НБУ рекомендує банкам запобігати операціям із легалізації «брудних» коштів українських публічних діячів

Національний банк рекомендує банкам приділяти більше уваги моніторингу фінансових операцій клієнтів із цінними паперами, зокрема облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), номінованими в іноземній валюті, характер яких може свідчити про легалізацію «брудних» коштів. Про це йдеться в повідомленні на сайті НБУ.

Відповідні рекомендації були надані в листі регулятора, направленому банкам 4 березня 2019 року.

Йдеться про так звані циклічні операції, особливістю проведення яких є купівля юридичними особами за вищою ціною та продаж за нижчою (тобто зі збитком) ОВДП з однаковим ISIN-кодом упродовж короткого проміжку часу, зокрема одного робочого дня.

«Така схема отримання інвестиційного прибутку використовується клієнтами банків, зокрема українськими публічними діячами, близькими та пов’язаними з ними особами, з метою штучного формування доходів та подальшої їх легалізації під час декларування», – наголошують у центробанку.

Індикаторами ризиковості таких операцій є відсутність економічного сенсу, купівля цінних паперів на занадто короткий термін, циклічність транзакцій, пов’язаність учасників і наявність у них, з-поміж іншого, ознак фіктивності, а також отримання однією стороною регулярних збитків, а іншою – регулярних прибутків, розмір яких суттєво перевищує суму інвестицій.

У разі виявлення операцій, спрямованих на легалізацію «брудних» коштів, банки мають застосовувати до своїх клієнтів заходи, передбачені статтею 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тобто відмовлятися від проведення таких транзакцій і обслуговування клієнта, а також повідомляти про ці випадки уповноважені державні органи.

Для запобігання подібним схемам банки мають всебічно аналізувати фінансові операції з купівлі-продажу ОВДП, зокрема, ретельніше вивчати своїх клієнтів, зосібна брокерів, які здійснюють такі операції за замовленням юридичних осіб, аналізувати  умови договорів купівлі-продажу цінних паперів  і брокерські звіти про клієнтські операції, з’ясовувати джерела походження коштів фізичних осіб, які їх придбавають, з використанням ризик-орієнтованих підходів.

Як пояснюють у НБУ, зазначена схема може реалізовуватися через фінансових посередників на фондовому ринку і відбуватися в кілька етапів.

Так, на першому етапі брокер, діючи від свого імені за рахунок і за замовленням юридичної особи, купує в банка  пакет ОВДП, далі він продає, а інший брокер купує зазначений пакет ОВДП за ціною нижчою від придбання (але в межах ринкових цін), діючи за рахунок і за замовленням фізичної особи.

Крім того, цей же пакет ОВДП знов за більшою ціною викуповує перший брокер, який діє від свого імені, проте за рахунок і за замовленням юридичної особи, надалі він знову перепродає пакет ОВДП на користь фізичної особи за нижчою ціною, а фізична особа здійснює його подальший продаж банку за привабливішою ціною;
Як пояснює регулятор, у результаті таких циклічних операцій фізична особа отримує інвестиційний прибуток, а юридичні особи – інвестиційний збиток у такому ж розмірі.

Водночас посилення фінансового моніторингу з метою виявлення таких схем не повинно створювати перешкоди для легальних операцій бізнесу та населення з придбання ОВДП і довгострокового інвестування з метою отримання прибутків.

НБУ також повідомив банкам, що  в описаних схемах фіноперацій з купівлі-продажу ОВДП беруть участь професійні учасники фондового ринку, які неналежно виконують обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу. НБУ не здійснює нагляд за цими фінансовими посередниками, тому інформація про виявлені  схеми буде направлена регулятору цього ринку – Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Нагадаємо: обсяги торгів цінними паперами на організованому ринку протягом 2018 року склали 260,9 млрд грн, з яких торги акціями – 1 180 млн грн (0,45%), корпоративними облігаціями – 10 267 млн грн (4%),  ОВДП – 245 733 млн грн (94,1%), іншими цінними паперами – 3 685 млн грн (1,4%)