«Трампу начхати на ваші проблеми»: нобелівський лауреат про те, як війна з Іраном спустошує кишені американців

Війна США з Іраном може обходитися американським споживачам приблизно у $560 млрд на рік через подорожчання нафтопродуктів. Таку оцінку навів лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман у дописі напередодні проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться 3 листопада.

Джерело. Переклад статті публікує iPress.

Економіст зазначає, що зростання цін на пальне стало однією з головних проблем для адміністрації Дональда Трампа. У передвиборчій кампанії 2024 року той обіцяв скоротити ціни на енергоносії вдвічі протягом року. Натомість після початку війни з Іраном 28 лютого бензин і особливо дизель різко подорожчали.

За даними Associated Press, середня ціна бензину у США зросла приблизно з $2,98 за галон перед війною до $4,29 станом на 26 жовтня. Дизель подорожчав із $3,76 до $6,35 за галон.

Кругман розрахував, що США споживають близько 7,5 млрд барелів нафтопродуктів на рік. Якщо припустити, що війна підвищила середню ціну нафти приблизно на $75 за барель, виходить, що за рік додаткові витрати споживачів складуть $560 млрд, що є колосальним навантаженням на домогосподарства та бізнес.

Ситуація вкрай іронічна, пише економіст, адже обіцянки Трампа різко знизити ціни були однією з ключових тем його кампанії 2024 року. І ці обіцянки були цілком конкретними: він називав цифри й заявляв, що протягом 12 місяців знизить ціни на енергоносії удвічі.

На біду для Трампа і республіканців сталося протилежне: бензин, а особливо дизель, різко подорожчали – головним чином через катастрофічну війну Трампа з Іраном.

Ціни повернулися до пікового рівня часів Байдена і значно перевищують ті, що були на момент вступу Трампа на посаду, наголошує Кругман.

До того ж Байден не спричинив того тимчасового стрибка цін: його головною причиною були перебої в ланцюгах постачання після пандемії COVID-19.

Натомість за нинішні високі ціни відповідає Трамп: війна з Іраном, яку він сам вирішив розпочати, порушила постачання як сирої нафти, так і передусім нафтопродуктів із Перської затоки.

«Удари України по російських нафтопереробних заводах також сприяють зростанню цін, але українці лише роблять те, що мусять, а Трамп, який фактично підтримує росію, не має підстав на це нарікати», – пише економіст.

Водночас американські нафтові компанії отримують вигоду від високих цін. Сам Трамп не приховує цього й заявляє, що енергетичний бізнес США заробляє сотні мільярдів доларів.

«Мені начхати, скажу прямо: ми заробляємо шалені гроші», – сказав президент США.

Кругман заперечує, що ці прибутки означають загальне збагачення країни. Високі ціни не допомагають більшості людей, які не володіють значними пакетами акцій нафтових компаній. Натомість вони змушені більше платити за поїздки на роботу, перевезення товарів і пальне для сільськогосподарської техніки.

«Нагадайте мені ще раз, чому Трампа називають популістом?» – іронізує економіст.

Кругман вважає, що невдоволення вартістю життя разом зі скандалами навколо корупції може стати одним із головних чинників проблем республіканців на виборах 3 листопада.

Для Трампа ситуація особливо незручна – адже він прийшов до влади з обіцянками знизити витрати американців, але тепер захищає наслідки війни, які підвищують ціни на пальне. При цьому економічні вигоди від подорожчання енергоносіїв отримує передусім галузь, а додаткові витрати лягають на споживачів.

На думку Кругмана, саме ця суперечність загострює різницю між політичними обіцянками Трампа та наслідками його рішень для звичайних американців.

Бекграунд. Як повідомлялося, угода Трампа з путіним щодо російського дизеля загрожує розслідуванням: Конгрес попередив банки й порти США.

Перевірка домовленостей Трампа з москвою стане одним із пріоритетів демократів, якщо вони прийдуть до влади.