Дефіцит піску? У світі закінчується найбільш споживана сировина після води

Ненаситний світовий апетит до піску, одному з найважливіших, але найменш шанованих товарів у світі, навряд чи вщухне найближчим часом. Проблема, однак, у тому, що цей ресурс закінчується, розповідає CNBC.

Все наше суспільство побудоване на піску. Пісок є найбільш споживаною сировиною у світі після води і незамінний інгредієнт в повсякденному житті людини. Пісок є основною речовиною, яка використовується будівництві доріг, мостів, високошвидкісних поїздів і навіть в проєктах з відновлення земель. Пісок, гравій і камінь, подрібнені разом, плавляться, щоб зробити скло, яке використовується в кожному вікні, екрані комп'ютера і смартфоні. Навіть для виробництва кремнієвих чіпів використовується пісок.

Проте, світ стикається з дефіцитом – і кліматологи кажуть, що це одна з найсерйозніших проблем ХХІ століття.

«Прийшов час панікувати? Що ж, це, звичайно, не допоможе, але пора поглянути і змінити наше сприйняття піску», – сказав Паскаль Педуцці, кліматолог з Програми ООН з навколишнього середовища.

«Ми просто думаємо, що пісок є повсюди. Ми ніколи не думали, що у нас закінчиться пісок, але подекуди це починається. Йдеться про передбачення того, що може статися в наступному десятилітті або близько того, тому що, якщо ми не будемо дивитися наперед, у нас виникнуть величезні проблеми з постачанням піску», – додав він.

За словами Педуцці, наразі неможливо точно відстежувати глобальне використання піску. Однак це можна виміряти опосередковано, пославшись на «дуже, дуже хорошу» кореляцію між використанням піску та цементу.

За оцінками ООН, щорічно виготовляється 4,1 млрд тонн цементу, головним чином за рахунок Китаю, що становить 58% сьогоднішнього будівельного буму на піску.

Для виробництва кожної тонни цементу потрібно 10 тонн піску. Це означає, що тільки для будівництва світ щорічно споживає від 40 до 50 млрд тонн піску. Цього достатньо, щоб побудувати стіну висотою 27 метрів і шириною 27 метрів, яка щорічно огинає планету.

Глобальні темпи використання піску, які потроїлися за останні два десятиліття частково в результаті бурхливої урбанізації, набагато перевищують природні темпи заповнення піску за рахунок вивітрювання скель вітром і водою.

Пісок можна знайти майже в кожній країні на Землі, він покриває пустелі і узбережжя по всьому світу. Але це не означає, що будь-який пісок корисний. Піщинки пустелі, розмиті вітром, а не водою, занадто гладкі і округлі, щоб з'єднуватися разом для будівельних цілей. Популярний пісок має більш кутасту форму і піщинки можуть зчіплюватися одна з одною. Зазвичай його добувають на морському дні, на узбережжі, в кар'єрах і річках по всьому світу.

Луїза Галлахер, керівник екологічного керівництва Глобальної ініціативи ЮНЕП / ГРІД-Женева по обсерваторії піску, заявила, що проблеми, пов'язані з піском, перетворилися в «складну» проблему, яку необхідно вирішувати.

Наприклад, вона сказала, що заборона на видобуток річкового піску неминуче матиме негативний вплив на людей і спільноти, які покладаються на цю практику, щоб заробити собі на життя.

Китай і Індія очолюють список регіонів, де видобуток піску впливає на річки, озера і берегові лінії, в основному в результаті стрімкого зростання попиту на інфраструктуру і будівництво.

ЮНЕП раніше попереджала про процвітаючі «піщані мафії», що складаються з будівельників, дилерів і бізнесменів, які, як відомо, працюють в таких країнах, як Камбоджа, В'єтнам, Кенія і Сьєрра-Леоне. За словами ЮНЕП, активістам, які прагнуть пролити світло на цю діяльність, погрожують і їх навіть вбивають.

«Схоже, людство вважає, що найвища цінність використання цього матеріалу прямо зараз – це його витягнення з природного навколишнього середовища, а не збереження його в системі для інших видів вигод, які ми отримуємо від нього, наприклад, наприклад, стійкості до зміни клімату в прибережних районах, – продовжила вона. – Нам потрібно подумати про те, щоб навести порядок в хаосі цієї божевільної фрагментованою картини – і це відбувається. Це гарні новини. Думаю, ми більше не ігноруємо цю проблему. Це вже не так непомітно, як раніше ».

Галлахер визначила п'ять пріоритетів для управління ресурсами піску на наступні два роки: співпраця з глобальних стандартів у всіх секторах; рентабельні і життєздатні альтернативи річковому і морському піску; оновлення екологічних, соціальних та корпоративних структур управління у фінансовому секторі з включенням піску, привернення уваги громадськості та постановка регіональних, національних і глобальних цілей по використанню піску в потрібному масштабі.