«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки

«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки

Операційний директор компанії Євген Тафійчук розповів, як вона переформатувалась через російське вторгнення, яких збитків зазнала та як відновлюється після колосального скорочення обсягів відправлень

Повномасштабна війни росії проти України триває вже більше двох місяців, і шкода вітчизняній економіці, завдана діями агресора, продовжує зростати. Загальні втрати за цим показником, згідно з останніми підрахунками Міністерства економіки та KSE Institute, становлять близько $564–600 млрд, $94,3 млрд із яких – збитки інфраструктури. Зруйновано, пошкоджено або захоплено військами рф вже понад 23 800 км українських доріг, 156 складів, 295 мостів і мостових переходів.

Як за таких умов вдається триматися на плаву компанії, бізнес якої зав’язаний на логістиці, а основна послуга – доставка, Mind дізнався, поспілкувавшись із операційним директором «Нової пошти» Євгеном Тафійчуком

Лідер ринку доставки в Україні, як і більшість вітчизняних підприємств, щойно оговтався від наслідків пандемії коронавірусу й навіть наростив у 2021-му  порівняно з попереднім роком кількість відправлень на 14% та виручку на понад 20% (дохід компанії склав 16,9 млрд грн). На 2022 рік «Нова пошта» будувала масштабні плани з бюджетом розвитку в 5 млрд грн, однак 24 лютого змінився хід історії та разом із цим формат роботи всього українського бізнесу.

План на випадок війни та перші антикризові заходи

Євген Тафійчук перед повномасштабним вторгненням рф в Україну перебував у Запоріжжі, де готувався до відкриття нового інноваційного терміналу. О 5 ранку його розбудив черговий логіст і повідомив про те, що почалася активна фаза війни. За словами операційного директора, компанія «трішки підготувалася» до подібного розвитку подій.

«Ми створили операційний штаб до вторгнення, який повинен був працювати 24/7, склали план дій. Саме цей план ми реалізовували протягом перших двох днів», – пояснив топменеджер.

Компанія підготувала автомобілі та вантажі до вивозу зі сходу України, і коли о 5 ранку з’явилася інформація про вторгнення, почала їх вивозити з Луганської та Донецької областей. Також оператор зупинив усю магістраль, яка їхала із заходу та центру на схід.

«Звичайно, ми не були готові до того, що буде таке масштабне вторгнення, тому що ми готувалися більше до сходу, а ворог пішов через Чернігів, Сумщину, Київ. Але це нам не завадило, ми застосували всі рішення, які планували на сході, до інших регіонів країни», – розповів Євген Тафійчук.

Співрозмовник Mind додав, що 24 лютого «Нова пошта» загалом працювала за таким принципом: вивозила вантажі, зупиняла автівки та закривалася там, де це було небезпечно для життя співробітників.

Операційний штаб і перебудова структури управління

У перший же день вторгнення агресора компанія почала збирати операційний штаб, члени якого виїжджали за межі Києва. До нього увійшли ключові топменеджери «Нової пошти».

Робота керівників з початком війни стала набагато активнішою і чітко корелює зі стрімкою зміною подій в країні. «Зміна ситуації щоденна, навіть не щоденна, а щогодинна. Для цього необхідно, щоб операційний штаб працював 24/7 і було більше операційних зустрічей. Тобто ми перейшли на більш ручне управління від системного», – зазначив співрозмовник Mind

Операційний штаб збирається щоранку та аналізує ситуацію – які території доступні, які тимчасово окуповані, вивчає повідомлення у ЗМІ, від партнерів sell, відділень, співробітників, що знаходяться на місцях, – і тоді ухвалює ті чи інші рішення. 

Змінилася і структура управління «Нової пошти»: вона стала більш пласкою. «Шлях від топменеджера до лінійного співробітника повинен бути ближчим, щоб управління було гнучкішим, і компанія могла маневрувати й повертати залежно від дій противника (рф. – Mind) чи від того, що відбувається взагалі на ринку», – пояснив Євген Тафійчук.

Як змінились логістика та обсяги відправлень

Компанія, за словами її операційного директора, незважаючи на повномасштабну війну, не зупиняла роботу ні на хвилину, однак зменшувала мережу. 24 лютого був створений операційний план на тиждень, у якому мету з вантажообігу спрогнозували у 12 разів меншою, ніж у довоєнний період, – на рівні 100 000 експрес-накладних на день. 

«Для цього прорахували, яка мережа буде необхідна. Із 8000 відділень залишилось приблизно 900, з них тільки 300 – відділення національної мережі, тобто в містах, а всі інші були в маленьких селах», – розповів він.

25 лютого вантажообіг «Нової пошти» скоротився до 30 000 експрес-накладних, тоді як ще 23 лютого цей показник становив 1,2 млн. Тобто обсяг відправлень упав до 2,5%.

Усі посилки з відділень, які закривались, компанія перевозила на великі вантажні центри і працювала тільки через них.

Міжміську логістику оператор теж повноцінно змінив. «Ми розуміли, що через те, що немає вантажів, ми не можемо більше гарантувати ті терміни доставки, які були», – пояснив Євген Тафійчук.

«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки

Великою проблемою для компанії в перші дні російського вторгнення стали блокпости та неможливість працювати вночі, через що зменшилася швидкість доставки.

«Раніше “Нова пошта”, та вже і зараз, слава богу, працювала і сортувала вантажі тільки вночі. Вдень ви як клієнт здаєте відправлення, вночі воно сортується і рухається по міжмісту, а вже наступного дня, наприклад, якщо з Києва відправляти, воно до 10–11 ранку в Запоріжжі. У перші дні [війни] це було неможливо, тому що були дуже жорсткі комендантські години, і людей не випускали на сортувальні об’єкти, не рухалися машини», – поділився співрозмовник Mind.

Водночас Євген Тафійчук запевнив, що завдяки дотриманню складеного перед війною плану дій і аналізу всього, що відбувається, встановленню наближеної до реалій мети з вантажообігу, «Новій пошті» вдалося вижити в перші тижні вторгнення. «Ми зменшували всі затрати і працювали тільки з тими ресурсами, які нам були на той час необхідні», – розповів він.

Зазначимо, що у 2021 році середній час доставки посилки по Україні становив 23 години. З початку вторгнення рф через руйнування інфраструктури, блокпости і суттєві затори на трасах цей показник «просів», але тепер вирівнявся і становить 32 години.

Чи зберегли команду та зарплати?

Усього в «Новій пошті» до війни працювало 30 000 співробітників. Через різке скорочення вантажообігу в перші дні війни, закриття та пошкодження відділень, частину персоналу, для якої не було роботи на той час, довелось відправити у простій. «Це офіційна процедура, і ми виплатили згідно із законодавством всю заробітну плату», – уточнив операційний директор компанії. 

Також, за його словами, співробітникам на березень призупинили виплату KPI. «Ми платили ставку, розрахунок за години, залежно від посади, але призупинили KPI. Наразі ми виплачуємо їх за підсумками квітня повноцінно», – розповів Євген Тафійчук. 

Після набуття чинності прийнятим 15 березня Верховною Радою законом № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», роботодавці на час війни мають право тимчасово призупиняти дію трудових договорів з працівниками. Такою «опцією» скористалася і «Нова пошта»: на кінець квітня на статусі призупинення в компанії перебуває 1500 співробітників.

У той же час, як запевняє співрозмовник Mind, з незадіяним наразі персоналом щодня комунікують та пропонують роботу в інших підрозділах.

«Якщо ви були співробітником офісу підтримки і займалися технологіями, і наразі в такому обсязі робота технологій нам не потрібна, а у нас є проблема, скажімо, на інноваційному терміналі, де не вистачає менеджерів або вантажників, ми пропонували і пропонуємо досі людям переформатувати свою спеціальність та попрацювати деякий час на новому місці. Поки не підніметься вантажообіг, економіка. І люди активно погоджуються та працюють», – навів приклад операційний директор.

Дехто з працівників компанії виїхав за кордон і поки що не може виконувати робочі завдання. «Якщо ти менеджер операційної команди або менеджер операційної компанії, то віддалено працювати дуже важко», – пояснив Євген Тафійчук і додав, що основна частина персоналу все-таки залишилася в Україні і виходить на роботу.

Внутрішня міграція співробітників і наймання нового персоналу

З початку активної фази війни, за даними ООН, 7 млн осіб в Україні стали внутрішніми переселенцями. Хоча у Мінсоцполітики ця цифра нижча – 3,4 млн українців зі статусом ВПО, вона все одно вражає. Відповідно «Нова пошта», як і багато інших вітчизняних компаній, зіткнулася із «внутрішньою міграцією» співробітників зі сходу на захід.

За словами операційного директора, нині у східних регіонах відчувається проблема з персоналом. Проте люди все ж є: компанія наймає в таких зонах нових співробітників, також допомагають волонтери.

«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки

«Ми набираємо людей ззовні, оголошуємо пошук персоналу, навчаємо, виводимо їх на роботу. На перших етапах, коли людей не було взагалі, тобто працівники виїжджали чи не хотіли виходити на роботу, боялися працювати, ми залучали волонтерів, які на безоплатній основі допомагали нам розвантажувати/завантажувати автівки, видавати відправлення», – розповів Євген Тафійчук.

Як приклад він навів Харків, який рашисти нещадно обстрілюють з першого дня вторгнення. За словами топменеджера, волонтери розуміють: якщо зупинити «Нову пошту» в Харкові – не буде магістралі доставок вантажу в цей регіон.

«Якщо люди не хочуть чи бояться виходити на роботу, ми їх не змушуємо. Для нас пріоритет – безпека працівників. Тому якщо людина туди не хоче їхати, ми ніяких санкцій не використовуємо, просто кажемо: окей, ти виходиш у призупинення. Тоді розуміємо, що нам необхідно 100 працівників, а в нас лише 50, і оголошуємо набір нових 50 співробітників. І люди, які залишилися без роботи, а таких наразі вистачає, з великою радістю виходять на нове місце», – розкрив деталі операційний директор. 

Чому не підняли ціни?

Євген Тафійчук розповів, що на другий тиждень повномасштабної війни у «Новій пошті» зрозуміли, що компанія – один із рушіїв відновлення економіки, тому прийняли стратегію нарощувати обсяги разом із поновленням роботи бізнесу і e-commerce. Вирішили, що для останніх у таких складних умовах і при такому маленькому попиті та можливості щось купити, підняття цін буде крахом.

«Якщо будемо піднімати ціни, то будемо зупиняти або гальмувати розвиток економіки, гальмувати свій розвиток. Тому працюємо наразі із собівартістю, дивимось, де можна зменшити кости, де покращити процеси. Але ціни ми не змінили з початку війни», – запевнив операційний директор.

Він додав, що єдина зміна в тарифах компанії – відміна акційної ціни у 35 грн на доставку в поштомати, яка тепер встановлена на рівні відправлення до відділення (близько 60 грн). Проте це не суттєва зміна, бо на поштомати припадає не більше 2% усіх доставок компанії.

Про збитки компанії та руйнування інфраструктури

У компанії до війни був вантажообіг у 1,2 млн відправлень щодня. Переживши стрімке падіння у перші дні російського вторгнення, більш ніж за два місяці «Нова пошта» вийшла на показник у 0,5 млн експрес-накладних. Втрата понад 50% від щоденного вантажообігу – ось, за словами Євгена Тафійчука, приблизні збитки оператора.

Щодо інфраструктури, то повністю знищено термінал і мережу в Маріуполі. Постраждали хаби й в інших регіонах активних бойових дій. «У нас були руйнування в Миколаєві та Харкові, у Чернігові сортувальні центри були зруйновані. Повністю знищено близько 20 відділень, десь техніка, десь приміщення, десь відправлення», – розповів Євген Тафійчук.

«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки
Зруйнований термінал у Миколаєві
Фото: пресслужба НП

Втрати майна, за його словами, сягають приблизно 500 млн грн. Якщо говорити про вантажообіг, то тут важко підрахувати, бо сума залежить від різних обставин.

Відповідаючи на запитання, за рахунок чого «Нова пошта» покриває касовий розрив, співрозмовник Mind назвав три слова: перемовини, знижки, відтермінування.

«Ми провели перемовини з орендодавцями, постачальниками, усіма компаніями, з якими в нас є відносини. По-перше, про те, щоб зробити відтермінування виплат. По-друге, про знижки: всі розуміють ситуацію, дуже багато партнерів пішло нам назустріч. Взагалі деякі орендодавці, і дуже велика дяка їм за це, зробили нам навіть «нульові канікули» на березень та пів квітня або квітень», – розповів Євген Тафійчук.

«Тому тільки перемовини і розуміння того, що якщо ми разом будемо допомагати одне одному, і компанія наша буде працювати, то будуть працювати всі наші партнери», – додав він.

Як працює страховка і як клієнтам компенсують втрачені посилки

Втрати внаслідок війни страхові компанії зазвичай вважають форс-мажором та не відшкодовують, хіба що бойові дії (пошкодження знаряддями війни) згідно з конкретним договором належать до страхового випадку. Компенсацію підприємці можуть отримати лише у випадку, якщо окремо оформили страхування від воєнних і терористичних ризиків, причому зробили це до початку вторгнення агресора. 

«Нова пошта», як і практично весь український бізнес, від воєнних ризиків не страхувалася. «Мабуть, це один з наших мінусів. З 2014 року ведеться війна, але ми всі мали надію, не вірили в те, що вона може бути ось такою. Тобто ми не закладали це як один із максимальних ризиків для компанії», – розповів Євген Тафійчук.

Водночас операційний директор запевнив, що компанія максимально бере на себе відшкодування збитків клієнтам, посилки яких пошкоджені чи втрачені через бойові дії. 

Клієнт при відправленні платить певний процент від оголошеної вартості за страхування посилки, а при настанні такого випадку отримує компенсацію у повному розмірі. З 24 лютого відшкодування ненадовго призупинилось, але зараз відновлено на 100%.

«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки
Зруйноване відділення в Ірпені
Фото: пресслужба НП
За більш ніж два місяці війни «Нова пошта» виплатила клієнтам за пошкоджені чи втрачені вантажі приблизно 15 млн грн компенсації.

Щоправда, раніше розгляд відповідної претензії забирав 30 хвилин, а тепер триває близько 5 днів. До середини травня в компанії сподіваються повернутися до попереднього терміну.

Євген Тафійчук додав, що команда фіксує всі пошкодження, які наносить «Новій пошті» війна. «Викликаємо поліцію, служби, які необхідні для цього, робимо комісію, акти, зберігаємо, відправляємо їх до держорганів і після війни чекаємо на компенсацію від країни-агресора», – зазначив він.

Що підприємці можуть зробити вже зараз, щоб наблизити отримання компенсацій за втрати через вторгнення рф, Mind розповідав у матеріалі «Бізнес і війна: як українським компаніям відшкодувати збитки внаслідок бойових дій».

Відновлення мережі та відкриття нових відділень

На початок травня вже працює понад 4800 відділень та близько 8700 поштоматів компанії. До війни ці цифри становили 9300 та 13 000 відповідно. З кінця березня знову запрацювали кур’єрська доставка і забір посилок: послуга наразі доступна у 6670 населених пунктах.

Відновлення об’єктів після руйнувань «Нова пошта» проводить максимально оперативно. «Коли прилетіло в термінал Чернігова, там був розбитий дах, частина стінки. Щойно відновився доступ до міста, ми протягом 3–4 днів поновили там роботу, відремонтували об’єкт, наскільки це можливо було, і запустили», – навів приклад Євген Тафійчук.

Що стосується відновлення відділень у деокупованих містах, таких як Суми, Ірпінь, Буча, Стоянка, то воно відбувається за наступною схемою. Військові допускають працівників компанії в населений пункт після того, як там здійснені всі процедури (розмінування, вичистка міста від того, що там відбувалось, тощо). Представники «Нової пошти» приїжджають у місто, аналізують ситуацію, дивляться, скільки відділень вціліло, скільки зруйновано, що необхідно, щоб поновити роботу. Аналіз ситуації триває приблизно 1–2 дні. 

«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки

Потім обдзвонюють співробітників, що працювали там, та намагаються відкритися одразу. Якщо місцеві працівники не можуть вийти чи виїхали з міста, то тимчасово залучається персонал із найближчих місць, поки перші не повернуться.

Крім відновлення наявної мережі, «Нова пошта» відкриває повністю нові відділення. Станом на 5 травня у компанії з’явилося шість нових стаціонарних відділень в Одесі, Львові, Броварах, Києві, Олександрії, а також одне мобільне – в Бучі. До кінця травня оператор планує відкрити ще 10 нових відділень.

«Взагалі ми плануємо відновити нашу мережу там, де є доступ, до довоєнного стану. І я думаю, що нам це вдасться протягом травня. Тобто в нас буде приблизно 8000 точок присутності у вигляді чи відділень, чи точок видачі, у тому вигляді, в якому воно було до війни», – зазначив Євген Тафійчук.

Як змінився ринок доставок і поведінка клієнта

До війни в «Нової пошти» було 8 млн клієнтів і, за словами операційного директора компанії, всі вони залишились, але почали відправляти менше.

Взагалі поведінка клієнта «Нової пошти» протягом останніх двох місяців змінювалася дуже швидко і в різних напрямках. Одразу після вторгнення агресора – колосальна зупинка, 30 000–40 000 відправлень на день, надсилали в основному фізособи фізособам. Потім сильно зросло відправлення великогабаритних вантажів та великих важких відправлень. 

«До війни 70–80% нашого вантажообігу – це був е-комерс. Маленькі відправлення: телефони, побутова техніка, якісь речі – тобто все, що ви замовляєте в інтернеті. Після початку війни е-ком зупинився. Люди почали відправляти особисті речі, а потім тоннами, фурами пішла гуманітарна допомога», – розповів Євген Тафійчук. 

«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки

За рахунок особливості вантажів значно зросла середня вага відправлення. «У нас до війни середня вага посилки була приблизно 6–7 кг, у березні ж вона склала 17–18 кг, і навіть 20 кг. Тобто вдвічі-втричі пішло зростання», – зазначив топменеджер.

Змінилася також структура відправлень з регіону в регіон. До війни центром всіх відправлень «Нової пошти» було місто Київ, а з початком вторгнення рф він пересунувся на захід України – у Чернівці, Івано-Франківськ, на Тернопільщину, Закарпаття, Львівщину. Із заходу на схід країни почали відправляти найбільше гуманітарки, а зі сходу на захід – власні речі.

На третій місяць війни ситуація на ринку починає повертатися до попередніх тенденцій. Українці, що виїхали в перші тижні війни, повертаються до міст-мільйонників, зокрема до Києва, тому відправлення із заходу трішки просідають, а нарощуються саме зі столиці на схід. 

«Що це означає? На мою думку, це значить, що той бізнес, який виїхав з Центральної України на захід, починає поступово повертатися на ті об’єкти, на яких він працював у довоєнний час», – вважає Євген Тафійчук.

Операційний директор додав, що левову частку посилок зараз становить гуманітарна допомога. «Найбільше вподобання українця – це якась волонтерська допомога. Люди відправляють усе своє, докуповують і відправляють усе необхідне тим, кому це зараз потрібно», – пояснив він.

Як почуваються український е-commerce та міжнародна доставка 

За час війни в «Нової пошти» зросла кількість посилок від фізосіб. Бізнес, за словами співрозмовника Mind, залишився, але відправляє вантажі в дуже маленькому обсязі.

«Приблизно 50–60–70% від довоєнного вантажообігу наразі відправляє у нас е-комерс та всі інші бізнес-партнери. Якщо з е-кому раніше у нас було приблизно 700-800 тисяч посилок на день, то тепер 300–350–400 тисяч, залежно від дня тижня і ситуації. Тобто удвічі менше, ніж було до війни», – розповів Євген Тафійчук.

Щодо доставки із зарубіжних інтернет-магазинів, то з 27 квітня компанія поновила роботу NP Shopping, ресурсу для онлайн-покупок з-за кордону. «Наразі працюють Іспанія, Німеччина, Італія, Польща, Великобританія, США, і ми працюємо над відновленням доставок із Китаю. Найближчим часом буде доставка із Китаю», – запевнив операційний директор. 

На сайті компанії також повідомляється, що «Нова пошта» відновила доставку з інтернет-магазинів Франції та Туреччини. 

Допомога ЗСУ та соціальні ініціативи компанії

Тільки-но почалося повномасштабне російське вторгнення, «Нова пошта» віддала на потреби Збройних сил України 25 млн грн. Крім того, велика частина логістики оператора зараз спрямована на доставку гуманітарної допомоги.

Компанія значно розширила соціальний проект «Гуманітарна пошта», у рамках якого ще з 2014 року волонтери та небайдужі організації мали змогу безкоштовно відправляти допомогу армії. Тепер учасники ініціативи можуть надсилати удвічі більше безоплатних вантажів, у тому числі на потреби тероборони та людей у скрутному становищі.

«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки

У кожному відділенні «Нової пошти», особливо на початку війни, були гуманітарні куточки. «Люди могли прийти до відділення, у кожному відділенні в нас на початку стояла клітка, куди ви могли покласти памперси, харчування. Ми там писали, що необхідно нашим людям, ви клали і ми потім упаковували і відправляли безкоштовно тим, кому це було необхідно», – розповідає Євген Тафійчук.

З кінця лютого «Гуманітарна пошта» розширилася і географічно: допомогу для нашої країни почали збирати від міжнародних організацій та волонтерів з усього світу. Проект дістав власну назву – Humanitarian Nova Poshta. Будь-хто може відправити одяг, теплі речі, медичне приладдя, ліки та інші речі на склади компанії за кордоном, а оператор все безкоштовно доставляє в Україну.

13 квітня «Нова пошта» оголосила про офіційну співпрацю з ООН, долучившись до Всесвітньої продовольчої програми організації. У рамках співпраці компанія отримує харчові продукти з країн Європи, формує з них продуктові набори та доставляє їх до населених пунктів згідно з баченням ООН, насамперед – до гарячих точок України.

«Одного продовольчого набору людині вистачає на місяць. Наразі ми доставили 25 000 таких гуманітарних наборів і плануємо перевезти ще півмільйона. Доставка здійснюється за допомогою “Нової пошти”, наших сортувальних центрів», – уточнив Євген Тафійчук.

Загалом, за словами топменеджера, з 24 лютого і до кінця квітня «Нова пошта» перевезла близько 5 млн кг гуманітарної допомоги.

Коригування стратегічних планів та інвестицій у розвиток

У 2022 рік «Нова пошта» увійшла із планами стрімкого масштабування та бюджетом розвитку на рівні 5 млрд грн. Компанія збиралася збільшити мережу поштоматів і відділень, побудувати сортувальний інноваційний термінал в Одесі, інші сортувальні центри, запустити власну авіакомпанію Supernova Airlines та розвивати міжнародну доставку.

За словами Євгена Тафійчука, через збільшення зон активних бойових дій по країні та зменшення вантажообігу компанії, оператору доводиться переглядати цей інвестпроект. «Але ми плануємо щонайменше $100 млн все ж таки витратити на інвестиції цього року», – запевнив топменеджер.

Будівництво терміналу в Одесі «Нова пошта» призупинила тимчасово, поки це небезпечно. Планується поновити роботи вже цього року, а також продовжити будівництво інших об’єктів, які будуть необхідні компанії в подальшому.

«Ми не зупиняємо інвестиції там, де це можливо. Так, на Київському інноваційному терміналі будується вже четверта лінія, все монтується, люди працюють», – зазначив співрозмовник Mind.

«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки

Також «Нова пошта» розвиватиме відправлення та доставку посилок з-за кордону. Робитиме це не тільки через NP Shopping, а й хоче наростити свої відправлення. «Є стратегічний план: збільшити такі відправлення більш ніж на 20% порівняно з минулим роком», – розповів Євген Тафійчук.

Від запуску власних літаків компанія, судячи з усього, теж не відмовляється. «Якщо відкриють небо, то обов’язково», – відповів операційний директор на запитання Mind, чи очікувати цього року авіадоставку від «Нової пошти».

Загалом компанія планує поновлювати ринок, намагатися тримати ціни для того, щоб ринку було за що розвиватися. «Хоча це дуже складно, я думаю, ви бачите ціни на пальне і що взагалі з ним відбувається, а це основна наша витратна частина», – зазначив Євген Тафійчук.

Стратегічна мета на рік – повністю повернути «Нову пошту» до тих обсягів, які були до війни. «Якщо ми повернемось на ті ж обсяги, то будемо розуміти, що компанія, що країна в цілому повертається до довоєнного стану», – пояснив співрозмовник Mind.

Чого навчила війна і що чекає на Україну після перемоги

Урок, який за час війни винесли для себе підприємці, – не можна зупиняти бізнес. Щоб підіймати економіку та країну в цілому, на думку Євгена Тафійчука, необхідно тяжко працювати.

Колегам він радить зберігати спокій. «Перше і, на мою думку, найголовніше: якщо ви хочете зберегти свій бізнес або виробництво, – не панікуйте, дивіться на те, що відбувається, аналізуйте та дуже гарно плануйте. Якщо ви будете аналізувати і планувати без паніки і з холодним розумом, наскільки це можливо, то все у вас буде добре», – зазначив співрозмовник Mind.

«У жодному разі не закривайтесь і не ставте хрест на своєму бізнесі. Працюйте, працюйте і ще раз працюйте», – додав операційний директор «Нової пошти».

«Нова пошта» і війна: як змінилася робота найбільшої в Україні служби доставки

Після перемоги, на його думку, Україна стане найсильнішою країною в Європі: як економічно, так і у військовому плані. «Вона стане взірцем розвитку, процвітання та поновлення», – вважає Євген Тафійчук.

«Такий же шлях очікує на “Нову пошту”. Ми 100% станемо повноцінною міжнародною компанією, одним із лідерів серед міжнародних компаній. Залишимося лідером в Україні й станемо набагато кращими, якіснішими, сервіснішими, ніж були до війни. І в цьому ми впевнені на 100%», – підсумував він.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло