mind
«Знижу ціни на застосунки в AppStore»: як виглядає передвиборча кампанія по-американськи

«Знижу ціни на застосунки в AppStore»: як виглядає передвиборча кампанія по-американськи

І як стрімкий розвиток IT впливає на світову антимонопольну практику

Цей матеріал також доступний російською
«Знижу ціни на застосунки в AppStore»: як виглядає передвиборча кампанія по-американськи
Американський сенатор Елізабет Уоррен
Фото: News Channel 5

На початку 2019 року американський сенатор Елізабет Уоррен оголосила про намір висунути свою кандидатуру на посаду президента США від Демократичної партії, запустивши тим самим виборчу президентську кампанію-2020. На відміну від українських колег, які змагаються за те, хто наскільки знизить ціни на газ або виділить дотації на утримання великої рогатої худоби, для американського суспільства актуальнішими є вже інші проблеми – монополізація онлайн-світу офлайновими корпораціями. На закликах до боротьби з таким явищем, серед іншого, і будує свою передвиборчу риторику сенатор Уоррен, збільшуючи тим самим свої шанси на успіх у виборців. Чому так відбувається і до чого може призвести, спеціально для Mind аналізує керуючий партнер юридичної фірми Pravovest Гліб Сегида.

Що пообіцяла Елізабет Уоррен? Пані Уоррен заявила, що в разі обрання її президентом домагатиметься прийняття законопроекту, спрямованого на руйнування монополій (або прагнення стати такими) компаній високотехнологічного сектора. Так би мовити, популізм для малого і середнього бізнесу Кремнієвої долини. Тут слід згадати, що Каліфорнія традиційно є штатом, що підтримує на виборах кандидата від демократів.

Політик пропонує імплементувати в антимонопольне законодавство поняття «платформи загального користування». Ним позначатимуться компанії з річною виручкою понад $25 млрд, що пропонують до загального доступу в інтернеті торгові майданчики, біржі або платформи для зв'язку між учасниками. Тобто, це такі компанії як Alphabet (Google), Apple, Amazon, Facebook, Microsoft (володіє LinkedIn і Skype) тощо.

Наскільки доречна така риторика? Насправді, з побоюваннями сенатора важко не погодитися. Якщо відкрити рейтинг компаній з найвищою капіталізацією в світі – майже весь список топ-структур складають високотехнологічні компанії, основний заробіток яких базується на розробці і підтримці власних онлайн-майданчиків і гаджетів, для роботи яких необхідний їхній же софт.

Якщо подивитися на список найбільших злиттів і поглинань – ми побачимо багатомільярдні угоди з придбання Facebook або Amazon своїх конкурентів або компаній, завдяки яким ІТ-гігант може вийти на новий для себе сегмент ринку.

Віртуальний світ вже давно перестав бути суто віртуальним, враховуючи, скільки часу сучасна людина проводить в інтернеті, скільки купує в онлайні і наскільки сучасний бізнес «прив'язаний» і залежний від пошуковика Google і соціальних медіа.

І, швидше за все, навіть якщо і не з подачі Елізабет Уоррен, але антимонопольне законодавство США незабаром буде змінено, щоб відповідати сучасним реаліям. А це спричинить аналогічні процеси і в інших країнах.

Як в США борються з монополіями? Перший закон проти монополій в економіці Сполучених Штатів був прийнятий ще в 1890 році. Акт Шермана (Sherman Act) став основою антимонопольного законодавства «країни дикого капіталізму».

Але активно використовувати цей документ почали лише в ХХ столітті. Серед найгучніших прикладів – процес проти Standard Oil Джона Рокфеллера і American Tobacco Company в 1911 році, проти American Telephone & Telegraph у 1982-му та проти Microsoft у 2001 році.

Standard Oil, яка контролювала до 91% ринку нафтовидобутку в США, було розділено на 34 компанії (серед яких – сучасні ExxonMobil і Chevron). American Tobacco Company розділили на чотири компанії, а American Telephone & Telegraph (компанія, заснована ще винахідником Олександром Беллом) трансформувалася в AT&T, і з її складу були виведені сім регіональних компаній.

Останній гучний кейс – антимонопольний процес проти Microsoft, що тривав з 1998 по 2001 рік. Монополіст на ринку програмного забезпечення був звинувачений в «нав'язуванні» своїх продуктів, відмінних від Windows, як обов'язкових до використання на комп'ютерах з ПЗ від Microsoft.

До чого це призвело? Саме завдяки американському правосуддю сьогодні ми не зобов'язані використовувати лише Internet Explorer на комп'ютерах з Windows. А в IE був інтегрований пошуковик MSN Search (Bing).

Іншими словами, не факт, що пошуковик Google (і браузер Google Chrome) зміг би перетворитися на ту компанію, яку ми знаємо сьогодні, якби американський суд не обмежив спроби Microsoft повністю монополізувати ринок софту. Швидше за все, Google був би куплений Microsoft за відносно невелику суму і «розчинився» б у великій корпорації.

І саме це сьогодні робить уже Google, Amazon і Facebook – маючи величезний фінансовий ресурс, вони скуповують інші онлайн-магазини (наприклад, Zappos), соціальні медіа (Instagram), месенджери (WhatsApp), дедалі збільшуючи свою виручку і не даючи конкурентам вирости так сильно, щоб реально їм погрожувати.

І, звичайно ж, застосунки від Apple мають перевагу на AppStore в порівнянні з додатками інших розробників. Як мінімум, тому що Apple отримує доступ до інформації про розробки конкурентів і має повну аналітику про їхню популярність у користувачів. Сторонні ж розробники такого привілею не мають.

Як може вплинути на ринки «закон Елізабет Уоррен»? Поки що деталей законопроекту немає, але можна припустити, що саме станеться в галузі, якщо він буде прийнятий. Одній компанії не можна буде одночасно і володіти майданчиком/платформою, і виступати її учасником. Наприклад, Apple доведеться відмовитися від розміщення в AppStore власних програм. Alphabet буде вимушена зняти монополію Google Ads на розміщення контекстної реклами в своєму пошуковику, і т.д.

Також Федеральна торгова комісія блокуватиме ті угоди з купівлі монополістами інших компаній, які можуть обмежувати конкуренцію на ринку. Наприклад, Facebook, обліковий запис в якому мають дві третини американців, не зміг би купити Instagram.

Розвиток суспільства і технологій неможливий без конкуренції. Це було доведено історією. Але цілком ймовірно, що ера домінування Google, Apple, Amazon і Facebook добігає кінця, і вони повторять долю нафтової імперії Джона Рокфеллера. Або ж, як Microsoft, будуть взяті під суворіший контроль, що відкриє шлях на вершину новим компаніям. А вони, в свою чергу, через пару десятиліть також стануть монополістами, і антимонопольне законодавство доведеться змінювати вже з урахуванням особливостей їхньої роботи. Лише так діловий світ зможе вберегти себе від всіх принад «дикого капіталізму», який несуть з собою монополії в будь-якому їх прояві.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті