Інфляція та дефіцит аграрної продукції: який неврожай очікується у 2025 році

Цьогорічна тепла зима і холодна та мокра весна спричинили загибель урожаю фруктів та ягід, а доля овочів та зернових досі залишається під питанням, бо негода не полишає Україну.

Ціни на городину та фрукти на ринках вже злетіли вгору. Фермери малюють похмурі перспективи та намагаються рятувати все, що ще залишилося на полях і в садках. Урядовці поки що стримано оптимістичні у підрахунках. І навіть «Укргідрометцентр» не може потішити українців: у прогнозах – дощі і холод на заході та посушлива погода на сході. 

Mind зібрав основні дані щодо перспектив врожаю на різні аграрні групи продукції цього року.

«Фруктова катастрофа» в Україні та Європі

Раннє тепло у березні та сильні заморозки у квітні й травні найсильніше вдарили по кісточковим – абрикосам, черешням та вишням. Ціни цього року на них будуть очікувано вищими, ніж у 2024 році.

За прогнозами аналітиків компанії EastFruit, від весняних заморозків було втрачено близько 45-55% врожаю черешні. Щодо вишні, то збитки оцінюються у 35-50%. «Наприкінці квітня 2025 року Україну накрила третя хвиля весняних заморозків, що спричинило значні втрати у садівництві. Найбільше постраждали абрикоси, а ось вишня та черешня постраждали меншою мірою», – зазначають фахівці.

Залежність від імпорту черешні цього року значно зросте. Не краща ситуація і з вишнями – те, що зуміє достигнути, найімовірніше піде на експорт, а не залишиться для внутрішнього споживання, бо на продажі за кордон можна заробити більше.

При цьому фахівці наголошують, що сподіватися на дешевий імпорт цьогоріч не доведеться: примхи погоди відчули не лише в Україні, а й практично в усій Європі. До прикладу, в Угорщині від заморозків постраждали близько 90% фруктових господарств. У деяких регіонах Польщі втрати у врожаї вишні та черешні сягнули 80%. Біля 50-70% врожаю черешні втратила Туреччина (великий експортер фруктів в Україну).

Імпортні вишні та черешні вже з’явилися у продажі в окремих супермаркетах і ціни на них просто захмарні.

Найбільш плачевною в Україні є ситуація з абрикосами, ранніми сортами слив, аличею, нектаринами і персиками – їх практично немає. Європейські аграрії зберуть близько 508 тис. тонн абрикосів – на 10% менше, ніж торік. Зниження пояснюють заморозками, дощами та скороченням площ, пише FruitVeB. Виробництво в Італії впаде на 19% – до 199,5 тис. тонн, у Греції очікується спад на 34% – до 67,8 тис. тонн. 

У Іспанії поки прогнозують високий рівень – близько 136 тис. тонн, проте аналітики зазначають, що це оптимістичний сценарій і дані ще можуть погіршитися. 

У свою чергу Туреччина, яка є світовим лідером з виробництва абрикосів, цього року зазнала сильних втрат через заморозки у  регіоні Малатья. Через це експорт свіжих плодів до Східної Європи й Німеччини може бути зірваний.

Керівник Асоціації садівників Вінниччини «Вінницясадвинпром» Сергій Бойчук наголошує на тому, що буде значний недобір також зерняткових плодів (яблук та груш). Щоправда, там масштаби катастрофи очікуються менші. За оптимістичним прогнозом може бути втрачена п'ята частина врожаю. За песимістичним – до 40-50%. Тут же слід врахувати, що й рештки минулорічних запасів продають за ціною, не менше 45-50 гривень за кілограм.

Також по всій Україні цьогоріч примерзли горіхи, врожаю теж не буде, а це був важливий продукт для загального експорту.

Ягоди дорожчають услід за фруктами

Мороз і холод вдарили і по ягодах: врожай малини, смородини, аґрусу та лохини цьогоріч буде меншим ніж зазвичай. Особливо відчутними будуть втрати малини, більшість якої також йшла на експорт. Але поки що цих ягід у продажу немає взагалі.

Натомість на прилавках уже можна побачити полуницю за цінами від 150-180 до 250 грн за кілограм. Аналітики вважають, що ціни на ці ягоди знижуватимуться, адже через холодну і вологу погоду, полуниця, по-перше, має вкрай низьку якість, а, по-друге, умови для її зберігання вкрай несприятливі. Та навіть попри це, торік ягоди на цей період вже були дешевшими на 40-45%.

Яка ситуація склалась із зерновими та олійними

Проблеми з погодою для вирощування зернових та олійних почалися ще минулої осені, коли через надмірно сухість засіяли менше, ніж планувалося. Тепла зима також не найкращі умови для озимих культур, а холодна весна «добила» аграріїв.

Відтак, виробництво пшениці в Україні у 2025/26 МР може знизитися на 10-15% від поточного прогнозу за умови збереження сухих погодних умов, ще у квітні заявляли в Українській зерновій асоціації (УЗА). 

«Якщо посуха в Україні збережеться в першій половині травня, нам доведеться знизити наш прогноз урожаю пшениці на 2025/26 МР на 10-15% від поточних очікувань у 22,5 млн т», – сказав президент УЗА Микола Горбачов, зауваживши, що погіршення погодних умов може зруйнувати цей стабільний прогноз.

В окремих ключових для вирощування зернових регіонах посуха збереглася. За словами голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Олександра Гордієнка, якщо раніше планували зібрати до трьох тонн зерна з гектара, то тепер очікують трохи більше тонни, і це лише за умови, що нарешті пройдуть дощі. Є висока ймовірність, що велику частину полів взагалі не коситимуть, це призведе до значних збитків аграріям.

Прогнози аграріїв підтверджується оцінками USDA (Міністерство сільського господарства США), яке нещодавно оприлюднило свій перший прогноз виробництва пшениці в Україні у 2025/26 МР на рівні 17,9 млн т – на 23% менше у річному вимірі та найнижчий рівень з 2013 року. Зазначається, що є кілька причин для зниження врожаю. Насамперед це надзвичайно суха земля в період посіву і низька прибутковість виробництва, що призвело до скорочення посівних площ.

Також за словами голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Андрій Кузьмич, скрутна ситуація склалася з ріпаком та соєю.

Як розповів нардеп Дмитро Соломчук, через холоди аграрії змушені пересівати десятки тисяч гектарів. Це, своєю чергою, додаткові витрати на пальне, оплату праці, насіння, а отже, ще одна складова зростання собівартості зернових, олійних та технічних культур.

Це вже негативно вплинуло на експорт зерна минулого врожаю. За даними аналітичного департаменту сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР, на кінець квітня експорт пшениці склав близько 700 тис. тонн пшениці, хоча в планах було відправити не менше 1 млн тонн.

Водночас у Міністерстві аграрної політики в травні традиційно продовжували зберігати оптимізм, заявивши, що заморозки істотно не вплинуть на врожай основних сільськогосподарських культур.

Песимістичні прогнози бджолярів

Бджільництво переживає найгіршу весну за останні роки. Погода завадила розвитку бджолиних сімей і медозбору. Бджолярі змушені підгодовувати комах цукровими сиропами, оскільки природних запасів бракує.

Голова асоціації «Бджолярі Буковини» Іван Филипчук розповів, що нічні похолодання та різкі температурні коливання негативно вплинули на розвиток бджолиних маток.

«Нинішня погода негативно впливає на бджільництво, загальний розвиток бджолиних сімей, на народження та розвиток бджоломаток. Це погано впливає й на медозбір. Бджоли нині голодують, тому ми повинні їх підгодовувати цукром, щоб вони мали хоч якісь запаси всередині вулика. Раніше таких проблем не було. У нас таке вперше. Як правило, щорічно з п’ятого травня ми вже збирали мед з ріпаку. Не пригадую, щоб колись температура була настільки низькою в цей час», – зазначив він.

Ще однією серйозною проблемою стало поширення аскосферозу – грибкового захворювання, що пов’язано саме з різкими похолоданнями на початку квітня. Тому, за оцінками Івана Филипчука, цьогоріч меду буде приблизно на 40% менше, ніж торік.

Вплив на інфляцію

Подорожчання продуктів триває від минулої осені. За інформацією Держстату, загальна інфляція у квітні 2025 року прискорилася до 15,1%, на продукти харчування – до 19,8%. Лідерами по зростанню цін поки що залишаються овочі.

Ціни на капусту зросли за рік майже вчетверо (на 267,4%) – в середньому до 49,7 грн за 1 кг. Морква подорожчала втричі – на 205,9% (до 39 грн/кг), яблука – на 61,6% (до 46,4 грн/кг), гречка – на 44,3% (до 35,9 грн/ кг), соняшникова олія – на 40,5% (до 80,2 грн/л), цукор – на 10,5% (до 33,4 грн/кг).

Як пояснили в НБУ, продовольча інфляція стрімко прискорилася через ефекти спекотної погоди без дощів ще влітку та восени 2024 року, що позначилося на врожайності, строках дозрівання та якості овочів і фруктів.

Збільшення інфляції у квітні 2025 року значною мірою зумовлене залишковими ефектами найгірших минулорічних врожаїв. Згідно з прогнозом НБУ влітку інфляція має почати знижуватись і вже наприкінці року зменшитись до 8,7%. Як писав Mind, ймовірніше, що регулятору не вдасться на стільки знизити темпи зростання цін.

А враховуючи ситуацію з поганим врожаєм всіх груп аграрної продукції, навпаки можна очікувати більш високих інфляційних показників, ніж у 2024 році.  

Швидше будуть зростати ціни у дешевому сегменті – хліб, картопля та макарони. На них більше зростатиме попит через загальну низьку купівельну здатність населення і вже досить високі ціни на продукти харчування середнього цінової групи – м’ясо, риба та молочні продукти. Найбільш сильно «стрибнуть» ціни на ягоди та кісточкові фрукти.