«Як він злетів?»: погляд за лаштунки нового «Супермена» Джеймса Ґанна

10 липня на великі екрани вийшов «Супермен» – перший фільм у межах нового кіновсесвіту DC, який запускає Джеймс Ґанн. Режисер, сценарист і продюсер зібрав навколо себе перевірену команду, щоб переосмислити культового героя – не лише сюжетно, а й технологічно. Від польотів і візуальних ефектів до дизайну Крижаної Фортеці й створення голограм – фільм наповнений новітніми рішеннями, що досі рідко зустрічалися в супергеройських блокбастерах.

За технічний бік процесу відповідали візуальні супервізори, продакшн-дизайнери та команди з анімації, які раніше працювали з Ґанном над «Вартовими Галактики». Один із них – Стефан Серетті – ділиться залаштунковою правдою про те, як оживав цей амбітний проєкт.

Джеймс Ґанн не лише режисер, а ще й сценарист і візіонер, з першого етапу контролював, який вигляд його світ матиме на екрані. Для команди візуальних ефектів це створило унікальні умови – замість здогадуватись про бажання постановника, вони одразу отримували чітке бачення.

«Як режисер, він дуже точний і продуманий у кожному аспекті. Він сам пише сценарій, тож знає історію досконало. Він бачить її ще на етапі написання, тож майже відразу може дати нам список кадрів, які потім стають сторібордами. Він навіть сам їх малює – це не деталізовані кадри, а ескізи, але вони чітко фіксують, чого він хоче від кожного кадру. Ми також створюємо попередню візуалізацію для складніших сцен. Джеймс бере участь у кожному кроці – він добре знається на візуальних ефектах, знає, що можливо, а що – ні. Він також розуміє, як поєднувати реальні зйомки з цифровим світом», – розповідає супервізор візуальних ефектів.

Як створювався цей реальний-нереальний світ?

Усе почалося з концепції. На початку 2023 року команда зібралася на студії Warner Bros., щоб знайти новий візуальний ключ до фільму – без відриву від реальності, але з повагою до історії героя.

«Під час нашої першої зустрічі на студії Warner Bros. ми зосередилися на тому, щоб приземлити фільм у реальність, адже іноді такі стрічки здаються відірваними від неї… Це мав бути баланс нового й знайомого», – ділиться Стефан Серетті.

Але навіть найкраща концепція – ніщо без синхронності команд. Особливо – коли йдеться про сцени у Крижаній Фортеці, де практичні декорації та візуальні ефекти мали працювати як єдине ціле.

«Я мав зрозуміти задум Бет (Мікл – художниця-постановниця. – Mind) і перенести Фортецю у цифрову версію, а також дотримуватися плану освітлення Генрі (Брейгем, оператор-постановник. – Mind), щоб уся цифрова робота відповідала його світлотехніці. Ми часто зустрічалися, обговорювали проблеми, постійно намагалися втілити очікування Джеймса. Саме завдяки цій постійній комунікації світ фільму набув цілісності», – пояснює Серетті.

Однією з найразючіших декорацій у фільмі стала саме Крижана Фортеця – класичний елемент історії Супермена, який команда вирішила переосмислити і візуально, і технологічно. Це декорація у вигляді крижаної катедри, збудована на студії Trillith в Атланті. Щоб створити реалістичний ефект кристалів, команда ретельно працювала з освітленням, відбиттями й переломленням світла.

«Бет і її команда виняткові – вони намагаються вирішити все якомога раніше. Їхні концепти екстер’єру були дуже різні й дуже красиві. Було кілька версій Фортеці у фільмах, але ця – з крижаними формами, що розгортаються з-під землі – мала неймовірний вигляд. Ми вставили її у пейзажі зі Шпіцбергена (Норвегія. – Mind), і все зійшлося – вона стала частиною ландшафту», – розповідає супервізор візуальних ефектів.

Як Супермена вчили літати по-новому?

Звісно, жодна історія про Супермена не обходиться без його фірмового польоту. У «Супермені» Ґанна політ – це не лише сюжетний інструмент, а візуальний вибух, знятий за допомогою FPV-дронів й унікальних тросових систем. Команда прагнула створити максимально динамічне відчуття швидкості, натхненне повітряними сценами, зокрема і з «Топ Ґану».

«Політ мав багато фаз: зліт, приземлення, маневри в небі. Ми використовували дротяні установки, які дозволяли актору змінювати напрямок, обертатися, зависати в повітрі. Але головне – це те, як ми це знімали. Ми запросили фахівців із FPV-дронів, які літали навколо Супермена в бойових сценах – це дало нам шалені, стрімкі кадри, які неможливо зробити ні краном, ні іншим обладнанням», – пригадує Серетті.

Сам режисер також глибоко занурився в техніку польоту – з перших днів роботи над сценарієм.

«Із самого початку я написав чотири сторінки про теорію екшну – як ми будемо знімати політ і що саме хочемо показати. Ми працювали з Вейном Далґлішем (координатором трюків), щоб політ був якомога реалістичнішим – щоб глядач буквально відчував його. Я багато дивився кадри з реактивними літаками, щоб уявити, як це – коли людина насправді летить у повітрі. І помітив речі, яких ще не було в попередніх фільмах про Супермена. Наприклад, коли герой летить на надзвуковій швидкості, а його волосся ледь ворушиться. Ми хотіли показати, як воно насправді розвивається на такій швидкості – це було складно, але дуже цікаво. Ми також вирішили, що камери мають поводитися так, ніби ними керують інші персонажі, які летять поруч», – ділиться Джеймс Ґанн.

Чи вдалось уникнути «надмірної техногенності»?

Окрему роль у фільмі відіграють криптонські технології – зокрема, голограми у Крижаній Фортеці. Вони виникають у різних частинах кімнати, реагують на героїв і тривають упродовж цілих сцен. Щоб реалізувати цю ідею, команда звернулася до передових рішень, які раніше ще не застосовувалися в кіно.

«Одна з фішок у нашому фільмі – це технології з Криптону, які ми показуємо у Крижаній Фортеці. Наприклад, голограми – і їхня складність у тому, що вони видимі з багатьох ракурсів одночасно, у різних місцях кімнати, не просто в одному… Ми використали 4D Gaussian Splatting – нову технологію в об'ємному захопленні. Вона дозволяє відтворити виступ або рух за допомогою точкових об'єктів, які змінюються з часом. Результат – це майже справжній голографічний ефект, який природно вписується у візуальний світ фільму. Це був справжній прорив для голограм у кіно», – додає Серетті.

Окрім класичних героїв, у «Супермені» з’являється ще один важливий персонаж – Крипто, Суперпес. Це перший випадок, коли його вводять у лайв-екшн-версію, і, за задумом Ґанна, він мав не бути мультяшним чи надмірно антропоморфним. Прототипом став реальний пес режисера – Озу, якого він взяв із притулку. Саме його звички, погляд і навіть вухо, що стирчить, стали основою для аніматорів.

«Джеймс зняв багато домашніх відео з Озy, де тільки міг, і ми передали ці записи аніматорам із Framestore, які створили 3D-модель за його образом. Ми трохи збільшили розмір собаки, змінили пропорції й колір шерсті. Але обличчя, очі, вуха – усе це просто від Озу. Так само й поведінка…Це було дуже складно – створити правильний вигляд. У CG-персонажа спершу треба змоделювати поверхню, потім шерсть, потім правильно її розчесати. Ми досліджували вирази морди в собак. Часто комп'ютерна анімація буває надмірною, але тут ми свідомо стримували себе. Він – пес. Він не говорить, як інші тварини в попередніх фільмах», – розповідає Серетті.

Щоб зробити Крипто переконливим і природним у взаємодії з акторами, команда уникала використання мокапу. Замість цього на майданчику працювали живі тварини, актори-дублери та спеціальні бутафорські реквізити. Аніматори ж вкладали сили в те, щоб передати найменші жести – але без перебільшень.

«Ми також мали справжню собаку на майданчику – її звали Джолін… Також були спеціальні реквізити: наприклад, м’яка подушка у формі пса, яку актори тримали під час трюків. Це забезпечувало правильну фізичну взаємодію. Було залучено багато департаментів, щоб ілюзія мала переконливий вигляд», – пояснює візуальний супервізор.

Щоб зняти «Супермена», довелося не лише оживити Крипто, придумати технології з Криптону й наново переосмислити політ героя – а й створити цілий світ, який зберіг би баланс між фантастикою та реальністю. Візуальна команда постійно мала справу з десятками викликів: від надшвидкостей до надздібностей, від голограм до нових міст.

«Ми створювали реалістичний світ, у якому водночас існують дивні інопланетні локації, персонажі з різними здібностями, складні бої й нові технології. Метрополіс ми будували з нуля – він заснований на Клівленді, але має бути впізнаваним і масштабним. Ми розробили десятки цифрових активів, візуальних ефектів, розбирались, як цього разу поводиться плащ, який вигляд має тепловий зір Супермена чи його пес Крипто... Це справді складний фільм, бо він поєднує багато паралельних елементів», – підсумовує Стефан Серетті.

Дивіться вже у кіно!