Німеччина розглядає аміак як спосіб доставки «зеленого» водню для промисловості

Німеччина розглядає використання аміаку і метанолу в якості способів доставки водню як екологічно чистого палива для промисловості, що є частиною зусиль країни щодо забезпечення кліматичної нейтральної найбільшої економіки Європи до 2050 року.

Як повідомляє Bloomberg, наразі уряд ФРН фінансує техніко-економічне обґрунтування для оцінки способів транспортування водню і приділяє особливу увагу двом хімічним речовинам як можливому рішенню.

«Варіанти безпечного і економічного транспортування мають вирішальне значення для створення глобальної водневої економіки, – сказав Штефан Кауфманн, член парламенту Німеччини, відповідальний за координацію використання «зеленого» водню. – У нас є перевага, що ми можемо використовувати існуючу глобальну інфраструктуру, яка використовувалася десятиліттями».

Німецький уряд готовий інвестувати 9 млрд євро ($10,5 млрд) у створення водню в якості зеленого палива для таких галузей, як виробництво сталі і скла, яким потрібні температури вище 1000 градусів за Цельсієм. Зараз для цих процесів використовуються «брудні» викопні види палива, такі як вугілля та природний газ.

Між тим, використання водню створює нові проблеми. Транспортування великої кількості найлегшого елементу є непростим завданням, тому що його щільність настільки мала, що для ефективного переміщення потрібні контейнери з величезним обсягом або треба його конденсувати. Це означає, що водень потрібно зберігати під високим тиском або при температурі мінус 253 градуси Цельсія.

Аміак – звичайна хімічна речовина, що складається з одного атома азоту, оточеного трьома атомами водню. Ще одним варіант – це перетворити водень на рідкий аміак і назад для транспортування по всьому світу. Кауфманн сказав, що Німеччина розглядає пропозиції про постачання з Чилі в Канаду і Австралію, і що Німеччині необхідно буде імпортувати 80% свого водневого палива, якщо промисловість почне зростати.

За даними BloombergNEF, аміак, який сам по собі містить 17,6% водню за вагою, є найдешевшим способом транспортування водню морським транспортом.

Однією з комерційних перешкод є висока вартість перетворення водню в аміак з подальшим його зворотним перетворенням. До того ж він токсичний. Видання прогнозує, що витрати на транспортування водню в майбутньому та за найбільш сприятливих умов складатиме 2050 $ / кг.

Крім транспортування водню на суднах, Німеччина також планує розширити свою мережу трубопроводів, щоб дістатися до країн, що пропонують дешевий водень з екологічно чистих джерел, таких як сонячні батареї і вітряні електростанції.

«Ми розглядаємо європейську водневу мережу як життєво важливий компонент взаємозалежної європейської енергетичної супермережі, яка простягатимуться від Атлантики до Балтики і від мису Нордкап до Гібралтару, – сказав Кауфманн. – У довгостроковій перспективі нам також необхідно інтегрувати сусідні регіони. Навіть якщо ми покладаємося на кілька видів транспортування, обсяги, які необхідно буде доставляти по всьому світу, будуть величезними».

Нагадаємо: раніше стало відомо про наміри Іспанії стати важливим гравцем в секторі «зеленого» водню.

Раніше повідомлялося, що ЄК оголосила про початок «водневої революції» в енергетиці. За планами, у період 2025-2030 років водень повинен стати головною складовою інтегрованої енергетичної системи. 

У липні стало відомо, що українське Міненерго розгляне питання будівництва заводу з виробництва воднюю

До цього  міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна може стати надійним постачальником водню в ЄС, зокрема, до Німеччини.