Можливість росії запускати супутники в космос зменшился в 300 разів
Через війну проти України росія не може брати участь в міжнародних космічних проектах
Після початку російського вторгнення та викликаної ним міжнародної негативної реакції на росію тодішній глава Роскосмосу Дмітрій Рогозін пригрозив припинити співпрацю із Заходом на МКС. Він також пригрозив засновнику SpaceX Ілону Маску за допомогу Україні у забезпеченні зв'язку завдяки супутникам Starlink.
З того часу Рогозіна було знято з посади голови Роскосмосу і замінено Юрієм Борисовим. Завдяки цьому відносини між НАСА та росією стабілізувалися, але лише тому, що “і США, і росія можуть багато втратити, якщо партнерство буде розірване, тому зараз обидві сторони готові працювати над цим і продовжувати”, – каже Браян Віден, директор з планування програм фонду «Secure World Foundation».
«Найбільший вплив, ймовірно, буде на наступні пілотовані космічні польоти після того, як МКС завершить свою місію», – каже Віден. – «Росіяни викликали до себе багато недоброзичливості своїми діями в Україні».
Навіть у Китаю, який у 2021 році оголосив про китайсько-російський план спільної Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS), можуть виникнути певні сумніви. Китайські чиновники не згадали росію, коли представляли свої плани щодо Місяця та можливості для міжнародних партнерів на космічній конференції минулої осені, повідомляє Time.
Поки що втрати росії виражаються у розриві дослідницьких та комерційних зв'язків у сфері вивчення космосу та запуску супутників. З початку конфлікту в Україні росія запустила лише 46 супутників, із них лише один – комерційний (для Анголи), зазначає Мат'є Батай, науковий співробітник Європейського інституту космічної політики. Тим часом, за її словами, у 2021 році росія запустила 339 супутників для 18 країн, включаючи 302 комерційних.
Програма із запуску супутників на ракетах «Союз», розрахована на кілька років, була у компанії OneWeb; вона будує угруповання приблизно з 600 супутників, яке має забезпечити доступ в інтернет у будь-якому куточку Землі.
Запустивши перші шість супутників у лютому 2019 року з космодрому «Куру» у Французькій Гвіані, OneWeb через рік відправила з «Байконура» ще 34 супутника. У 2021 році запуски продовжилися, але після початку війни та введення Великою Британією санкцій у березні 2022 року черговий пуск із 36 супутниками було скасовано. Тепер OneWeb домовляється з Індією та SpaceX.
Крім того, всю співпрацю з «Роскосмосом» згорнула Європейське космічне агентство. Однією з головних жертв розриву відносин став марсохід ExoMars, який передбачалося відправити на Червону планету у вересні 2022 року. Запуск відкладено до 2028 року.
А США заборонили постачання до росії радіаційно-стійкої електронно-компонентної бази, яка використовується при виробництві супутників.
За матеріалами space.com
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
