«Північний потік-2» став головним болем для Ангели Меркель – Reuters

Протягом десятиліть трубопровід «Дружба» доставляв нафту з Росії в Європу, обігріваючи німецькі будинки навіть в найгірші дні «холодної війни». Але новий газогін, який доставлятиме газ з РФ в ФРН під Балтійським морем напряму, вбиває клин між Німеччиною та її союзниками та створює «головний біль» для канцлера Ангели Меркель. Про це повідомляє Reuters.

Для президента США Дональда Трампа «Північний потік-2» – це «жахливий» газогін, який збільшить залежність Німеччини від Росії. Україна, яка воює з сепаратистами та РФ, боїться, що новий трубопровід дозволить Москві прибрати її з прибуткового та стратегічно важливого газотранспортного бізнесу.

Для Меркель наступив складний час. З послабленням НАТО та наполегливих Росії та Китаю, вона визнала, що Німеччина має взяти на себе більшу роль в політичному керівництві Європою.

«Глобальний порядок знаходиться під тиском, – сказала Меркель. – Це виклик для нас… Відповідальність Німеччини зростає, Німеччина має більше роботи».

У квітні вона вперше погодилась «з політичним підтекстом» проекту «Північний потік-2», який до цього Меркель називала виключно комерційним підприємством.

Більшість європейських країн хочуть, щоб ФРН зробила більше для захисту східних сусідів, які «нервують через російське втручання». Дозволивши Росії продавати газ до Німеччини, повз Україну, вона позбавить Київ прибутків від транзиту, і цим самим, зробить Польщу та країни Балтії більш вразливими щодо скорочень поставок газу.

«Ми, німці, завжди говоримо, що об’єднання Заходу  – це наш «центр тяжіння», але російський підхід зумів витягнути Німеччину, принаймні, з точку зору енергетичної політики, із цієї західної солідарності», – сказав радник Меркель в парламентському комітеті з іноземних справ Родеріх Кізеветтер.

Багато аналітиків вважають, що бізнес-кейс «Північного потоку-2» є доволі тонким. Ще один газогін поєднає РФ та ФРН та вдвічі збільшить потужність, але майбутній попит залишається невизначеним.

З іншої сторони, німецька промисловість любить усе, що забезпечує дешеву енергію.

За словами аналітика Центру аналізу європейської політики Маргарити Ассенової, Росія може подвоїти експорт газу в Європу і через існуючі українські трубопроводи без будівництва нового. Але, незважаючи на опозицію європейських партнерів, Вашингтона та однопартійців Меркель, будівництво «Північного потоку-2» триває. Дипломатичні амбіції Німеччини програють жорстокій бізнес-логіці проекту.

З іншої сторони, він має сильну підтримку російського «Газпрому», якому належить компанія Nord Stream 2 AG. ЇЇ директор Маттіас Варніг вважається одним із провідних лобістів Берліну.

Трубопровід є однією з мереж, фінансованих Кремлем проектів, які мають на меті обійти Україну. До них також відноситься «Турецький потік».

Для «Газпрому» цей проект має значення: транзит через країну, з якою Росія веде неоголошену війну, є ризикованим і все більш ненадійним.

Німеччина та ЄС намагаються заключити угоду між Москвою та Києвом для підтримання подальшого транзиту газу через Україну, коли діючий зараз контракт завершиться в 2019 році. Критики переконані, що європейським споживачам доведеться сплачувати субсидії, щоб допомогти зберегти Україну на плаву.

Чиновники говорять, що ФРН пов’язана з Росією десятиліттями співпраці в області енергопостачання, але в той же час, країна має щось запропонувати і своїм союзникам.

Збереження зв’язків із Кремлем є популярним в Німеччині, де опитування показують, що німці відносяться до РФ краще ніж будь-яка інша країна. Однак високопосадовці все частіше задаються питанням, чи не надто високу ціну заплатить Німеччина за «втрачене обличчя».

Як повідомлялось, у ніч на 25 липня в Німеччині розпочався процес укладання труб у межах будівництва «Північного потоку-2».

Нагадаємо: за результатами зустрічі президентів США Дональда Трампа та Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, сторони домовились укріпляти стратегічне партнерство в області енергетики, зокрема збільшити імпорт скрапленого газу з США.

Днями в Конгрес США внесли законопроект щодо санкцій проти «Північного потоку – 2». Зазначені в ньому санкції дозволять країнам – членам НАТО уникнути змушування та політичних маніпуляцій з боку Росії.

Також, Франція, Італія та Іспанія заявили про свої наміри «врятувати» ЄС від залежності від російського газу.