Аграрний експорт: скільки Україна заробила на продажу зерна (інфографіка)
Базовим регіоном-імпортером залишався Євросоюз, але бізнесу в новому сезоні треба збільшувати представництво в Азії та Африці

Завершився третій із початку повномасштабного вторгнення маркетинговий сезон на аграрному ринку. При зниженні фізичних об'єктів експорту майже на чверть, фінансовий результат порівнянний із попереднім роком
Про основні тренди аграрного експорту – в огляді Mind.
Скільки поставлено агропродовольчих товарів
У 2024/25 маркетинговому році (МР; закінчився 30 червня) Україна експортувала 40,6 млн тонн зернових і зернобобових культур (дані Державної митної служби). Попри те що це більш ніж на чверть (25,8%), або на 10,5 млн тонн менше, ніж попереднього сезону, фінансовий результат експорту фактично можна порівняти з торішнім.
У сегменті аграрної сировини сильніше всього знизилися фізичні обсяги продажів кукурудзи (-25,6%) і пшениці (-15,2%).
Серед продуктів первинної переробки у 2024/25 МР проти 2023/24 МР найбільше обвалився експорт борошна: мінус 38,1% – з 98,1 тис. тонн до 71,1 тис. тонн (або до 94,8 тис. тонн у перерахунку на зерно).
Суттєво впав експорт ще однієї ключової для України аграрної продукції – соняшникової олії. Зменшення становить 27%, до 4,8 млн тонн.
Негативна динаміка була обумовлена технологічними, логістичними та погодними чинниками (фактор тимчасової окупації частини української території було враховано в роботі агросектору ще попередніми роками, тому він уже не слугував причиною падіння експорту).
Щодо зернових і зернобобових культур, то зниження експорту зумовило фізичне скорочення врожаю, спричинене несприятливою погодою. Зокрема, урожай кукурудзи через тривалу літню посуху у 2024 році становив лише близько 25 млн тонн, що на 20% нижче за результат позаминулого року.
Також зниження ресурсу для експорту відбулося на тлі вичерпання запасів зерна, накопичених у 2022 році через майже піврічну блокаду українських портів.
Для результатів виробництва та експорту соняшникової олії критичним стало скорочення пропозиції сировини. Урожай соняшнику 2024 року становив лише близько 10 млн тонн унаслідок як погодних факторів, так і скорочення посівних площ через вимушені сівозміни після рекордного їх розширення у 2022 році, коли на тлі морської блокади ця культура стала однією з небагатьох високомаржинальних і при цьому орієнтованою на внутрішній ринок.
Незважаючи на скорочення фізичних обсягів експорту, Україна продовжує входити в десятку найбільших світових постачальників агропродукції, обіймаючи четверте місце з експорту кукурудзи та шосте місце з експорту пшениці.
Динаміка експорту українських агропродовольчих товарів
Товар | Експорт у фізичних обсягах, млн т | Вартість експорту, млн USD | ||||
2023/2024 МР | 2024/2025 МР | Динаміка, % | 2023/2024 МР | 2024/2025 МР | Динаміка, % | |
Пшениця і меслин | 18,43 | 15,63 | -15,2 | 3072 | 3079 | 3,5 |
Ячмінь | 2,48 | 2,26 | -9,1 | 377,7 | 394,7 | 4,5 |
Кукурудза | 29,41 | 21,88 | -25,6 | 4733 | 4522 | -4,5 |
Соєві боби | 2,99 | 3,99 | 34 | 1121 | 1573 | 40,4 |
Ріпак | 3,7 | 3,14 | -15 | 1439 | 1559 | 8,3 |
Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна | 6,55 | 4,79 | -26,8 | 5176 | 5054 | -2,4 |
Джерело: Державна митна служба
Як наслідок, завдяки підвищенню вартості агропродукції при менших обсягах торгівлі Україна тільки на експорті зерна заробила $8,1 млрд, або лише на 2% менше, ніж у 2023/24 МР. Ще $5,05 млрд становила виручка на експорті соняшникової олії (-2,4% р/р).
Яка географія постачань
Питання перегляду умов аграрної торгівлі України та ЄС було одним із ключових протягом усього 2024/25 МР.
Проте, незважаючи на всю гостроту та політизованість, ці процеси мали лише частковий вплив на український аграрний експорт, у тому числі в його європейській частині.
Євросоюз залишається ключовим покупцем більшості українських аграрних товарів. А минулого маркетингового сезоні постачання до країн ЄС становили близько 50% від всієї експортованої української кукурудзи, половину – соняшникової олії, третину – пшениці, 40% – сої та майже всі експортні обсяги ріпаку.
Істотне скорочення у напрямку постачань до ЄС, швидше за все, буде помітне в поточному 2025/26 МР, коли повноцінно запрацюють оновлені квоти на основні групи продовольчого імпорту з України. Обсяг квот буде вищим, ніж у стартовій угоді про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом від 2016 року, проте менший, ніж у період безмитного імпорту за останні три роки.
Квота на експорт пшениці становитиме 1,3 млн тонн на рік (до 2022 року – 1 млн тонн, у сезоні 2024/25 – 4,7 млн тонн, у 2023/24 – 6,5 млн тонн, у 2022/23 – 6,1 млн тонн).
Квота на ячмінь – 450 тис. тонн (до 2022 року – 350 тис. тонн, у сезоні 2024/25 – 450 тис, у 2022/23 та 2023/24 – по 900 тис. тонн).
Для кукурудзи встановлено квоту в 1 млн тонн, проте через дію нульового тарифу в ЄС вона вважається формальною.
Саме пшениці пророкують найбільші проблеми з ринком збуту в новому маркетинговому році. Проте в українському Кабміні впевнені, що «європейські» обсяги, що звільнилися, українські бізнесмени без проблем спрямують на ринки Єгипту та інших країн Африки.
Зрештою повернення до квотного принципу в торгівлі з ЄС не повинно принципово позначитися на постачаннях на європейський ринок, упевнені в Мінекономіки.
«Щодо реальних обсягів торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більше, ніж максимум за час дії преференцій, іще у трьох квотах обсяг більший за експорт 2024 року. Шість квот, у яких обсяг менший за рівень 2024 року, але умови торгівлі дозволяють підтримувати обсяги експорту. Тільки для трьох товарів обсяги менші, ніж за преференцій, але ми мінімізували шкоду», – зазначав торговий представник України Тарас Качка.
Наступний перегляд умов у бік подальшої лібералізації можливий у 2028 році.
На практиці це означає перерозподіл торгівлі всередині Євросоюзу, Україна ж у разі безперешкодної навігації Чорним морем може наростити постачання до Північної Африки та Азії.
Саме тому основною загрозою українському аграрному експорту у 2025/26 МР експерти, як і минулого сезону, називають атаки агресора на портову інфраструктуру Великої Одеси. Однак, попри ці ризики, великий бізнес активно входить в аграрний трейдинг і навіть інвестує у будівництво перевалочних терміналів.

Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].