вона почне діяти з 1 січня 2025 року. Зокрема, така ставка застосовуватиметься за умови:
- оподаткування прибутку всіх небанківських фінансових установ (крім страховиків);
- оподаткування скоригованого прибутку контрольованих іноземних компаній фінустанов (крім страховиків);
- виплати дивідендів фінансовими установами (крім страховиків).
Особливості сплати авансів із податку на прибуток для АЗС
Ще одним нововведенням закону №4015-IX є сплата авансових внесків із податку на прибуток для компаній, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (АЗС).
Сплата авансових внесків провадиться щомісяця не пізніше 20 числа. Якщо врахувати, що закон набрав чинності з 1 грудня, то перший авансовий внесок АЗС мають перерахувати не пізніше 20 грудня.
Авансові внески встановлені в таких розмірах:
- для АЗС, які торгують бензином і дизелем, – 60 000 грн на місяць;
- для АЗС, що здійснюють реалізацію зрідженого газу, – 30 000 грн на місяць;
- для мультипаливних АЗС, які мають частку реалізованого зрідженого газу 50% і більше, – 45 000 грн на місяць.
З авансовими внесками пов'язані два важливі нюанси.
Перший: якщо сума податку на прибуток, яку має сплатити продавець пального, перевищує сплачені ним авансові внески, то зобов'язання з податку на прибуток буде зменшено на суму авансування.
Другий: якщо сума авансових внесків, сплачених протягом року, перевищує суму нарахованих зобов'язань з податку на прибуток за рік, то переплата не переноситься на майбутнє у рахунок зменшення податкових зобов'язань.
ДПС попереджає, що за несплату авансових внесків передбачено штрафні санкції. Розмір штрафу становить від 5% до 10% суми податкового зобов'язання залежно від того, наскільки платник податків затримав сплату авансу.
Новий порядок сплати авансів з податку прибуток для обмінних пунктів
Починаючи з 1 січня 2025 року, підприємства, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (пункти обміну валюти), сплачуватимуть аванси з податку на прибуток, які прив'язані до офіційного курсу гривня/євро. Раніше обмінні пункти платили аванси з огляду на розмір мінімальної зарплати.
З січня 2025 року обсяг авансових внесків із податку на прибуток буде таким (щомісяця за кожний пункт обміну іноземної валюти):
- еквівалент суми 700 євро (близько 30,5 тис. грн) для обмінних пунктів, що розташовані в Києві;
- еквівалент суми 600 євро (близько 26 тис. грн) для обмінних пунктів, які розташовані в населених пунктах із населенням понад 50 тис. людей;
- еквівалент суми 200 євро (близько 8,7 тис. грн) для обмінних пунктів у інших населених пунктах чи поза ними.
Отже, з'явилася не лише прив'язка авансових внесків до курсу гривня/євро, але також виведені в окрему групу обмінні пункти, які розташовані в Києві, для них розмір авансу буде найбільшим.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
