З власності ВТБ Банку безпідставно вивели нерухомості на 105 млн грн – ФГВФО

Під час ліквідації АТ «ВТБ Банк» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) виявив безпідставну перереєстрацію права власності на нерухомість на понад 105 млн грн. Про це повідомляє прес-служба фонду.

Згідно з повідомленням, 26 грудня минулого року було встановлено, що 46 одиниць нерухомості, які перебували на балансі банку з 2015 року, зникли з його активів.

Далі було з'ясовано, що зазначені об'єкти було перереєстровано державним реєстратором Дніпровської філії одного з комунальних підприємств Юрієм Гладковим на фізособу на підставі «додаткового рішення Індустріального районного суду Дніпропетровська за цивільною справою». При цьому «основне рішення» за цією судовою справою, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, жодного відношення до АТ «ВТБ Банк» та його майна не має, а сама позовна заява по цій справі залишена без розгляду ухвалою суду.

15 грудня минулого року цією фізособою за допомогою цього ж державного реєстратора всі 46 вищезгаданих об’єктів було внесено як статутний капітал у новостворене ТОВ, яке було зареєстроване 30 листопада минулого року у Дніпрі зі статутним капіталом лише 1000 грн.

У ФГВФО наголосили, що мають всі підстави вважати ці дії шахрайськими, про що свідчать такі факти: у 2014 році на баланс банку було взято 311 квартир та об’єктів комерційної нерухомості на підставі договорів іпотеки. За наступні три роки із них були продані усі, окрім 46, які залишалися на балансі на момент входження в банк ФГВФО. І за дивним «збігом обставин», саме ці нереалізовані 46 одиниць і були зазначені в загадковому додатковому рішенні суду 15 січня 2016 року, про яке стало відомо у грудні 2018 року.

Виходить, авторам цього рішення за три роки наперед було відомо, які саме об’єкти із понад 300 залишатимуться у власності банку наприкінці 2018 року.

«Дар передбачення» автори цього судового рішення продемонстрували і в інших аспектах: наприклад, у ньому ще у середині січня 2016 року згадується м. Дніпро, тоді як перейменування Дніпропетровська на Дніпро відбулося лише у червні 2016 року. Тобто уже за півроку до зміни назви міста представники суду не мали сумнівів, що її буде змінено, і точно знали, який саме варіант буде обрано при перейменуванні», – йдеться в повідомленні.

ФГВФО підкреслює, що окрім того, єдиною підставою для перереєстрації права власності на ці 46 об’єктів на користь фізичної особи став лист з Індустріального районного суду Дніпропетровська про існування цього «додаткового» рішення, датований 18 грудня 2018 року. Цей лист – єдиний документ у цій судовій справі, який було оформлено відповідно до передбаченої законом процедури, зокрема, єдиний, що має штрихкод. Однак, цей лист датований пізніше, аніж сам запис про перереєстрацію права власності.

Підставою для перереєстрації мала б стати відповідна виписка з Єдиного державного реєстру судових рішень, але цього рішення до ЄДРСР не внесено аж до сьогодні.

«З усього викладеного вище можна припустити, що рішення, хоч і датоване 2016 роком, насправді з’явилось у грудні 2018 року», – наголошують у фонді.

У ФГВФО повідомили, що вважають фіктивним додаткове судове рішення і на основі зібраних даних фонд подав відповідну заяву до правоохоронних органів. Зараз також готується апеляційна скарга.

Нагадаємо: 27 листопада минулого року стало відомо, що НБУ відніс українську «дочку» ВТБ Банку до категорії неплатоспроможних і разом з цим в банк було введено тимчасову адміністрацію.

Пізніше стало відомо, що ФГВФО не знайшов інвестора для ВТБ Банку.