Навчи вчителя: як бізнесу співпрацювати з ВНЗ

Навчи вчителя: як бізнесу співпрацювати з ВНЗ

Державна машина занадто неповоротка, а висококласні кадри потрібні вже зараз

Этот материал также доступен на русском
Навчи вчителя: як бізнесу співпрацювати з ВНЗ
Фото: pixabay

2018 рік став переломним для українських шкіл. Стартувала масштабна реформа системи середньої освіти, яка завершиться в 2030 році. Реформа покликана сформувати принципово нове середовище навчання: в ній діти здобуватимуть навички, необхідні для успішної самореалізації в сучасному світі. А вчителі стануть, перш за все, наставниками, що орієнтуються на індивідуальні потреби кожного учня.

Однак, позитивні зміни стосуються лише початкової освіти. На жаль, вони поки не торкнулися в широких масштабах вищих навчальних закладів. А це саме та ланка освітнього ланцюжка, яка дозволяє талановитій молоді розкривати свій потенціал і будувати кар'єру в рідній країні. Як можна спробувати виправити ситуацію, Mind розповів Максим Почебут, директор освітніх програм EPAM Ukraine, кандидат технічних наук, доцент, віце-президент Асоціації «ІТ України» з питань освіти.

Чому освіта в Україні є все менш популярною? Проблема відтоку студентів закордон сьогодні актуальна, як ніколи. Статистика вражає: за останні 10 років кількість української молоді в зарубіжних вузах зросла в 11 разів. Тільки в минулому році 72 000 студентів вибрали навчання в вузах найближчого «сусіда» – Польщі, яка сьогодні є найпопулярнішим напрямком для абітурієнтів. За прогнозами, до 2020 року ця цифра може досягти 100 000. Дані більш ніж песимістичні. З такими темпами через кілька років в Україні почнеться колосальний кадровий голод у будь-якому бізнесі.

Існування проблеми визнано і на державному рівні. Лілія Гриневич, міністр освіти і науки, зазначає, що першочергове завдання реформування українських вузів – це забезпечення якості освіти. «Не дивлячись на значну проблему з фінансуванням, це не єдина і не ключова причина відтоку студентів за кордон», – зазначила вона на засіданні колегії МОН у січні поточного року. «Вища освіта повинна відповідати і навіть випереджати потреби ринку праці, необхідно формувати готовність до викликів, які з'являться через 3, 5, 10 років».

Відставання контенту і освітніх форм від потреб бізнесу особливо гостро спостерігається у високотехнологічних галузях, зокрема в ІТ-сфері. Темпи розвитку технологій надзвичайно високі. Для того, щоб студенти на момент випуску з навчального закладу відповідали очікуванням роботодавців, навчальні програми, наприклад, повинні бути гнучкими і постійно «еволюціонувати». Перефразовуючи Льюса Керолла: «Для того, щоб залишатися на місці, потрібно дуже швидко бігти. А щоб кудись потрапити, потрібно прискоритися, як мінімум, удвічі». Цей вислів дуже точно характеризує нашу нинішню ситуацію.

Навчи вчителя: як бізнесу співпрацювати з ВНЗ
Фото: pixabay

Що робити бізнесу? EPAM уже понад 10 років активно співпрацює з 15 провідними технічними вузами країни. Реалізовуючи освітні програми для студентів, компанія «тримає руку на пульсі» і допомагає дотягувати студентів до необхідного рівня сучасного бізнесу. Тішить, що вузи відкриті до співпраці і готові чути роботодавців. Але, незважаючи на це, зрізи знань демонструють невтішну динаміку: рівень студентської підготовки все одно стабільно падає. Фокус лише на студентах не дає бажаного результату.

Професія викладача, особливо – актуальних ІТ-дисциплін, втрачає авторитет і популярність, перш за все, з економічних причин. Різниця між оплатою праці в ІТ-індустрії і вузах – не на користь останніх. Через це найкращі теоретики вважають за краще залишити кар'єру викладача і перейти до практики. На жаль, вони не поспішають повертатися назад за кафедру. І це ще одна складова проблеми: хороший викладач легко може бути чудовим інженером, але далеко не кожен хороший інженер здатний навчати студентів. Крім того, можливості для саморозвитку та освоєння нових технологій на базі вузів у молодих викладачів істотно обмежені. Це також не сприяє самомотивації.

Рік тому в наших внутрішніх освітніх програмах почала реалізовуватися нова ініціатива – стажування для вузівських викладачів ІТ-дисциплін. Її завдання – надати можливість викладачам «прокачати» свої навички в проектному менеджменті, поліпшити компетенції в технологіях і згодом використовувати отримані знання для актуалізації навчальних планів і програм.

Ідея не нова. За основу ми взяли кращі міжнародні практики. Яскравий приклад подібного проекту є у компанії Microsoft – це глобальна програма роботи з університетськими викладачами і шкільними вчителями. Поділюся досвідом, як ми побудували роботу з навчання викладачів на прикладі нашої стажування. Сподіваюся, він буде корисний іншим компаніям, адже в даному випадку недоречно говорити про конкуренцію – для отримання результату потрібно діяти спільно.

Навчи вчителя: як бізнесу співпрацювати з ВНЗ
Фото: pixabay

Тут варто сфокусуватися на трьох основних рекомендаціях.

Визначте потреби вузів і викладачів. Стимулом для старту проекту стала зустріч з представниками університетів Києва на базі ІТ-асоціації в 2016 році. В результаті обговорення і народилася програма стажування для викладачів і тренерів у Києві, Харкові та Львові в 2017 році на базі офісів EPAM Україна. В рамках першого набору ми сфокусувалися на поліпшенні загальнотехнічних знань і на навчанні основам сучасних бізнес-процесів. Після ми зробили акцент на конкретні технологічні напрямки (Java, тестування ПЗ, Front-end development, .Net) для того, щоб викладачі дисциплін отримували актуальний контент, готовий до впровадження в навчальні модулі.

Часто університети «грішать» тим, що теорія викладається абстрактно, без прив'язки до практики. У процесі нашої взаємодії ми рекомендуємо викладачам «оживляти» суху теорію практикою. Та й студенти зовсім по-іншому сприймають лектора/ментора, який постійно оновлює свої знання. Особливу увагу ми приділяємо проектному навчанню, для того, щоб воно з'явилося вже на етапі університетських програм як невід'ємна частина адаптації до командної роботи в бізнес-середовищі.

Сформуйте прозорий і зрозумілий відбір учасників стажування. Відбір для участі в програмі ми проводимо на базі кафедр, з якими співпрацюємо. Основний критерій для нас – це рівень мотивації викладача. Ефективна робота в даному випадку можлива тільки з тими людьми, для яких важливі знання, а не формальне підвищення кваліфікації. Крім того, ми оцінюємо рівень володіння англійською мовою і перевіряємо технічні знання. Але ці критерії не є відбірковими. Вони слугують орієнтирами для правильної побудови навчальної програми курсу.

Сформулюйте мету освітньої програми. Наша мета – створити потужну спільноту «агентів змін» в освітньому середовищі, які актуалізуватимуть університетські програми і орієнтуватимуть студентів на подальшу роботу. Для представників бізнесу вкрай важливий сильний теоретичний базис з прицілом на практику і правильне уявлення про бізнес-тенденції у наших майбутніх колег. Жодній компанії не вигідно витрачати величезну кількість ресурсів на перенавчання випускників.

Цікаво спостерігати синергію викладачів та інженерів. Коли останні розповідають про якийсь цікавий кейс із практики, а перші – дають зворотний зв'язок, як з викладацької точки зору було б правильніше подати і структурувати матеріал. Учасники стажування з різних міст знайомляться, продовжують активно обмінюватися інформацією, розширюють коло спілкування. Десятки з них вже успішно впровадили новий контент у свої навчальні програми.

За час існування програми в ній взяли участь 122 викладача з 21 ВНЗ України. На перший погляд цифра вражаюча, але в масштабах країни ця кількість мізерно мала. Через ІТ Асоціацію України ми робимо проект більш глобальним, намагаємося «заразити» колег по галузі своїм прикладом, залучити їх до ініціативи. Упевнений, що у нас це вийде, адже навіть маленькі кроки призводять до великих змін.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті