Повний вперед: в якому стані зараз український флот
І хто допомагає Україні посилювати боєготовність ВМСУ
Інформація про можливе повернення Росією українських військових кораблів, що були захоплені під час анексії Криму, збурила медійне середовище. Адже що саме стоїть за заявою президента РФ Владіміра Путіна, однозначно сказати важко. Зрозуміло лише, що ця заява – черговий крок у політичній багатоходовці. До того ж, технічний стан тієї частки флоту, про яку йдеться – 38 плавзасобів різного класу – важко назвати задовільним. Але ця проблема має дуже глибоке історичне коріння.
Для України за весь час її незалежності військовий флот був «валізою без ручки». Фактично країна, не маючи реальних морських амбіцій, змушена була утримувати досить дорогу іграшку. За весь цей час військові так і не знайшли йому місця в загальній концепції оборони. Незважаючи на те, що на нашій території станом на 1991 рік базувався досить потужний Чорноморський флот, офіційна Москва як безпосередньо, так і через своє політичне лобі зробила все, щоб більша його частина відійшла до Російської Федерації. Україні ж у підсумку дісталося приблизно 70 бойових кораблів, катерів і допоміжних суден, у тому числі фрегат, п'ять корветів і підводний човен. Розповісти, в якому стані зараз український флот, про розмір витрат на його утримання і хто допомагає нашій країні посилювати його боєготовність, Mind попросив військового експерта, історика Михайла Жирохова.
Що являв собою флот України станом на березень-2014? Двадцять років український флот фактично деградував. Кожен новий міністр оборони починав з того, що розрізав на метал черговий корабель (як правило, найсучасніший), толкові морські офіцери йшли на службу в російський флот, де грошове утримання традиційно було набагато вищим, ніж в українському. Благо, для цього нікуди не треба було переїжджати – як наш, так і російський флот базувалися буквально на одних стоянках в Криму.
Тому фактично на момент анексії Криму в достатньо придатному для бойового застосування стані були буквально декілька кораблів, зокрема флагман «Гетьман Сагайдачний», корвет «Тернопіль», корабель управління «Славутич» і великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський».
Що втратили під час анексії півострова? До кінця березня 2014 року, незважаючи на окремі спроби опору з боку українських моряків, російський спецназ під прикриттям місцевого населення і «самооборони Криму» фактично взяв під контроль весь флот. Під українським прапором залишилися тільки судна, які перебували поза Кримом: фрегат «Гетьман Сагайдачний», що виконував антипіратську місію в Індійському океані і був повернутий до Одеси 5 березня, артилерійський катер «Скадовськ» та ще вісім кораблів і катерів забезпечення.
Морський парад військових кораблів Чорноморського флоту Росії в Севастополi
Однак флот втратив не тільки майже всі кораблі, інфраструктуру і матеріальні запаси, а й найголовніше – майже весь особовий склад. З 15 000 осіб (з них 3000 цивільних службовців) станом на літо 2017 року дезертирами значилися 8000 осіб. Фактично це ті військові, які перейшли в російський флот. І це не рахуючи цивільних і тих, хто просто пішов на пенсію.
Що Росія повернула, а що залишила собі? Не дуже змінило загальну картину і повернення Росією через Білорусь трьох малоцінних бойових кораблів і 32 суден забезпечення – все було в непридатному стані, часто спеціально пошкодженим. Наприклад, ракетний катер «Прилуки» було повернуто без протикорабельних ракет «Терміт».
Собі росіяни залишили всі бойові кораблі, у тому числі єдиний підводний човен, введений в експлуатацію вже після розпаду Союзу корабель управління «Славутич», десантний корабель «Костянтин Ольшанський», тральщики «Чернігів» та «Черкаси», три з п'яти корветів, а також величезні запаси військового майна. Зараз президент Путін намагається грати в свою гру, запропонувавши повернути ці кораблі Україні. Однак фактично бойової цінності вони в більшості своїй не мають, і найближчим часом за невеликі гроші повернути їх до лав буде неможливо.
Які тепер в Україні справи з флотом? На жаль, саме фінансування з 2014 року є справжнім лихом для подальшого розвитку флоту. Так, спочатку, в умовах війни на Донбасі, коли дуже мізерні фінансові кошти йшли насамперед на відновлення боєздатності сухопутних військ, основну роль у підтримці боєготовності флоту грали волонтери. З виділенням деяких засобів вдалося якоюсь мірою відновити боєздатність. У результаті були відновлені кілька допоміжних суден, зокрема кілекторне судно «Шостка» і танкер «Фастів». Ремонту різного ступеня зазнали ракетний катер «Прилуки», водолазне судно «Почаїв», фрегат «Гетьман Сагайдачний», катера «Сватове» і «Сокаль».
Кілекторне судно «Шостка»
Оперативно-тактична структура флоту в 2016 році була істотно змінена. Замість довоєнних військово-морських баз створили морські райони – у Чорному і – вперше за українську історію – Азовському морях.
Більш-менш прийнятна концепція застосування флоту була прийнята вперше за весь час незалежності, причому не без допомоги західних фахівців. Наше вище військово-політичне керівництво відмовилося від океанських амбіцій і зосередилося на створенні боєздатних частин – як морських, так і сухопутних – для захисту узбережжя в разі можливого проведення морської десантної операції силами російського Чорноморського флоту.
Бачення майбутнього флоту до 2030 року сформовано саме виходячи з цього. Лідерами мають бути декілька корветів – залежно від фінансування, йдеться про два або три, типу «Володимир Великий» (лідерний, закладений у Миколаєві у 2011 році, його готовність, за деякими даними, становить близько 35%). А також побудову близько 40 катерів прибережної дії різного призначення: артилерійських «Гюрза-М», ракетних «Лань» і десантно-штурмових «Кентавр».
Ця довгострокова програма вже реалізується – на сьогодні в строю шість броньованих артилерійських катерів виробництва «Кузні на Рибальському». На думку командувача флоту віце-адмірала Ігоря Воронченка, у 2019 році ВМСУ отримають перший ракетний катер типу «Лань». А це вже серйозна заявка на закінчення проекту «Нептун» зі створення власної протикорабельної ракети.
Чим допомогли США і країни – члени НАТО? Ситуація склалася вкрай цікава. Ще навесні 2015 року у частини наших військових були очікування того, що буквально через місяць-два ми отримаємо б/в кораблі зі складу флотів країн – членів альянсу, і за рахунок цього відновимо хоча б довоєнний корабельний склад. Однак час ішов, а європейці не поспішали допомагати. Винятком стали американці, які передали для потреб морського спецназу аж п'ять швидкохідних надувних моторних човнів типу Sea Force 11M і Willard Sea Force 730.
Willard Sea Force 730
Однак навесні 2017 року командування ВМСУ досить несподівано заявило про вихід на «фінішну пряму переговорів про передавання з боку США патрульних катерів типу Island. Ці кораблі побудови 1991 року були виведені зі складу берегової оборони і активно передавалися союзникам Вашингтона по всьому світу. Однак, як виявилося, заяви залишилися тільки на папері. Справа в тому, що американці виставили цілий ряд умов, головна з яких – капітальний ремонт бойових кораблів за українські гроші на території США. А наше законодавство не дозволяє витрачати бюджетні гроші на ремонт суден, які формально не входять до складу флоту. Як вирішуватиметься ця дилема – абсолютно незрозуміло.
Загалом можна зазначити, що новостворені ВМСУ намагаються активно займатися бойовою підготовкою. Екіпажі кораблів беруть участь у всіх навчаннях сил НАТО, що проводяться в Чорному морі. Неодноразово українські кораблі виходили на перехоплення кораблів російського Чорноморського флоту, що підходять до межі територіальних вод України. А буквально днями ракетний катер «Прилуки» перехопив суховантаж з контрабандним вантажем.
Яким буде оновлення корабельного складу флоту? У планах на 2018–2020 роки флотськими фахівцями визначено цілий ряд першочергових завдань. Тут і модернізація фрегата «Гетьман Сагайдачний», хоча наразі про оснащення його ракетним озброєнням не йдеться, мабуть, через відсутність останнього, і переоснащення судна проекту 502 (середній рибальський траулер) на розвідувальний корабель, і проектування протидиверсійного і десантного катерів.
У цілому ж можна стверджувати, що напрямок для флоту вибрано, і зараз йде копітка щоденна робота, яка незабаром має дати перші реальні результати.
Фрегат «Гетьман Сагайдачний»
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
