Вибори і медіа: якими мають бути журналістські стандарти

В українських медіа є багато проблем, які не дозволяють їм бути власне медіа. Є три основні характеристики, що роблять просто новинний сайт засобом масової інформації – редакційна, фінансова незалежність та підхід readers-first. Але у сучасних вітчизняних реаліях ці три складові у тій чи іншій формі почасти конфліктують між собою. Передвиборча кампанія та зростаюча активність різних політсил у країні щоразу стають черговою «перевіркою на міцність» журналістських стандартів кожного видання та прожектором, який ще сильніше підсвічує всі протиріччя, притаманні вітчизняній журналістиці. Як саме ці протиріччя проявляються і чи можна (хоча б теоретично) їх уникнути – пропоную розглянути на прикладі роботи команди Mind.

Редакційна незалежність означає, що видання працює з темами і матеріалами в певних і єдиних рамках, ґрунтуючись на принципах, у яких не надає преференцій жодному із суб’єктів.

Фінансова незалежність – очевидно, що повноцінно незалежним може бути лише видання, що заробляє на прямій рекламі та передплаті. Усі ЗМІ, що намагаються робити спецпроекти для бізнесу, залежні від дотацій акціонерів, тож рано чи пізно стикаються з конфліктом інтересів – тобто вибором: зберегти відносини з рекламодавцем або втратити «бюджет», але не зрадити принципам редакційної політики. Від того, за яким принципом вирішується такий конфлікт, залежить те, наскільки проект є журналістським.

Readers-first – коли ми працюємо над матеріалом, то завжди думаємо про кінцевого споживача. Текст передусім має бути цікавим, корисним та чесним по відношенню до читача, а не дотримуватися виключно лояльності до суб'єктів матеріалу. Можна бути тисячу разів незалежним ЗМІ, але монетизувати проект за рахунок прихованого продажу контенту – без відповідного маркування.

І ось тут виникає декілька протиріч.

Журналістська робота жодним чином не прив’язана до симпатій журналістів. Усі дії визначаються загальним підходом та правилами, єдиними для всіх – стандартами. Наприклад, Mind звертає увагу на топ-3 кандидатів за поточними рейтингами. Наступна «трійка» також може потрапити на сторінки видання, але набагато рідше. Зокрема, якщо її «фігуранти» говоритимуть про ключові реформи, проблеми в економіці тощо.

Ці кандидати мають високі шанси провести свої політичні сили до Верховної Ради, саме тому вони також потрапляють у фокус нашої уваги. Інших – майже не існує для бізнес-видання.

У новинах ми орієнтуємося лише на факти. Немає різниці, кому симпатизує журналіст, – він пише про факти та використовує цитати.

Що ж робити в аналітичних або конфліктних матеріалах, головними дієвими особами яких можуть бути політики? Для конфліктів підхід один: «презумпція винуватості». Ми критично ставимось до будь-яких заяв та дій українських політиків. Ми розуміємо, що більшість рішень приймаються з метою лобізму приватних інтересів, виділення преференцій або отримання політичних дивидендів, а не задля розвитку конкретної галузі чи економіки в цілому.

До аналізу та висвітлення кандидатів ми підходимо з іншого боку, ніж намагається робити більшість незалежних українських медіа. Ми вважаємо, що не буває ЗМІ без позиції. Позиції не в підтримці того чи іншого кандидата, а щодо того, яким чином має розвиватися країна. Ми ж не кажемо, що корупція – це добре. Тоді чому ми маємо казати, що відсутність пенсійної реформи, або ринку землі, або ринку газу – це добре?

Ми вважаємо, що медіа не має бути стороннім «глядачем», який однаково ставиться і до комуністичних ідей, і до ліберальних. У нас є власне бачення, як має розвиватись українська економіка, як мають регулюватися ті ці інші галузі. Які ініціативи є корисними, а які – шкідливими. І нам байдуже, хто їх ініціює або озвучує.

Ми критикуємо або схвалюємо дії та ідеї, а не особистості.

Mind – останнє медіа, що можна звинуватити у «порохоботстві», адже ми не маємо жодних ілюзій щодо корумпованості оточення нинішнього українського президента. У новинних стрічках більшості ЗМІ, і наша – не виняток, публікувалося безліч фактів, що підтверджують це: від «кришування» різноманітних позазаконних формувань до продажу посад у держвідомствах та розкрадання державних коштів у величезних обсягах. Але при цьому ми підтримуємо, наприклад, реформи в енергетичній галузі, що стартували саме за період каденції Петра Порошенка. Мова та віра – це не сфера нашого аналізу. Хоча ми вітаємо такі рішення й дії, після яких представники спецслужб ворожої до України держави втрачають позиції та нелегальні доходи в Україні.

Ми припускаємо ймовірність того, що Володимир Зеленський у разі перемоги на президентських виборах перестане продукувати популістичні заяви і почне з реформування підзвітних відомств та відкритих конкурсів на ключові посади. Якщо це станеться, ми так само вітатимемо ці зміни і при цьому намагатимемось якомога повніше висвітлювати все, що відбувається в країні з приходом нової влади. Навіть більше, ми допускаємо, що у випадку його перемоги цінність економічної аналітики, а отже і того, що робить Mind, значно зросте.

Якщо ж, уявимо, Юлія Тимошенко виграє вибори і запустить ринок землі та ринок газу – Mind вітатиме ці дії та підтримуватиме їх. Чи віримо ми в це? Ми аналізуємо її конкретні дії в минулому і оцінюємо шанси на рівні, приміром, менше 50%. Але критикуємо ми не Юлію Володимирівну, а вивчаємо шанси конкретних дій, показуючи при цьому, чому вважаємо, що ці шанси саме такі. І тоді читач зможе використати цю інформацію для прийняття рішення під час голосування на виборах.

Як уникнути тенденційності та упередженості? Деякі українські ЗМІ намагаються підкреслити свою незалежність тим, що над текстом працюють люди з різними політичними поглядами. Але це більше нагадує помилку «консенсус-прогнозу», що розраховується як «середнє арифметичне» поміж хибних прогнозів. Уявімо, що одна людина стверджує: 2+2=4, а інша – що 2+2=6. Якщо ми візьмемо середню оцінку, то вийде, що 2+2=5. Це найбільш розповсюджена помилка ЗМІ (чи свідома маніпуляція при наданні всіх точок зору в матеріалах). Але тут важливо не плутати з точками зору сторін конфлікту.

Підхід Mind дуже простий: якщо ми достатньо розібралися в темі, щоб розповісти нашим читачам «як є насправді», тоді ми фільтруємо всі наявні точки зору з цієї теми й додаємо до тексту лише компетентні та перевірені коментарі.

Повертаючись до виборів, Mind не підтримує жодного з кандидатів. Але підтримує правильні кроки, які вони (увімкнімо фантазію) можуть зробити. І в найближчі тижні ми спробуємо показати «позитивний» та «негативний» вплив їхнього приходу до влади у нашому спецпроекті «Кандидатська з економіки».