Дороге пальне, слабка гривня та нестача фінансування: чому інфляція у 2026 році може перевищити 10%

Інфляція в Україні знову пришвидшується. У березні рівень споживчих цін проти лютого зріс на 1,7%, а в річному вимірі – на 7,9%.

У лютому – березні значно зріс вплив проінфляційних факторів, починаючи з глобального зростання цін на енергоносії через воєнний конфлікт на Близькому Сході, закінчуючи скороченням виробництва окремих видів продукції в Україні, здорожчанням імпорту та нестачею зовнішнього фінансування.

І хоча Національний банк прогнозував річну інфляцію на рівні 7,5%, його можливості для стримування цін обмежені. Тому представники реального сектору економіки та експерти впевнені, що 2026 року рівень інфляції перевищить 10%.

Mind розбирався, як не допустити неконтрольованого зростання цін.

Чому відбувається цінове прискорення

Річний рівень інфляції досяг мінімуму в січні 2026 року – він становив 7,4% проти 8% у грудні 2025-го. Але вже в лютому зростання цін рік до року сягнуло 7,6%, а в березні – 7,9%. Базова інфляція (не враховує сезонність та адміністративно регульовані ціни) залишилася майже незмінною – у січні – лютому вона становила 7%, а в березні – 7,1%.

Темпи зростання цін місяць до місяця ще більш виражені: у січні – 0,7%, лютому – 1%, березні – 1,7%. Помісячна базова інфляція відповідно становила 0,4%, 0,7% та 1,5%.

Зміна споживчих цін місяць до місяця, %

Нацбанк пов'язує прискорення інфляції насамперед зі збільшенням цін на пальне та на сирі продукти харчування (особливо імпортного походження). У лютому цей тренд лише почав формуватися, а в березні помітно посилився: відбулося різке збільшення цін на пальне у всьому світі через війну на Близькому Сході, до якого додалося подорожчання транспортних послуг.

Як уточнив НБУ, внаслідок цих подій фактичні показники інфляції перевищили прогноз, опублікований в інфляційному звіті за січень 2026 року. Згідно із цим звітом, Нацбанк очікував зростання цін до кінця I кварталу (у березні) на рівні 7%, але фактична динаміка виявилася на 0,9 в. п. вище.

Зміна споживчих цін у річному вимірі, %

За даними Держслужби статистики, за січень – березень 2026 року проти аналогічного періоду 2025 року найвідчутніше зросли ціни на:

• продукти харчування та безалкогольні напої (+9,7%) – унаслідок вичерпання ефекту минулого врожаю та здорожчання імпорту, яке пов'язане, зокрема, з девальвацією гривні;
• алкоголь та тютюнові вироби (+16,4%) – у зв'язку з плановим підвищенням акцизів, зі збільшенням витрат на логістику та сировину;
• паливо (+12,3%, у тому числі у березні – на 23,4%) – унаслідок глобальної енергетичної кризи, яка була спровокована війною на Близькому Сході;
• різні види послуг – пасажирські перевезення, зв'язок, освіта, HoReCa (+8,3–14,4%) – через загальне зростання витрат бізнесу, насамперед – на пальне та електроенергію.

Основні компоненти інфляції 2026 року

Найбільший внесок в інфляцію зараз роблять світові ціни на нафту та продукти її переробки. Подорожчання палива впливає як на вартість імпортних товарів, так і на внутрішнє ціноутворення в Україні – через збільшення виробничих витрат (імпортну сировину і комплектуючі) та логістику.

Крім того, витрати промисловості зростають на тлі проблем в енергетиці та через нестачу робочої сили. Це збільшує собівартість і поступово конвертується в кінцеву ціну продукції для споживачів.

До драйверів інфляції варто зарахувати і хитку ситуацію із зовнішнім фінансуванням. За даними Міністерства фінансів, з початку 2026 року, станом на 8 квітня, Україна отримала він закордонних партнерів трохи більше $6,8 млрд при річній потребі в грошах на рівні $52 млрд.

Нестабільність зовнішньої підтримки посилює інфляційний тренд через валютний канал: підвищуються ризики для курсової стабільності, що призводить до подорожчання імпорту.

Певний вплив на ціни мають і менш очевидні чинники. Зокрема, це зростання державних видатків. Воно підтримує внутрішній попит, збільшуючи обсяг ліквідності в економіці та частково стимулюючи споживання, що штовхає ціни вгору.

Також, щоб згладити невизначеність, виробники наперед закладають у ціни «страхову надбавку», компенсуючи в такий спосіб можливі коливання курсу, зростання витрат і перебої з дистрибуцією. Тому навіть за відсутності різких шоків формується м'який, але стійкий інфляційний тиск із боку очікувань і поведінки бізнесу.

Настрої погіршуються: інфляційні прогнози до кінця 2026 року

НБУ має намір врахувати підвищену цінову турбулентність при оновленні макропрогнозу, який буде опубліковано в інфляційному звіті на початку травня. Це означає, що Нацбанк з великою ймовірністю перегляне свій прогноз інфляції на 2026 рік.

Експерти зі свого боку вважають, що основна фаза прискорення зростання цін лише попереду. Економіст консалтингової компанії Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза очікує, що підвищення цін на бензин і дизель після початку близькосхідного конфлікту додатково посилять споживчу інфляцію орієнтовно на 1,1 в. п. за умови довгострокового збереження поточного цінового рівня. Причому вплив подорожчання пального на загальну інфляцію буде відчутним вже у травні-червні.

«Мій прогноз річної інфляції на 2026 рік змістився до 10%. Насамперед через те, що висока вартість пального в період активної посівної закладає фундамент для високих майбутніх цін. Зростатиме й ціна продуктового кошика – теж через дороге пальне та внаслідок девальвації в березні, що призвела до часткового перегляду відпускних цін імпортерами», – коментує фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) Андрій Шевчишин.

«Інфляція перебуває під домінантним тиском зростання цін промислових виробників, які за два місяці 2026 року в середньому збільшилися на 23% проти минулого року, переважно через підвищення вартості енергоносіїв», – уточнює Данилишин.

Інфляційні настрої в реальному секторі економіки також стають гіршими. У макроекономічному огляді за квітень НБУ наводить результати опитувань бізнесу, домогосподарств та експертів, згідно з якими оцінка рівня інфляції на найближчі 12 місяців становить від 7,7% до 14,4%. Середньозважений прогноз – близько 10,7%.

Інфляційні очікування на 12 місяців, %

Від кого та від чого залежить подальше зростання цін

Одним із ключових інструментів контролю інфляції залишається монетарна політика та рівень облікової ставки НБУ. У січні Нацбанк, після майже річного утримання ставки на рівні 15,5%, знизив її на 0,5 в. п. – до 15%. Але в березні НБУ ухвалив рішення ставку не змінювати. Причому за збереження ставки незмінною виступили одностайно всі члени Комітету з монетарної політики Нацбанку, аргументуючи це ризиками для інфляційної динаміки, зростанням загроз для курсу гривні і ймовірним скороченням обсягів зовнішнього фінансування.

«Збереження жорсткої монетарної політики дозволить підтримати привабливість гривневих інструментів і стримати інфляційні очікування», – пояснює Григорій Кукуруза.

Але не варто забувати і про зворотний бік високих відсоткових ставок – це зниження темпів кредитування та пригнічення економічної активності загалом. Крім цього, облікова ставка хоч і дозволить уповільнити зростання цін, але не зможе усунути причини розгону інфляції, як-от подорожчання імпорту, пального та продуктів харчування.

«Перед НБУ стоїть складне завдання балансування між витратами золото-валютних резервів на інтервенції та стримуванням курсових коливань в умовах невизначеності щодо отримання 90 млрд євро від ЄС. При цьому суттєве зміцнення гривні буде обмеженим через потребу збільшити надходження до бюджету на тлі неприйнятого пакету фінансування від ЄС», – уточнює Григорій Кукуруза.

Крім цього, значущим чинником інфляційної динаміки залишаються геополітичні події. Якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться, його негативний вплив на ціни енергоресурсів і продовольства посилюватиметься. У такому разі не можна виключати сценарій, за якого річна інфляція в Україні може сягнути 12–13%, а разом із цим прискориться девальвація до 47–48 грн/$ до кінця року.

Це своєю чергою призведе до додаткового зростання цін і розширення зовнішньоторговельного дефіциту, який є однією з фундаментальних причин інфляційного тиску.

«Торгівельні дисбаланси провокують локальні стрибки цін на певні групи товарів. Дефіцити доводиться компенсувати імпортом. Систематичне покриття дефіцитів імпортом рано чи пізно спричинить девальвацію гривні, а звідси – і нове коло інфляції», – вважає Богдан Данилишин.

У підсумку Україна може зіткнутися не лише з прискоренням інфляції, а й з уповільненням економічного відновлення: за «поганого» сценарію зростання ВВП у 2026 році ризикує не досягти навіть мінімальних 2–2,4%, яких очікують НБУ та уряд.