Населення продовжує обирати валюту: 10:1 не на користь гривні – ексголова НБУ

Хронічний валютний дефіцит провокує значний валютний попит, який став посилюватися після реалізації Нацбанком масштабних заходів із лібералізації валютного ринку.

Про це для Mind розповів ексголова НБУ Кирило Шевченко.

«Той факт, що зараз валютний попит не спадає навіть попри девальвацію гривні (на 12% у річному вимірі), говорить про наявність ознак так званої кризи очікувань, що самі себе підживлюють», –  заявив він.

А також додав, що учасники ринків очікують девальвацію й отримують девальвацію, що утверджує їх у бажанні прискорено конвертувати наявну гривню в іноземну валюту.

Шевченко також розповів, що з кожним роком привабливість валютних активів для населення зростає в порівнянні з гривневими. А в січні – червні поточного року взагалі становила «10:1 не на користь гривні».

Загалом готівкова іноземна валюта поза банками зросла за час війни на $30 млрд і станом на середину 2024 року вже сягає $128 млрд, тоді як гривневі строкові депозити населення, як зазначалося вище, зросли лише на 95 млрд грн.

Ексголова Нацбанку зазначив, якби політика НБУ, спрямована на утримання фінансової стабільності завдяки привабливості гривневих активів, продовжувала бути ефективною, то зараз ми б не мали свідчень того, що населення «втікає» з гривневих активів в іноземну валюту зі швидкістю у 12 разів більшою, ніж у перший рік повномасштабного вторгнення рф.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що вже зараз на фінансування дефіциту бюджету необхідні додаткові 500 млрд грн. Цьогоріч Україна очікує надходження близько $38 млрд від міжнародних партнерів. Наступного року держава може отримати ще  $31 млрд. Ці гроші потрібні для цілей оборони та безпеки, на них не може йти міжнародна допомога. Наразі є лише три шляхи фінансування: підвищення податків і зборів, збільшення залучень на внутрішньому борговому ринку та «друк грошей.