Фактор Javelin: чи настільки це ефективні ліки від російської агресії

Фактор Javelin: чи настільки це ефективні ліки від російської агресії

Чим американский комплекс кращий за «Корсари»

Этот текст также доступен на русском
Фактор Javelin: чи настільки це ефективні ліки від російської агресії
Фото: прес-центр президента України

В Україну нарешті прибули «вбивці танків» – протитанкові ракетні комплекси Javelin. Формально Держдеп США ухвалив їхній продаж в Україну ще на початку березня, поставка очікувалася протягом двох місяців. Аналогів таких комплексів зараз немає у російської армії. Прихильники придбання комплексів упевнені, що їх наявність на озброєнні українських збройних сил на порядок підвищить нашу обороноздатність, дасть сильну тактичну перевагу в боротьбі з противником на сході та дозволить змінити характер бойових дій на фронті на користь України. Чи так це насправді, Mind поцікавився у військового експерта Михайла Жирохова.

Кінець суперечкам. Надійдуть чи не надійдуть із США протитанкові комплекси Javelin – довгий час у кількості аргументів з цього приводу змагалися прихильники «перемоги» і «зради». І ось лише наприкінці квітня 2018 року остаточно було поставлено крапку в цій, здавалося б, нескінченній дискусії. Американська адміністрація офіційно повідомила, що комплекси вже на території України.

Таким чином, підтвердилися припущення, що американський військово-транспортний С-17, який прибув 6 квітня на аеродром Бориспіль, привіз саме партію Javelin. А генерал Наєв на прес-конференції 2 травня підтвердив давно циркулюючі чутки, засвідчивши, що розрахунки для цих комплексів вже пройшли підготовку (судячи з усього, на американських армійських базах у Німеччині).

Що отримали? Спробуємо і ми розібратися, яким чином поставки такої начебто мізерної кількості досить дорогих комплексів зможуть зміцнити обороноздатність України.

Отже, по суті, FGM-148 Javelin – це досить стандартний протитанковий комплекс з кумулятивною бойовою частиною у 22 кг. Який, природно, прекрасно справляється із завданнями знищення стареньких радянських танків, якими Росія буквально заполонила окуповані території.

Реалізована на американському комплексі система «вистрілив – забув» значною мірою спрощує власне процес стрільби і зменшує шанси ворожого танка вижити на полі бою. Але при цьому, судячи з відомих тактико-технічних характеристик, ракета має дальність стрільби лише у 2,5 км. Крім того, ціль повинна бути «теплою», тобто контрастною в тепловому відношенні. До того ж денний приціл має чималі обмеження щодо умов видимості: дощ, сніг, туман, сутінки, дим і пил.

Зате потрапляння ракети в найменш захищену частину – вежу танка або двигун – гарантує його знищення. Позитивно й те, що, судячи з усього, російські системи активного захисту, такі як, наприклад, «Штора-1», малоефективні проти американської ракети. Адже вони не автоматичні, і завданням екіпажу є візуально визначити політ ПТКР і поставити завісу командою вручну. А в Javelin реалізована система так званого «м'якого пуску» і малодимний двигун. У результаті під час пуску ПТКР з дистанції у 2000 метрів екіпаж танка має близько 16 секунд, щоб візуально визначити пуск.

Які недоліки і альтернативи? Бойові дії на Донбасі показали, що ворог зазвичай намагається застосовувати танки або з міської забудови, або під час обстрілу позицій на «нулі» з дальності у 3 км і більше.

Цікаво те, що вітчизняна оборонна промисловість, уособлена ДКБ «Луч», пропонує альтернативу «американцеві» – РК-3 «Корсар». Цей комплекс (до речі, він вже офіційно прийнятий на озброєння ЗСУ і поставляється десятками пускових установок і сотнями ракет на рік) має кращу бронебійність, може застосовуватись у міських умовах і в умовах поганої погоди і, найголовніше, має нижчу вартість.

Але є у нього і важливий недолік – майже на всій тривалості польоту оператор повинен коригувати траєкторію ракети, адже в «Корсарі» застосована трохи застаріла напівавтоматична система наведення за променем лазера. Зрозуміло, що вона вимагає від протитанкіста набагато більшого професіоналізму і витримки, ніж стрільба з Javelin. Адже лазерне наведення «Корсара» і супровід цілі суттєво демаскує пускову установку, часу для наведення потрібно більше – відповідно, можливість отримати відповідь зростає  в рази. Сюди варто додати і те, що власне сам «Корсар» ще фактично «сирий», і в процесі експлуатації однозначно з'являться й інші підводні камені.

Однак є у «Корсара» одна досить важлива в наших умовах перевага – він повністю місцевого виробництва. Отже, виробництво комплексів працює на економіку нашої країни і не залежить від поточної геополітичної ситуації в світі. І це без урахування експортних можливостей комплексу.

Які наслідки? Звичайно, не варто сприймати ситуацію лише в чорному кольорі – для Javelin, які ми отримали зовсім не по ринковій ціні, є своє місце. Це перш за все озброєння мобільних груп на бронетехніці, оснащених тепловізорами і приладами нічного бачення, які будуть парирувати можливі локальні танкові прориви. А місце українських набагато дешевших комплексів – масово на першій лінії, створюючи чіткий протитанковий «паркан».

І ще. Отримання партії ПТРК Javelin варто розглядати насамперед як політичний сигнал Вашингтона всьому цивілізованому світу – з Україною варто мати справу, її армія (хоч і не до кінця реформована) і командування може розпоряджатися західною зброєю досить ефективно. І, без сумніву, західні лідери чекали такого сигналу. Цей момент, до речі, дуже добре видно в історії з нелетальною військовою допомогою в 2014 році, коли союзники і партнери пішли на поставки тільки після «відмашки» з США – хоча це були лише армійські сухпайки. Але саме після них інші країни стали надавати допомогу, яка влітку 2014 року і взимку 2015 року зіграла свою істотну роль. Тепер історія повторюється, але вже з летальною високотехнологічною зброєю.

На тлі поставок протитанкових ракет не таким вже фантастичним виглядає варіант прямих поставок зброї з Польщі або Канади – а цим країнам є що запропонувати нашим збройним силам.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло