Книга Його Високості: навіщо читати «Моя Візія. Виклики в перегонах до досконалості»
Чому варто повчитися у ОАЕ, щоб стати більш успішною країною на світовій арені

У рамках проекту Рейтинг книг з економіки, в якому представлені 200 книг за 20 напрямками, Mind продовжує публікувати авторські колонки, де експерти діляться рекомендаціями про видання, які, на їхню думку, слід обов'язково прочитати. Цього разу пропонуємо вашій увазі рекомендації від Володимира Павелка, викладача Києво-Могилянської бізнес-школи, заступника декана з питань міжнародного розвитку. Він пропонує прочитати книгу Мохаммеда ібн Рашида Аль Мактума «Моя Візія. Виклики в перегонах до досконалості» та переміститися уявою на Близький Схід.
Книга Його Високості шейха Мохаммеда, еміра Дубаї, прем’єр-міністра і віце-президента Об’єднаних Арабських Еміратів, показує власний прагматичний підхід до софтового поняття «Візія». Перша публікація книги відбулася 2012 року, а описані події здебільшого відносяться до 2006 року. Тим більше цінними є висловлені думки з позиції 2018 року, коли можна їх перевірити часом, розглядаючи книгу як ретроспективний аутентичний історичний документ.
Книга досліджує ключові чинники успіху у розвитку ОАЕ на світовій економічній арені, перетворення Дубаї на важливий міжнародний центр сервісу, туризму, економіки знань та креативної сфери. Ця книга є не лише «практичним посібником» і прикладом для арабського світу, а, в першу чергу, цікавим і важливим документом досягнення амбіційних цілей в глобальному масштабі і викликом для західного світу з моделлю демократії, яку автор ставить під сумнів втілення в локальному контексті. При цьому, результат безпроблемного співіснування різних культур в одному регіоні – Дубаї – вражає, як діюча мікромодель світу майбутнього.
У книзі автор наводить приклади ініціатив щодо розвитку потенціалу жіночого лідерства та розвитку малого підприємництва. Книга є цінним описом не тільки для лідерів націй в глобальному світі, економіці та бізнесі, але й для думаючих особистостей, які прагнуть персонального розвитку.

Автор показує досвід першопроходця в сучасному економічному змаганні для арабського світу, нерозривно пов’язуючи це з історичним величним минулим панування арабів і їх роль і приклад прогресивного розвитку для Європи, що потерпала від занепаду в середньовіччі.
Автор вдається до розмірковування над фундаментальними управлінськими поняттями, такими як різницею між лідерством і менеджментом, яким якостями має бути наділений лідер, видимі та невидимі аспекти та моральні підвалини лідерства, надаючи свою власну думку на розсуд читача.
Говорячи про управління державою, автор підкреслює роль адміністративної реформи, якості державних управлінців, ефективності використання ресурсів. Він ставить за мету підняти стандарти послуг державного сектору на щабель конкурентоспроможності з приватним сектором за рівнем досконалості, ефективності та результативності.
Філософія автора та образ мислення тяжіє до контексту глобальної конкуренції. Моделі широкого партнерства, роботи в екосистемних рішеннях не займають такої уваги автора, як у західних моделях лідерства. При цьому справжню конкуренцію автор бачить не у випереджені інших, а у випереджені самих себе в часі. Так, як обрій не має краю, так і візія не має границь.
Особливу цінність для лідерів дії представляє авторський опис елементів, ознак та підходів до втілення «справжньої лідерської візії». Відомо, що лідери працюють не з відповідями, а з запитаннями.
В цій манері автор називає 9 наступних елементів-питань візії, з якими має впоратися справжній лідер глобального масштабу:
1. Який здобуток, інтерес несе ваша візія суспільству/країні? Яку цінність це створює для народу та бізнес-спільноти? Яким чином вони її отримають? Яким чином ця візія надасть можливість розвитку суспільству і продовжить результати попередніх візій? В чому сталість розвитку?
2. Чи досягнення цієї візії побудовано на певних планах, чи її імплементація має випадково-раптовий характер, без зв’язки між різними фазами?
3. Наскільки ця візія реалістична чи «дика» по відношенню до фінансових та людських ресурсів, що мають бути задіяні в її реалізації? Наприклад, гігантські туристичні комплекси, такі як The Palm та The World вимагають шалених ресурсів, що не під силу багатьом країнам.
4. Коли є ідеальний час пропозиції візії?
5. Яким кращим чином її втілити?
6. Чи готова до цього управлінська команда? Хто входить до її складу і де вони надбають необхідні навички високого калібру?
7. Як буде фінансуватися втілення візії?
8. Як переконати інвесторів профінансувати проект?
9. Як просувати на ринку кінцевий продукт і який наш цільовий ринок? Де і коли?
Коли лідер працює над оформленням «справжньої лідерської візії», він має продумати наступні характеристики:
- Візія має бути відмінною по формі, суті та методу впровадження.
- Всі її елементи мають включати творчу уяву.
- Вона має бути всеосяжною і далекоглядною.
- Вона має бути зрозумілою, бо чіткість допоможе в імплементації.
- Вона має ставити виклик до певної міри, не тільки для команди, але і для суспільства в цілому.
- Її проголошення має справити вплив.
- Вона має пробудити спроможності творити нові рішення, креативність та ініціативу в людях, оживити їхню рішучість конкурувати.
- Її має бути важко втілити і вона має бути на межі неможливого.
- Вона не може бути запропонованою передчасно: її треба відточити та ув’язати разом з іншими елементами.
- Вона має приносити користь всім стейкхолдерам в зрозумілий спосіб. Користь не має бути спрямована на окрему групу чи декілька обмежених груп людей.
- Вона має бути позитивною і вселяти надію і віру людей в їхнє лідерство, їхнє майбутнє. Вона має поглиблювати довіру людей в їхню країну і посилювати їхню лояльність до країни.
Для того, щоб «справжня лідерська візія» не залишилась галюцинацією, вона має бути ув’язана з іншими інтегральними елементами системи:
Візія | Візія потребує операційного плану втілення: вона є лише «брамою» до повністю зрозумілих і чітких дій, поділених на стадії та визначені часом |
Фази втілення | Потрібно критично розуміти кожну стадію імплементації. Лідер має розуміти, куди рухається |
Мобілізація ресурсів | Найбільший виклик в уявленні в цілому та організації всіх необхідних ресурсів для успішного втілення візії |
Робота команди | Найкоротший шлях до успіху візії – підібрати талановиту, конкурентоздатну та креативну команду |
Час | Підготовка зрозумілих планів нічого не означає, поки вони не втілені відповідно до графіку |
Справжній лідер кристалізує свою візію, визначає її цілі, управляє розвитком і контролює втілення. Найбільшим викликом на шляху реалізації візії автор зазначає роль стратегічної комунікації (це особливо розумієш після фізичного відвідання Дубаї, де попадаєш під фокус дуже чітких таргетованих меседжів, що працюють на кожному кроці). Роль лідера-візіонера автор бачить у спроможності побудувати систему, яка зробить успіх країни можливим при відході попереднього лідера від управління. Як бачимо, масштаб мислення лідера стосується роботи з цілим.
Говорячи про місію на рівні країни, автор її визначає як «зробити щасливими націю», дати можливість пишатися результатами всім арабам. Зазначаючи глобальну місію ОАЕ, автор підкреслює, що її головна задача – принести мир для всіх націй на планеті. Автор впевнений, що війна дуже рідко вирішує ту проблему, що не можна владнати мирним шляхом. Спокійний діалог є більш ефективний, чим напруга та непримиренність.
Границі мислення автору не обмежуються якоюсь окремою справою – побудовою найбільшого чи найвищого – та тільки його країною – ОАЕ. Його думка працює задля статусу першості в усіх справах, до яких торкається. Це робиться задля гордості всіх арабів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.