Вчимося жити без антрациту: Україна зупинила 5 із 7 антрацитових ТЕС

Із закінченням опалювального сезону Україна практично повністю призупинила роботу теплоелектростанцій, що працюють на вугіллі антрацитової групи. Через блокаду окупованих територій Донбасу, яка почалася в кінці січня, запаси вугілля на п'яти з семи антрацитових станцій на 5 квітня становили від 30 000 до 50 000 тонн, чого вистачило би на 5–7 діб роботи.

Слов'янська ТЕС (ПАТ «Донбасенерго») зупинила роботу вугільного блоку ще 14 лютого і до 26 березня працювала на газовому турбогенераторі. Придніпровська (ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго») і Трипільська ТЕС (ПАТ «Центренерго») зупинилися 5 квітня. Наступного дня зупинилася Зміївська ТЕС (ПАТ «Центренерго»). 11 квітня, після закінчення опалювального сезону в регіоні, зупиниться і Криворізька ТЕС (ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»).

У роботі залишається Луганська ТЕС (ПАТ «ДТЕК Східенерго») з запасами у 220 000 тонн і Старобешівська ТЕС (ПАТ «Донбасенерго»), чиї запаси невідомі, оскільки станцію було «націоналізовано» бойовиками так званої «ДНР», і «Донбасенерго» офіційно оголосила, що втратила контроль над ТЕС.

З мапою розташування ТЕС та шахт, з яких постачається вугілля, можна ознайомитися в попередньому матеріалі Mind.

У держави все під контролем? НЕК «Укренерго» повідомила, що Об'єднана енергосистема України (ОЕС) працює в стабільному режимі, і ситуація повністю контрольована. Пікові навантаження покриваються за рахунок генерації блоків ТЕС, що працюють на вугіллі газової групи, а також ГЕС і ГАЕС. А період вимушеного простою планується використовувати для накопичення антрациту до початку літнього максимуму навантажень в енергосистемі та для виконання ремонтів. У разі виникнення позаштатної ситуації в ОЕС України антрацитові енергоблоки будуть оперативно включені в роботу.

«Підкреслю, що технологічна можливість зупинки антрацитових енергоблоків ТЕС після завершення опалювального сезону була розроблена нами спільно з генеруючими компаніями і Міненерговугілля... Ми ретельно прорахували всі аспекти стійкості енергосистеми, спільно з генеруючими компаніями розробили план безаварійного відключення енергоблоків, і зараз повністю готові до сценарію з «відключенням» блоків, що працюють на вугіллі антрацитової групи», – повідомив Всеволод Ковальчук, голова НЕК «Укренерго».

Чи всі ризики прораховані? Імпортний антрацит надійде в порти України у кращому випадку через два місяці. Крім того, тепер його доведеться везти навіть на Луганську ТЕС, хоча раніше паливо туди надходило окремою залізничною гілкою зі «Свердловськантрациту» і «Ровенькиантрациту». Тепер ці шахтоуправління «націоналізовані», а поставки – перекриті. «Укрзалізниця» до травня повинна розробити нові маршрути від чорноморських портів.

Невідомо, скільки часу зможе пропрацювати і Старобешівська ТЕС на окупованій Донеччині. Раніше закупівлі вугілля здійснювала керуюча компанія – ПАТ «Донбасенерго»: шукала постачальників, укладала договори, платила гроші, вела всю адміністративну роботу з ДП «Енергоринок». Сьогодні вона ці функції не виконує.

Крім закупівель вугілля, станції необхідно проводити поточні ремонти, реконструкцію, організовувати роботи для підготовки до наступного опалювального сезону. Усі комплектуючі, устаткування і матеріали поставлялися з України. На території Слов'янської ТЕС, яка також входить до «Донбасенерго», побудовано спеціальний майданчик під склад для Старобешівської ТЕС. Сьогодні все обладнання так і залишається на цьому майданчику. Директор станції, Олександр Максименко, звільнився. Поки фізично Старобешівка працює, але гарантувати стабільність ніхто не може. Як і взагалі її фізичну безпеку.

Вихід будь-якої станції з Об'єднаної енергосистеми країни автоматично збільшує навантаження на всі інші. У цьому плані особливо важко доведеться Слов'янській ТЕС. Вона забезпечує покриття північних частин Донецької та Луганської областей, а також східної частини Харківської області. Проте, на ній працює лише один енергоблок – пиловугільний блок №7 потужністю 800 МВт. Є ще турбогенератор на 80 МВт, але, по-перше, він працює на газу, по-друге, його потужностей вистачає тільки на внутрішнє споживання станції і обігрів 15-тисячного містечка Миколаївка, де, власне, станція і розташована.

Як відродити Слов'янську ТЕС? Слов'янська ТЕС – одна з найстаріших в Україні. Крім пиловугільного блоку, там знаходився і газо-мазутний такої ж потужності – 800 МВт. Але починаючи з 1993 року через дорожнечу газу і мазуту він практично не працював. До 2004 року він був остаточно виведений із експлуатації і повністю списаний. У 2013–2014 роках проводилася масштабна реконструкція пиловугільного блоку №7, яку так і не вдалося завершити.

Під час боїв за Слов'янськ навесні 2014 року станція зазнала дуже сильних руйнувань, постраждали всі виробничі потужності. На територію станції потрапило понад 20 000 снарядів. Останній уламок був знайдений улітку 2016 року. Станцію відновлювали майже дев'ять місяців. Один із силових трансформаторів везли з сусідньої Вуглегірської ТЕС. На жаль, новий електрофільтр виробництва французької фірми Alstom, що забезпечує європейські вимоги з пиловловлення, так і не був доведений до проектної потужності. Французи втекли ще в 2014 році, і відтоді бояться повертатися на станцію.

«Зате китайці нічого не бояться. На початку березня до нас приїжджали дві китайські компанії, державна і приватна, ознайомилися з проектом, тепер чекаємо на їхні відповіді, – сміється Валерій Черепій, директор Слов'янської ТЕС. – «Донбасенерго» має серйозні наміри будувати нові потужності на майданчику колишнього газо-мазутного блоку №6. Уже вирішено, що там буде два блоки – №6А і №6Б – по 330МВт кожен. І використовуватиметься технологія циркулюючого киплячого шару (ЦКШ), оскільки тоді можна спалювати будь-яке низькосортне паливо, і технологія ця значно екологічніша з огляду на сірчасто-азотні викиди».

Підготовкою проекту майже півтора роки займається НДІ «Теплоелектропроект». Загальна вартість оцінюється в 17,5 млрд грн, на харківському «Турбоатомі» навіть уже виготовили дві турбіни. Проблеми з поставками антрациту змусили керівництво «Донбасенерго» переглянути проект і звернути увагу на газове вугілля, яке оптимально підходить до технології ЦКШ. Тільки ось в Україні котли під таку технологію не виготовляються, проте їх роблять у Китаї. Тому і залучили потенційних інвесторів з Піднебесної, які є світовими лідерами у будівництві генеруючих теплових потужностей.

Переводити діючий блок №7 з антрацитового вугілля на газове Валерій Черепій вважає недоцільним, принаймні на Слов'янській ТЕС. По-перше, тому що будувати нове набагато дешевше, ніж переробляти старе, тим більше, що на СловТЕС є вільний майданчик. По-друге, доведеться зупинити блок під переобладнання, а він на станції і так єдиний. Завдяки довоєнній реконструкції, він дозволив компанії в 2015–2016 роках працювати з прибутком, і тепер цей прибуток можна скерувати на інвестпроекти. До того ж його зупинка серйозно позначиться на загальній стабільності ОЕС України.

А якщо спорудити на станції два нових блоки все-таки вдасться, то це будуть перші теплові блоки, збудовані у незалежній Україні, за цілком інноваційною технологією. 

Хто зацікавлений? Сьогодні всі генеруючі компанії зацікавлені якнайшвидше доправити антрацит і почати виробництво електроенергії, оскільки їхній прибуток залежить від виробництва товарної продукції. До того ж закуповувати вугілля треба більше, щоб забезпечити не тільки поточне споживання, а й формування запасів на наступний опалювальний сезон.

За підрахунками профільного міністерства, до кінця року Україні необхідно закупити 4,7 млн тонн енергетичного вугілля. Генеруючі компанії вже зробили публічні заяви: ПАТ «Центренерго» до травня 2018 року планує закупити 2,5 млн вугілля, ПАТ «Донбасенерго» – 0,8  млн тонн до кінця року, ДТЕК – 2 млн тонн до кінця року. Основні країни-експортери – США, Австралія, ПАР.

США вже направили лист до Міненерговугілля, що Україна може розраховувати на 2,5–3 млн тонн антрациту. Хоча найдешевше вугілля – у ПАР. Його оптова ціна плюс логістика постачання до ТЕС – $97–100 за тонну. Але запит на такий значний обсяг вугілля на відкритому ринку може серйозно підвищити оптові ціни.

Ось, власне, формула «Роттердам +» реально з'явилася при покупці вугілля для вітчизняних ТЕС. Найімовірніше, Україну чекає підвищення тарифів на електроенергію. Щоправда, для цього ціла низка міністерств і відомств повинні зібрати всю інформацію про контрактні ціни від усіх покупців і приймати зважене рішення. Тим більше, що зараз формулою «Роттердам +» зацікавилося НАБУ.