Oscar Shorts 2021: п'ять яскравих історій про хитросплетіння людських доль
Чим зачепили і потішили фестивальні короткометражки цього року
17 червня в український прокат вийшла добірка Oscar Shorts 2021 з п'ятьма кращими короткометражними ігровими фільмами року за версією Американської кіноакадемії. Кожна робота має все необхідне, щоб залишитися в думках глядачів і після перегляду.
Дистриб'ютор Arthouse Traffic загалом спеціалізується на стрічках, які не претендують на колосальні збори, але при цьому вдало розбавляють кінотеатральний репертуар. Покази короткого метра, який відзначили на «Оскарі», – вже приємна традиція. І хочеться, аби в подальшому вона не переривалася.
Зупинимося докладніше на кожній з представлених картин.
«Два далеких незнайомці»
Навіть не знаючи, про що піде мова у фільмі, глядач досить швидко зрозуміє, до яких реальних подій відсилає ця стрічка. Вбивство Джорджа Флойда минулої весни призвело до неспокою на території США, а згодом вилилося в антирасистський протестний рух Black Lives Matter (на футбольному чемпіонаті Євро-2020, що триває зараз, деякі збірні схиляють коліно, висловлюючи тим самим свою позицію стосовно цього питання).
Расизм – проблема, яка залишається актуальною і досі. А після смерті Джорджа Флойда, що не пережив задушливого прийому поліцейського, про неї заговорили знову, до того ж на підвищених тонах.
«Два далеких незнайомця» не стільки ведуть глядача за руку до того, що сталося, скільки представляють дещо інший погляд на те, що відбувається, загортаючи події в обгортку під назвою «День бабака». При цьому тон, який вибрали автори, з комедійним ухилом, жарти – працюють, тому історія виглядає легко при всій важкості порушеної теми.
У другій половині фільму стає зрозумілою і основна ідея, яку не лише вкладають в слова героїв, а й завершують потужним фіналом. Боротьбу з несправедливістю не завершено. Однак головний посил полягає і в іншому: ніхто не здаватиметься, скільки б не довелося відстоювати свої права і шукати продуктивний діалог. Війна з упередженнями та дискримінацією триватиме до остаточної перемоги.
Немає нічого дивного в тому, що «Оскар» отримала саме ця короткометражка – цікава та якісна робота на злобу дня.
«Подарунок»
Хочете наочно побачити, з чим доводиться стикатися звичайним людям, які опинилися між двох вогнів? Конфлікт Палестини й Ізраїлю нещодавно знову змусив світову громадськість висловлювати стурбованість, і «Подарунок» Фараха Набулсі дозволяє трохи підняти завісу того, що відбувається – за допомогою історії окремо взятої палестинської сім'ї.
Кордони, блокпости та пункти пропуску стають справжнім випробуванням, коли в повітрі літає не лише запах пороху, а й наелектризована ненависть, яка найкраще проявляється після того, як умовкне зброя.
За сюжетом чоловікові якраз доводиться перетинати кордон для довгоочікуваної покупки, але це в підсумку стає раптовим випробуванням. Приниження і безпорадність перед озброєними людьми-це те, чого нікому не побажаєш, і ніколи не забудеш, якщо доводилося стикатися.
Мимоволі згадується весна 2014-го, коли авторові цих рядків доводилося їздити в Донецьк через перші на той час блокпости. І перед в'їздом у місто періодично влаштовувалися огляди і переклички, щоб знайти в паспорті рядки, пов'язані із Західною Україною, або «заборонену» інформацію в телефонах. Подальший розвиток подій у такі хвилини передбачити неможливо. Хочеться тільки одного: щоб усе це якнайшвидше залишилося позаду. І, зрозуміло, не боятися.
Фільм став призером BAFTA.
«Відчувати наскрізь»
Витончена кіноробота, головний герой якої – загнаний у кут підліток без грошей і впевненості в завтрашньому дні. Саме цей хлопчина якось натрапив на сліпоглухого чоловіка. Багато хто б просто пройшли повз, проігнорувавши прохання про допомогу, написану на аркуші паперу або картону. Ще частина людей знайшла б спосіб познущатися з бідолахи, все одно ж він нічого не почує і не побачить. Одиниці – відгукнуться.
Хто б міг подумати, що цей підліток попрямує в захоплюючу нічну подорож, під час якої можна ненадовго втекти від своїх проблем і просто насолоджуватися компанією того, хто прагне бути щасливим попри все.
Нічого не чути і не бачити – страшно, але ще страшніше, коли твоя душа не може відчувати і цінувати інших людей поруч (так само як і їхні вчинки для тебе). Душа – це той промінець непомітного світла, з яким не страшно пуститися навіть у ризиковану подорож. До чого вона приведе? Ми цього не знаємо, але складнощі в житті не повинні ставати гнітючим коконом, з якого з кожним днем буде дедалі важче вибратися.
«Відчувати наскрізь» – одна з найбільш атмосферних короткометражок «Оскар Шортс 2021». Що примітно, роль сліпоглухого зіграв чоловік, у якого дійсно немає слуху і зору.
«Біле око»
Два боки однієї медалі – як раз про ізраїльську драму «Біле око», за сюжетом якої чоловік випадково знаходить на вулиці свій велосипед, викрадений певний час тому. Ця історія могла бути про втрачену річ, однак вона вийшла набагато глибшою, викликаючи різну реакцію не лише у героїв, а й у глядача. Гнів, співчуття, відчай, бажання допомогти і багато іншого автоматично додавалося в божевільний коктейль, і виною всьому – велосипед, адже він – відправна точка ланцюгової реакції, яку вже не зупинити.
Два бачення ситуації подаються настільки переконливо, що відірватися від екрану просто неможливо. Хто винен? Як велосипед виявився у еритрейського біженця, який вважає себе повноправним власником двоколісного транспортного засобу? Вишенькою на торті виступає поліція, але подробиці залишимо осторонь, щоби новим глядачам було цікаво.
Неабияка частка успіху «Білого ока» криється в акторському складі – ці люди створені для ролей і конкретної ситуації з велосипедом. Вони можуть передавати свої почуття за допомогою несамовитого або розгубленого погляду, яскравої міміки та багатозначного мовчання. Навіть другорядні персонажі вийшли яскравими і, що найголовніше, справжніми, надаючи додаткових фарб історії, в якій складно визначити справжню жертву.
«Кімната для листів»
Головному герою даної стрічки (співробітник в'язниці у виконанні Оскара Айзека) пощастило отримати переведення до поштової кімнати. Тепер його завдання – контролювати всі листування з ув'язненими, і це виявилося набагато цікавішим, ніж могло здатися спочатку.
Чоловік на власному досвіді переконався, наскільки багато чого ми не знаємо... Не знаємо, але при цьому вибудовуємо в своїй голові піщані замки – красиві, привабливі, але такі ненадійні, що прагнуть розсипатися після першого ж випробування у вигляді дощу або хвилі.
Короткометражка розвивається поступово, без поспіху розкриваючи персонажа Айзека і приділяючи увагу найменшим деталям, немов ми читаємо чийогось листа, поглинаючи рядок за рядком, захоплюючись красою оповідання. Ця історія – найспокійніша за подачею з усієї добірки «Оскар Шортс 2021». Однак її творці залишили цікаві ходи на фінал, який не стає жирною крапкою. Наліт меланхолії в тюремних стінах – доречний, якщо зробити все правильно, і «Кімната для листів» – якраз такий випадок. Вийшло сумно і красиво.
Незважаючи на те, що «Оскар» отримали «Два далеких незнайомця», найбільше припала до душі інша робота – «Біле око». Хоча у кожного, ймовірно, буде свій фаворит – це вчергове доводить цінність подібних збірок, які з'являються на великих екранах. Глядачі отримують можливість побачити п'ять різних історій. При цьому кожна з них повністю розкриває обрану тему – чи то поневіряння біженців, чи переосмислення свого шляху поруч із незнайомою людиною. Усе це – приголомшливий досвід.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
