Від «повзучої» девальвації до обвалу на 25%: два сценарії для курсу гривні у 2026 році та консенсус-прогноз від Mind

Для валютного ринку 2025 рік ознаменувався стабільністю курсу гривні до долара та істотним послабленням гривні щодо євро. На початок січня 2026 року офіційний курс Національного банку (НБУ) досяг 42,5 грн/$ та 49,7 грн/євро (у середньому за першу декаду місяця). Отже, гривня до долара за рік здешевіла лише на 1%, а до євро – приблизно на 14,5%.

У 2025 році гривню підтримувала жорстка монетарна політика НБУ, зовнішнє фінансування, яке дозволило регулятору накопичити рекордний обсяг міжнародних резервів, та глобальне ослаблення долара. Проти гривні грали загальний депресивний стан економіки, скорочення експорту та падіння валютних надходжень, а також зміцнення євро на світовому ринку, що призвело до подорожчання євровалюти в Україні.

На 2026 рік експерти розглядають два сценарії: збереження «повзучого» здешевлення національної валюти на 5–6% або круте піке гривні на 20–25%. Слід зазначити, що в першій декаді січня на комерційному ринку зростання курсу гривні до основних валют вже набрало високих темпів – долар уже торгується по 43,3 грн.

Mind з'ясовував, за яких умов ці сценарії можуть реалізуватись.

Офіційний курс гривні до долара та євро

Основні курсові прогнози на 2026 рік

Офіційний прогноз валютного курсу, закладений у державному бюджеті на 2026 рік, становить 45,7 грн/$ та 49,4 грн/євро. Але це переважно довідковий показник, який потрібний для того, щоб звести держбюджет. Тому часто курс, який розраховує уряд, відчутно відрізняється від фактичного. Наприклад, у держбюджеті-2025 було закладено курс на рівні 45,4 грн/$, тоді як реальний курс виявився на 7% нижчим.

«У влади є спокуса закласти підвищений курс долара та євро, відповідно дещо занижений курс гривні. Тоді бюджет «зійдеться» і при голосуванні у Верховній Раді до нього внесуть більше надходжень від мит, акцизів і податків, прив'язаних до валюти, що дозволить збалансувати видатки», – пояснює керуючий партнер інвестпроєкту Thomson & French В'ячеслав Бутко.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) також дає прогноз, який наближений до даних Кабінету Міністрів: фонд очікує, що курс у 2026 році становитиме в районі 45,4 грн/$.

Фінансисти й експерти трохи оптимістичніші, ніж уряд та МВФ. Наприклад, Асоціація українських банків (АУБ) припускає, що у 2026 році вартість долара коливатиметься в діапазоні 43–45 грн, а євро не перевищить 50–52 грн.

Аналітики інвесткомпанії ICU вважають, що курс на кінець 2026 року буде на рівні 44,3 грн/$, аналітики інвесткомпанії Dragon Capital прогнозують курс у районі 44 грн/$.

Експерти консалтингової компанії Ukraine Economic Outlook очікують, що курс за підсумками року досягне майже 45 грн/$ та 52 грн/євро.

А згідно з консенсус-прогнозом Центру економічної стратегії (ЦЕС) курс наприкінці 2026 року може становити 44,4–44,9 грн/$.

Отже, курсові орієнтири на 2026 рік – 44–46 грн/$ та 50–52 грн/євро.

Помірно-позитивний сценарій – девальвація до 6%

Якщо виходити з наведених вище прогнозів, у 2026 році гривня може подешевшати на 5–6%. Але така динаміка можлива при виконанні кількох умов.

Перша – ритмічність зовнішнього фінансування, завдяки якому відбувається поповнення золотовалютних резервів НБУ, що дозволяють проводити валютні інтервенції та гасити курсові коливання.

За даними Міністерства фінансів, у 2025 році Україна отримала з-за кордону $52,4 млрд. Потреба в міжнародному фінансуванні на 2026 рік становить близько $45,5 млрд. Як розбирався детально Mind, із цієї суми поки що підтверджені (попередньо) надходження в обсязі $27 млрд.

За 2025 рік НБУ витратив на інтервенції близько $36 млрд. Але завдяки суттєвим грошовим вливанням із-за кордону на 1 грудня 2025 року НБУ накопичив майже $55 млрд резервів, що стало рекордним значенням.

«Такого обсягу золотовалютних резервів цілком достатньо, щоб валютними інтервенціями утримувати курс на будь-якому заданому рівні в горизонті до року», – вважає Віктор Шулик, економіст і начальник відділу ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating.

Тому навіть якщо виникнуть перебої із грошима партнерів, загалом Нацбанк зможе й надалі покривати попит на валюту. Але нестача зовнішнього фінансування все-таки підвищує ймовірність того, що гривня слабшатиме більш прискореними темпами.

Друга умова – збереження режиму керованої курсової гнучкості разом із консервативною (жорсткою) монетарною політикою. Курсова гнучкість передбачає згладжування надмірних сплесків курсу (за допомогою інтервенцій у тому числі), і від цієї практики НБУ поки що відмовлятися не планує.

Монетарну політику Нацбанк теж пом'якшувати не поспішає – облікова ставка зберігається на рівні 15,5% вже 9 місяців поспіль. Зниження ставки НБУ допускає в І кварталі, якщо темпи інфляції сповільнюватимуться (за 11 місяців 2025 року інфляція становила 9,3%).

Навіть коли припустити, що до березня Нацбанк вирішить скоригувати облікову ставку до 14,5–15%, це особливо не вплине на вартість гривневих інструментів – депозитів і держоблігацій (ОВДП), які відтягують попит із валютного ринку та знижують тиск на гривню.

Третя умова – стан зовнішньої торгівлі. За даними Держмитниці, за 11 місяців 2025 року експорт становив $36,8 млрд, імпорт перевищив його вдвічі – $75,4 млрд. Крім того, агроекспорт, який генерує значний обсяг валютних надходжень, за даними Клубу аграрного бізнесу (УКАБ), за весь 2025 рік скоротився на 8,8% – до $22,5 млрд. А це досить тривожний сигнал.

«Важливо й те, якою буде ціна українського експорту (у 2026 році). Це насамперед продукція АПК, яка формує велику питому вагу надходження виручки та пропозиції валюти на ринку. Звичайно, слід враховувати ціну енергоносіїв, які здебільшого Україна імпортує, та вартість продукції машинобудування», – каже В'ячеслав Бутко.

Інакше кажучи, якщо Україна продаватиме свої товари дешевше, а купуватиме імпортну продукцію дорожче, дисбаланс у зовнішній торгівлі тільки посилиться. МВФ до речі прогнозує, що у 2026 році імпорт знову майже вдвічі перевищить експорт. Отже, НБУ доведеться витрачати ще більше резервів, щоб компенсувати нестачу валютної виручки.

Негативний сценарій – обвал гривні на 20–25%

А втім, виключати зростання курсу до 50–51 грн/$ і вище у 2026 році теж не варто. І, хоча можливість реалізації такого сценарію невисока, вона все одно існує.

«Обвал гривні навіть на 25% у короткостроковому періоді мені видається вельми можливим у поточних економічних і політичних умовах. Оскільки наша країна не перебуває у вакуумі, а війна триває», – припускає Віктор Шулик.

Головний ризик – труднощі з фінансуванням з боку партнерів. Вони можуть виникати, якщо Україна не зможе домовитися про перезапуск співпраці з МВФ, що є своєрідним маркером для інших донорів. Рамочна домовленість із фондом про нову програму кредитування на 2026–2029 роки на суму близько $8 млрд була досягнута ще у грудні 2025-го. Але фінального рішення про виділення кредиту поки що немає, оскільки для його отримання українська сторона має піти на радикальні та непопулярні кроки.

Зокрема, це контроль за оподаткуванням доходів користувачів цифрових платформ, скасування неоподатковуваної пільги для посилок вартістю до 150 євро та запровадження обов'язкової реєстрації платниками ПДВ для підприємців-спрощенців із річним оборотом від 1 млн грн.

Крім того, Євросоюз, який попередньо схвалив виділення Україні позики на 90 млрд євро, тягне з остаточним узгодженням фактичного фінансування. Відомо лише, що перший транш від ЄС Україна одержить не раніше ІІ кварталу.

«Неритмічність фінансування може призвести до використання курсових інструментів для збільшення надходжень до бюджету. Крім того, поступова девальвація гривні може стати однією з умов подальшої співпраці з МВФ», – розповідає економіст консалтингової компанії Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза.

Друга загроза – подальше затягування війни, зростання оборонних (і не лише) витрат і скорочення валютної виручки. Витрати держбюджету на 2026 рік заплановані в розмірі 4,8 трлн грн, а дефіцит – на рівні 1,9 трлн грн. Але це, швидше за все, не межа. Нагадаємо, що протягом 2025 року парламент збільшив видатки держбюджету майже на 720 млрд грн.

МВФ не раз згадував про те, що при перебоях із зовнішньою підтримкою і при зростанні видатків бюджету уряд може вдатися до «монетарного фінансування». А якщо додати до цього руйнування інфраструктури (енергетичної та логістичної), то виникає також загроза падіння експорту та, як наслідок, зниження надходження валюти в Україну.

«Різке скорочення валютних надходжень у вигляді позик чи валютної виручки може змусити владу вдатися до незабезпеченої емісії гривні, щоб профінансувати витрати на оборону та соціальні платежі. Податками таку армію не прогодуєш, а ємність внутрішнього ринку дуже обмежена», – пояснює Віктор Шулик.

Усі ці чинники можуть спровокувати глибоку девальвацію. Ба більше, у подібній ситуації НБУ навіть може свідомо відпустити курс. Це дозволить підтримати експортерів і підштовхнути зростання доходів держбюджету за рахунок збільшення податкових платежів від бізнесу, який номінально зароблятиме більше саме через ослаблення гривні.

«Може бути тренд на підтримку експортерів – за певної девальвації їхня виручка у гривневому еквіваленті зросте, і напевно вони сплатять більше податків», – коментує В'ячеслав Бутко.

Чи готуватися до гіршого?

З урахуванням поточних тенденцій у 2026 році все ж таки варто очікувати плавного зниження курсу до 45-46 грн/$.

На користь такого тренду свідчать очікувані обсяги фінансової підтримки, яких буде достатньо щонайменше на перше півріччя, адаптація бізнесу до складних макроекономічних умов (у 2025–2026 роках зростання ВВП України не перевищить 2–2,6%, що свідчить про стагнацію в економіці), а також збереження високої облікової ставки НБУ.

Не варто забувати про те, що держбюджет-2026 верстався саме з урахуванням того, що війна триватиме ще невизначений час. Відповідно курсовий орієнтир уряду (45,7 грн/$) уже враховує вплив бойових дій на економіку та валютний ринок.

Формування курсу гривні до євро багато в чому залежить від того, як розгортатимуться події на світовому валютному ринку. Із січня 2025 року до січеня 2026 року курс у парі EUR/USD зріс майже на 15% – до 1,17, що стало однією з причин зльоту євро в Україні.

«У базовому сценарії НБУ намагатиметься не допустити зростання курсу євро вище 50 грн, а згладжувати коливання буде через крос-курс, регулюючи динаміку гривні до долара. У разі руху пари EUR/USD до позначки 1,25, НБУ намагатиметься утримати євро біля позначки 55 грн», – прогнозує фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) Андрій Шевчишин.

Індекс долара DXY (відображає вартість долара до інших світових валют, чим нижче значення індексу – тим позиції долара слабші)

Джерело: Yahoo.Finance

Отже, 2026 рік швидше за все пройде в умовах контрольованого ослаблення гривні.

«Рекордний розмір резервів і домовленості щодо фінансування на 2026 рік дають можливість зберігати чинну модель керованої гнучкості. При цьому дефіцит валюти залишиться на високому рівні, але він буде нівельований валютними інтервенціями та підтримкою НБУ», – уточнює Андрій Шевчишин.

Григорій Кукуруза вважає, що очікувані обсяги міжнародного фінансування, значна частка енергетичного й оборонного імпорту та наявність в НБУ важелів для згладжування дисбалансів на валютному ринку дозволять не допустити у 2026 році зниження курсу більш ніж на 6%.