НБУ: у першому півріччі 2018 року знизилися кредитний ризик та ризик прибутковості банківського сектора

Сприятливі макроекономічні умови та відсутність помітних потрясінь забезпечили стабільну роботу банківського сектору у І півріччі 2018 року, зокрема, за цей час рівень системних ризиків майже не змінився, хоча, за оцінками Національного банку (НБУ), знизилися кредитний ризик та ризик прибутковості банківського сектору, а юридичний ризик лишається незмінно високим.

Про це йдеться у повідомленні регулятора за результатами чергового Звіту про фінансову стабільність, оприлюдненому 12 червня 2018 року.

«Після прийняття Закону «Про Вищий антикорупційний суд» з’явилися обґрунтовані надії на відновлення співпраці з МВФ. Якщо Україна отримає ще два транші до завершення програми МВФ, то коротко- та середньострокові ризики для макроекономічної та фінансової стабільності зведуться до мінімуму», – повідомляє прес-служба Центробанку.

Так, протягом останнього року зовнішні умови були сприятливими: зростали світові ціни на сировину та попит на український експорт. «Проте дедалі жорсткіша монетарна політика в США підвищує ризики відпливу капіталу із країн, що розвиваються. Реалізація цих ризиків може мати негативний вплив на фінансову стабільність в Україні», – попереджає НБУ.

Як зазначається, обсяги гривневих коштів клієнтів банків продовжують зростати і на сьогодні перевищують 80% загальних зобов’язань банківського сектору, однак ідеться переважно про короткострокові депозити. «Якщо трапиться зовнішній шок, короткостроковість фондування банків може створювати надмірні ризики ліквідності», – пояснює регулятор.

Крім того, як раніше зазначав НБУ фінансовий результат банківського сектору покращується.

Водночас, у НБУ підкреслюють, що значні юридичні ризики, зокрема, проблемні заборгованості, непрацюючі кредити, – головна перешкода для відновлення корпоративного кредитування.

Так, наступним кроком  має стати прийняття Верховною радою законів, необхідних для відновлення кредитування та стійкого функціонування банківського сектору, зокрема таких: 1) про вдосконалення функціонування фінансового сектору (змінить стандарти корпоративного управління в державних банках) 2) про валюту 3) про відновлення кредитування 4) про банкрутство 5) про захист прав споживачів фінансових послуг 6) про консолідацію регулювання ринку фінансових послуг», – пояснюють у Центробанку.

Водночас, негативний ефект від переходу на МСФЗ 9 компенсовано поточними прибутками банків.

Як зазначається, орієнтовний негативний вплив на власний капітал від першого застосування МСФЗ 9 – близько 10 млрд грн.

Крім того, щоб ефективно запобігати кризам, наразі триває трансформація регуляторного середовища, зокрема, розпочато обговорення нового інструменту капіталу – довгострокового субординованого боргу, який стане частиною основного капіталу. Це перший крок у приведенні структури регулятивного капіталу банків до стандартів Базелю та вимог європейського законодавства. Запровадження нової структури капіталу заплановано на 2019 рік.

Нагадаємо, за даними НБУ у травні 2018 року споживча інфляція суттєво сповільнилася –до 11,7%. Так, зростання цін на продукти харчування, овочі та фрукти, послуги, паливо – уповільнились.