22 з 2022: головні події року, що минає, в Україні
Що визначало життя країни у 2022 році: у списку, хоч як це дивно, є і позитив
2022 рік добіг кінця – його останні 10 місяців назавжди залишаться в історії як наймасштабніша війна на Європейському континенті з часів Другої світової. Те, що Україна стала плацдармом та зоною ведення активних бойових дій, визначило життя її громадян на роки наперед.
Війна вплинула на всі без винятку галузі, сектори, державні інституції і, головне, людей у всіх куточках країни. Проте Mind постарався визначити й вужчі галузеві чинники чи соціальні події, які зробили 2022 рік таким, яким він був, звівши їх кількість до символічного числа 22.
Нижче – перелік цих подій.
-
24 лютого (повномасштабне вторгнення)
Уламки ракети на дитячому майданчику Харкова після атаки 24 лютого.
Рано-вранці 24 лютого російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію України, обстрілюючи військову та цивільну інфраструктуру по всій країні та намагаючись висадити десант у столиці. Результат цього плану відомий усьому світу. «Маленька переможна війна» перетворилася на довгу, виснажливу і, як уже очевидно, провальну кампанію, а прогноз «взяти Київ за три дні» став синонімом історично безпрецедентної переоцінки сил. До кінця року кількість убитих в Україні росіян подолала 100-тисячну позначку.
Читайте також: Long story short: чого вимагає Росія на перемовинах і де проходить межа компромісу
-
Знищення літака «Мрія»
Вони думали, ща знищили Українську Мрію, але це просто неможливо!
Найбільший у світі транспортний літак – Ан-225 «Мрія» – був спалений у перший день війни, 24 лютого. На момент вторгнення повітряне судно базувалося на аеродромі в Гостомелі, навколо якого розгорнулися одні з найзапекліших боїв у Київській області. Саме на цей аеродром намагався висадитись російський десант. Незважаючи на те, що формально літак згорів не повністю, відновленню він не підлягає.
Питання, чому унікальний борт та один із символів України не перегнали в лютому на альтернативний аеродром у Лейпцигу, досі залишається без відповіді.
Читайте також: СБУ встановила деталі щодо знищення АН-225 «Мрія»
-
Знищення промислових гігантів у Маріуполі
«Азовсталь» просто стирали з лиця Землі.
Два найбільші металургійні заводи в Маріуполі – «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча отримали пошкодження серйозніші, ніж під час Другої світової війни. Навіть після неминучого звільнення міста перспективи їхнього повного відновлення навколонульові – надто сильно підприємства постраждали через авіанальоти та артобстріли.
У компанії «Метінвест» Ріната Ахметова, найбільшого в Україні виробника сталі, оцінюють збитки від атаки на металургійні майданчики $17–20 млрд. Холдинг має намір добиватися їх відшкодування в судовому порядку.
Меткомбінат «Азовсталь» у 2033 році мав відзначити своє сторіччя.
Читайте також: Оленівка-2022: чому стала можливою «українська Катинь» ХХІ ст.
-
Окупація ЗАЕС
Рафаель Гроссі показує на карті ситуацію на ЗАЕС. Брифінг у Відні, Австрія, 4 березня 2022.
Запорізька АЕС, що розташована в Енергодарі, – найбільша атомна електростанція Європи та четверта за потужністю у світі. З 4 березня окупована російськими військами, які замінували периметр ЗАЕС, завезли до машинних залів енергоблоків важке озброєння, облаштували військову базу на самій електростанції, а також кімнати для тортур українського персоналу в підземних приміщеннях станції.
З серпня росія неодноразово обстрілювала територію ЗАЕС, звинувачуючи в цьому українські війська. Мета – не дати ЗАЕС працювати в об'єднаній українській енергосистемі, куди Запорізька АЕС до серпня відпускала електроенергію з енергоблоків №№ 5 та 6. Відтоді російські окупанти регулярно руйнували лінії електропередач, якими ЗАЕС відпускає електроенергію в енергомережу України, коли працює, та споживає для охолодження реакторів й інших власні потреби, коли, як зараз, енергоблоки перебувають у режимі «холодна зупинка». Кілька разів електростанція була без зовнішнього живлення, що створювало серйозну ядерну небезпеку. Весь світ, затамувавши подих, стежив за ситуацією – пам'ять про Чорнобиль та Фукусіму надто свіжа. Тільки завдяки професійній роботі українського персоналу вдалося вберегти світ від ядерної катастрофи.
Відбулося кілька засідань Ради Безпеки ООН, присвячених вирішенню цієї кризи. 1 вересня група МАГАТЕ, що складається із 14 міжнародних ядерних інспекторів, прибула на станцію. Згодом було вирішено, що зовнішні спостерігачі перебуватимуть там постійно. Ситуація залишається напруженою не лише через ризик обстрілів, а й через дефіцит запчастин, умови зберігання відпрацьованого ядерного палива на пристанційному сховищі, пресинг і тортури українського персоналу з боку російських окупантів. Зокрема, український персонал катують, змушуючи підписувати договори з російським підприємством, створеним нібито для експлуатації ЗАЕС. З 1 січня Енергодар – місто-супутник ЗАЕС – окупанти збираються перевести на російські рублі.
Читайте також: Рвоне чи не рвоне: що відбувається на ЗАЕС
-
Від'єднання української енергосистеми від росії та білорусі
Опівночі 24 лютого система України була від'єднана від енергосистем росії та білорусі. У загальній енергосистемі із цими країнами Україна залишалася ще з радянських часів.
Незважаючи на символічність дати, це відключення було плановим та замислювалося як тестове і тимчасове, у рамках виконання всіх передбачених ENTSO-E процедур. Передбачалося перевірити, як вітчизняна система працює автономно та в єдиному блоці з Молдовою, щоб згодом Україна могла підключитись до європейської системи операторів передачі електроенергії.
Атака Росії дозволила Європі та Україні прискорити процес, відмовившись від дотримання всіх формально необхідних процедур, і 16 березня Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу», приєднавшись до системи ENTSO-E.
Читайте також: Прозора електроенергія: навіщо імплементувати REMIT в Україні
Вирішальний момент. Як Європі скоротити споживання російських енергоносіїв
-
Цілеспрямований енерготероризм
Тактику руйнування енергетичної інфраструктури росія активно реалізує з 10 жовтня. Точна оцінка масштабів її наслідків не оголошується, за деякими даними, тією чи іншою мірою уражено 60% енергосистеми.
Основний удар прийняла на себе столиця, яка пережила вже кілька масштабних блекаутів. Головна мета атак – викликати протести всередині країни, щоб населення почало тиснути на владу із закликом розпочати переговори. Саме припущення щодо можливості такого сценарію ще раз демонструє тотальне нерозуміння російською стороною настроїв в українському суспільстві.
Крім того, історичний досвід війн, що були в другій половині ХХ століття, вказує на те, що енергетична блокада, за умови зовнішньої підтримки, ніяк не полегшує для агресора ситуацію на фронті. Єдиний гарантований наслідок цих атак – вимушена модернізація та побудова нової, сучасної і високоефективної енергосистеми на місці зруйнованої радянської спадщини.
Читайте також: Київ переживає свій перший повноцінний блекаут: воду та світло вдається повернути швидше за попередні очікування, складніше – з мобільним зв’язком
Два місяці без світла: як український бізнес виживає на тлі блекаутів
Надшвидка реакція: як війна в Україні змінює світову атомну енергетику
-
Зміна голови НБУ
4 жовтня глава Нацбанку Кирило Шевченко звернувся до Президента Володимира Зеленського з проханням підписати його відставку, мотивуючи це проблемами зі здоров'ям. Протягом тижня прохання було задоволене, а перше крісло банківського регулятора зайняв колишній топменеджер Ощадбанку Андрій Пишний.
Для банкірів ця ротація не стала сюрпризом – розмови про її невідворотність ходили щонайменше півроку.
Що стало несподіваним – подальша доля Кирила Шевченка, якого почали «наздоганяти» антикорупційні органи. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура пред'явили Шевченку підозру, звинувачуючи його в розкраданні більш ніж 200 млн грн у період, коли він був головою державного Укргазбанку (2015–2020). На початку листопада Кирила Шевченка оголосили у міжнародний розшук, а у грудні Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно заарештував його
Після цього стримана риторика ексголовбанкіра різко змінилася: він заявив про майже дворічний політичний тиск, оскільки не був «зручним головою НБУ». Наразі Шевченко перебуває за кордоном – він залишив Україну ще напередодні своєї відставки.
Читайте також: Володар гривні: Кирило Шевченко зберіг стабільність банківської системи, але частину проблем залишив своєму наступнику
Новий курс: що зміниться в політиці Нацбанку з приходом Андрія Пишного
В'язень банку «Газ»: як дійшло до оголошення в розшук ексголови НБУ Кирила Шевченка
-
Кейс «Альфи»
Що тільки не робив менеджмент Альфа-банку, щоб відмежуватися від своїх російських, і, як наслідок, підсанкційних співвласників – Петра Авена та Михайла Фрідмана. Станом на 1 січня 2022 року їм належало понад 45% акцій банку.
Альфа-банк було перейменовано на Сенс Банк, Михайло Фрідман обіцяв провести докапіталізацію установи на $1 млрд. Таким чином він намагався домовитися з українською владою про те, що ці гроші будуть витрачені на фінансування національної економіки, і навіть пропонував віддати банк державі безкоштовно.
Взаємності, зважаючи на все, не отримав.
Восени з'явився закон №2643-IX щодо виведення з фінансового ринку системно важливих банків, який передбачає їхній викуп державою за 1 грн. Депутати від партії «Слуга народу» не приховували, що закон ухвалювався саме під Альфа-банк.
Екс-Альфа займає понад 1,1% в активах банківської системи та у ньому сконцентровано понад 42 млрд грн коштів населення.
Читайте також: Лагідна націоналізація: як акціонери Альфа-Банку намагаються перетворити його на Sense
-
Загибель засновника компанії «Нібулон» Олексія Вадатурського
Герой України, генеральний директор ТОВ СП «Нібулон» Олексій Вадатурський та його дружина Раїса загинули в ніч із 30 на 31 липня внаслідок масованих обстрілів Миколаєва. До будинку потрапила російська ракета С-300.
Новий СЕО компанії Андрій Вадатурський найняв приватну іноземну компанію для розслідування обставин загибелі батьків. У тому числі, щоб спростувати або підтвердити версію про цілеспрямований наведений удар по будинку, яка з'явилася практично відразу після трагедії.
«Нібулон» – ровесник незалежної України, у 2021 році широко відзначив 30-річний ювілей, посідаючи на той момент 20-те місце по країні у рейтингу найбільших приватних компаній за версією Forbes. Статки Вадатурського оцінювалися в $430 млн.
Читайте також: Після Вадатурського: як засновник «Нібулона» змінив українське сільське господарство
Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року. Ч.1. Агропромисловий комплекс
-
Втрата іригації на півдні
Район Каховки – «золотий трикутник» для нішевих культур та овочівництва в Україні – потрапив під окупацію першого ж дня повномасштабної війни.
Якщо загалом для сільгоспземель оцінка окупованих площ становить 30%, то зрошуваних, зосереджених традиційно на півдні й переважно Херсонської області, цей показник наближається до 70%.
Ступінь пошкодження систем ще належить оцінити, кошторис відновлення – сотні мільйонів доларів. Втім «відновлення» – не зовсім коректний термін: українська система зрошення була зношена і потребувала заміни ще задовго до 24 лютого.
Читайте також: 10 фактів із річного звіту холдингу Kernel, які характеризують стан українського АПК під час війни
-
Блокування портів та Стамбульська угода
До 24 лютого Україна експортувала морем 95% своєї агропродукції, яка займала 40% у структурі експорту. Після блокади морських шляхів весь цей колосальний обсяг (понад 20 млн тонн зерна) виявився замкненим на внутрішньому ринку.
Залізниця почала швидко розбудовувати логістику, порти Дунаю показували небачені досі обсяги перевалки. Проте компенсувати канал збуту, що настільки превалює, виявилося неможливо.
Ціни на світових ринках злетіли до історичних максимумів – вартість пшениці у травні сягала $500/т. Це різко зменшило платоспроможність гуманітарних місій, бюджети яких не дозволяли купувати продовольство для країн, що голодують (насамперед африканських), в обумовлених раніше обсягах. Під тиском світової спільноти та за посередництва президента Туреччини Реджепа Ердогана в липні була досягнута домовленість про експорт українського зерна – так звана Стамбульська угода.
Вона передбачає інспекцію всіх суден, що залишають і заходять в порти Великої Одеси, чотиристоронньою інспекційною групою на Босфорі у складі представників України, росії, ООН і Туреччини. Експорт йде не безпроблемно, насамперед через негласне затягування процесів російською стороною. Проте щомісячні обсяги вже близькі до довоєнних 5 млн тонн.
2021 року через українські порти пройшло 153 млн тонн вантажів, з них на експорт перевантажено 118 млн тонн. Найбільше було оброблено зернових вантажів та руди – відповідно 49,9 млн і 37,75 млн тонн.
Читайте також: Стамбульські угоди: що означає розблокування експорту українського зерна
Зерно із запахом аміаку: що отримала росія за продовження Стамбульської угоди
-
Повернення до держвласності (на час воєнного стану) низки стратегічних підприємств
«На виконання рішення Ставки Верховного головнокомандувача і у зв'язку з військовою необхідністю» 6 листопада відбулося відчуження на користь держави п'яти підприємств: «Мотор Січ», «Запоріжтрансформатор», АвтоКрАЗ, «Укрнафта», «Укртатнафта».
Вилучені активи набули статусу військового майна, їх управління передано Міністерству оборони України. Відповідне рішення щодо забезпечення примусового відчуження акцій громадських компаній було прийнято Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Підприємства пов'язані з Ігорем Коломойським, Костянтином Жеваго, В'ячеславом Богуслаєвим та Костянтином Григоришиним.
Незважаючи на те, що українське суспільство не відчуває симпатії до вказаних персон, сама процедура також була сприйнята неоднозначно і як тривожний прецедент.
Плюс акції цих компаній купували інвестфонди та пайові інвестори – їхні права були обмежені націоналізацією. Після недвозначних заяв, що такі кроки не сприяють інвестпривабливості України, влада швидко скоригувала риторику: тепер йдеться про тимчасове відчуження на період воєнного стану.
-
Спроба перекроїти будівельний ринок (законопроєкт №5655)
13 грудня Верховна Рада 228 голосами ухвалила законопроєкт 5655, який вносить радикальні зміни до правил забудови міст. Цей документ розробники називають «містобудівною реформою», а решта, включаючи представників органів місцевого самоврядування, – «мрією забудовників» та «містозґвалтуванням».
Основна та наймасштабніша новація – побудова єдиного, потенційно корупційного вікна в рамках Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, до якого, згідно з реформою Кабміну, вливається Мінрегіон.
Для цього створюється новий орган – Містобудівна палата, яка контролюватиме всіх учасників будівельного ринку та реєструватиме експертні організації, уповноважених осіб містобудівного контролю, сертифікуватиме архітекторів та інженерів, забиратиме сертифікати, штрафуватиме тощо. Також цей орган матиме право зупиняти будь-яке будівництво. Це колосальні повноваження, які не мають жодної перехресної противаги.
Проти документа виступили навіть, здавалося б, непримиренні противники. Також його категорично розкритикували мери найбільших українських міст.
Ситуацію ще більше загострила голова фракції «Слуга народу» Олена Шуляк. Будучи основним «драйвером» законопроєкту, вона з незрозумілих причин прийшла до одного з критиків новації – ветерана Олега Симороза, який перебуває в лікарні і втратив обидві ноги, аби подискутувати про норми документа.
Імовірність президентського вето оцінюється вище за середню, але й тихе підписання напередодні 31 грудня, коли «всім буде не до того», теж виключати не можна.
Читайте також: Битва за місто: законопроєкт 5655 про містобудівні норми ухвалено всупереч обуренню галузі. Чому влада на це пішла й що буде далі
-
Рекордна міграція українців
За даними ООН, станом на 15 листопада 2022 року за кордоном зареєстровано 7,68 млн біженців з України. Ця цифра включає українців, які перебувають у росії та білорусі (2,87 млн осіб), у тому числі внаслідок примусового вивезення, та українських громадян, зареєстрованих у країнах Європи.
Щодо українських біженців ЄС дотримується політики відчинених дверей. З 7,68 млн статус тимчасового захисту в ЄС отримали 4,8 млн осіб.
Очікується, що взимку ця цифра ще збільшиться: через атаки росії на енергоінфраструктуру зимувати в Україні – випробування, посильне не для всіх.
-
Внутрішня релокація
В Україні не залишилося місць, безпечних на 100%. Однак західні області все ще сприймаються як «тиха гавань». На початку вторгнення в лютому–березні на захід країни перемістилося не менше 2–2,5 млн осіб. Частина з них продовжили свій шлях далі – до Європи, проте на постійній основі затрималася щонайменше третина переселенців.
Найбільше переїхало у Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку області.
Релокувались не лише люди, а й бізнес. Це стосується як невеликих підприємців-ФОПів, власників кав'ярень, магазинів та точкових виробництв, так і великих IT-компаній, які евакуювали штат, щоб убезпечити співробітників та забезпечити безперебійну роботу. Дехто продовжує залишатися в Західній Україні й зараз. Знайти вільне місце в санаторії Трускавця будь-якої цінової категорії ще з травня – завдання, близьке до нездійсненного.
За підсумками року внутрішня міграція забезпечить суттєві зміни у рейтингу областей щодо регіонального валового продукту. Львівська область, яка традиційно була п'ятою, найімовірніше, увійде до трійки лідерів – після Києва та Дніпропетровщини.
-
Введення національного роумінгу
У березні «велика трійка» телеком-операторів в Україні – «Vodafone Україна», «Київстар» та lifecel запустили загальнонаціональний роумінг. Мета такого проекту – забезпечити українців відносно стійким мобільним зв'язком у воєнний час, якщо один із операторів буде недоступним.
Запуск відбувався поступово, розпочавшись із зони активних бойових дій. По суті це означає об'єднання мереж для абонентів. Як писав Mind, щодня «Київстар» у середньому приймає близько 400 000 абонентів інших мобільних операторів у своїй мережі, lifecell – 244 500.
Читайте також: Телеком-фронт: як мобільні оператори протистоять блекаутам, повертають зв'язок, відбудовують зруйноване і допомагають ЗСУ
Альтернативне живлення 4G: мобільні операторі переводять свої вишки на сонячні електростанції. Хто, де та як це робить
-
+2 стартапи-«єдинороги»
У 2022 році, за підрахунками Mind, на ринку українських стартапів зафіксовано 54 угоди. Розмір фінансування 16 із них поки що не розголошується. У решту 38 стартапів вкладено понад $724,4 млн. У 2021 році вітчизняні команди побили рекорд та отримали інвестиції на загальну суму $2,347 млрд.
Дві українські компанії цього військового року набули статусу «єдинорогів», тобто подолали позначку $1 млрд залученого фінансування (накопичуваним підсумком). Одна з них – Unstoppable Domains, команда якої створює короткі домени NFT, до яких користувач може прив'язати адреси всіх своїх криптогаманців. Ефект для покупця в тому, що кожен гаманець складається з понад 30 випадкових знаків, які запам'ятати важко, на відміну від простого домену. Домен коштує від $5, вже продано 2,5 млн. Цього року компанія отримала $65 млн фінансування.
Найбільший кейс – Near Protocol, який у 2022 році залучив інвестицій на $500 млн. Компанія запустила блокчейн-платформу, що допомагає розробникам створювати децентралізовані сервіси (dаpps). У NEAR запевняють, що їхній продукт порівняно з конкурентами швидший, простіший у використанні та дешевший. Near обробляє понад 100 000 транзакцій за секунду. Компанія заробляє на комісії з транзакції (кілька центів за кожну).
Читайте також: Топ-8 українських стартапів 2022-го: кому вдалося залучити найбільший обсяг інвестицій
-
Національний марафон «Єдині новини» – фактична монополізація телеконтенту
Відразу треба зробити застереження, що цензура під час війни – захід вимушений та виправданий. На початку березня саме концентрована в одних руках інформполітика дозволила уникнути паніки та підтримувати оптимістичний настрій у громадян навіть коли справи були зовсім погані.
Марафон «Єдині новини» було запущено 24 лютого 2022 року. Його виробляють громадський мовник «Національна громадська телерадіокомпанія України», три приватні медіахолдинги «1+1 Media», Starlight Media та Inter Media Group, Дирекція телерадіопрограм ВРУ, що належить Верховній Раді України, а з 8 листопада – колишня команда «Медіа Групи Україна».
Однак спокуса використовувати контроль над ТБ-контентом у політичних цілях може виявитися чималенькою. Телебачення в Україні традиційно залишається найпопулярнішим джерелом інформації. А представники політичних сил, навіть умовно-лояльних до влади, все частіше говорять про те, що принцип свободи слова визнається вже не повною мірою.
-
Кроки, спрямовані на звуження представленості УПЦ Московського патріархату в Україні
Президент Володимир Зеленський 2 грудня ввів у дію рішення РНБО щодо заборони діяльності в Україні «релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу у росії». УПЦ прямо не називалася, проте на кого спрямований удар, не викликало сумнівів. Напередодні повномасштабної війни з росією УПЦ МП мала понад 12 000 парафій й була найбільшою в країні.
Восени правоохоронці активно взялися за розслідування зв'язків УПЦ з рф та прийшли з обшуками до десятків її об'єктів.
Контррозвідувальні заходи докотилися навіть до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври – розслідування проводилося, зокрема, у рамках «недопущення використання Лаври як осередку «російського світу» та використання приміщень УПЦ для приховування диверсійно-розвідувальних груп, іноземних громадян, зберігання зброї тощо».
А на пленарному засіданні 27 грудня Конституційний суд дійшов висновку, що закон, який вимагає змінити назву Української православної церкви Московського патріархату із зазначенням її приналежності до росії, відповідає нормам Конституції.
Національний історико-культурний Києво-Печерський заповідник не продовжив на 2023 рік договір оренди Української православної церкви Успенського собору та Трапезної церкви на території Києво-Печерської лаври, що знаходиться у його віданні.
Нагадаємо: наприкінці травня УПЦ на Соборі в Києві проголосила незалежність від москви. Було затверджено відповідні доповнення та зміни до статуту. Але принципового впливу на громадську думку це не мало – УПЦ МП все ще сприймається як елемент м'якої сили кремля.
Складність ситуації в тому, що церква тим впливовіша, чим більше зазнає утисків.
-
Феномен Валерія Залужного
В Україні дуже рідкісні випадки, коли кадрові військові та силовики стають відомими. І тим більше – популярними за межами свого професійного кола. Винятки лише підтверджували це правило. Ексміністр оборони Анатолій Гриценко, колишні глави СБУ Ігор Смешко та Валентин Наливайченко – ось, мабуть, і все.
Цю тенденцію зламав головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
Залужний – перший професійний військовий, що має щиру і цілком заслужену популярність як усередині країни, так і за її межами. Журнал Time включив його до списку 100 найвпливовіших людей світу, а американське видання Politico опублікувало матеріал, у якому його названо «залізним генералом» та «легендою». Неформально циркулює версія, що саме під Залужного, а не Зеленського йде масована військова допомога Заходу.
Залужний перебуває на другому місці після Президента за рівнем довіри українців (дані соцгрупи «Рейтинг»), при цьому колективні ЗСУ навіть випереджають главу держави.
У негласних опитуваннях про президентські перспективи результат Залужного вже вищий, ніж у активного лідера опозиції – Петра Порошенка. Сам генерал інтерес до політики категорично спростовує.
Читайте також: Mind nominations 2022: інституції та люди, які вразили протягом року. Ч.2. Внутрішня політика
-
Перемога на Євробаченні
Україна здобула перемогу на пісенному конкурсі Євробачення-2022. Хіп-хоп гурт Kalush Orchestra з піснею «Stefania» отримав 631 бал. Це рекорд Євробачення за голосами глядачів – 439 балів (93,8% від усіх можливих).
Немає сумнівів, що музичні достоїнства виконавця та пісні – хоч, безперечно, і високі – не грали вирішальної ролі. Світ вкотре одностайно демонстрував підтримку Україні та героїчній боротьбі, яку країна веде.
Учасника від росії до конкурсу допущено не було.
Читайте також: Mind Nominations 2022: здобутки, поразки, провали та прориви року. Ч. 5. Українська культура
-
Україна – країна №1
Видання The Economist назвало Україну країною року в 2022 році за героїзм її народу та спротив агресору. Президент Володимир Зеленський та «український дух» – людина року за версією журналу Time.
Популярність України досягла максимуму за всю історію держави. Причому ця популярність – концентровано позитивна.
Часи, коли іноземці перепитували: «Україна – це десь поряд із росією?» – назавжди пішли у минуле. Тепер «Україна – безпрецедентно героїчна країна з мужніми людьми, що не побоялися дати відсіч агресору, сили якого багаторазово переважають їхні власні» – актуальний на багато років наперед наратив.
Читайте також: Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року.
- Ч.1. Агропромисловий комплекс
- Ч.2. Внутрішня політика
- Ч.3. Банківський сектор
- Ч.4. Паливно-енергетичний комплекс
- Ч.5. Українська культура
- Ч.6. Геополітика
- Ч.7. Ритейл
Редакція Mind вітає всіх читачів із Новим роком та бажає, щоб головна подія 2023-го – Перемога – настала якнайшвидше!