Лютнева лібералізація: як зміниться система валютного регулювання

7 лютого 2019 року набирає чинності прийнятий минулого літа закон «Про валюту і валютні операції».

Десятки нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання, основним з яких є Декрет Кабінету міністрів від 1993 року, будуть замінені кількома постановами Національного банку. Гліб Сегида, керуючий партнер юридичної фірми Pravovest, розповів Mind про зміни, які чекають бізнес і фізособи.

Що підготував НБУ. На початку січня Нацбанк опублікував усі свої затверджені нормативно-правові акти, які визначатимуть правила роботи на валютному ринку нашої країни.

Підзаконні акти від НБУ представлені вісьмома постановами. Втім, це не означає, що відтепер правила «цементуються».

З одного боку, НБУ підготував план подальшої лібералізації правил валютного ринку. З іншого – закон про валюту дозволяє йому вводити обмеження на ринку в разі погіршення макроекономічних умов. Регулятор також може вводити ліміти на окремі операції, встановлювати норми щодо обов'язкового продажу частини валютної виручки і змінювати граничні терміни розрахунків за операціями експорту-імпорту.

Приємно, що Нацбанк користується хоч відносною, але стабілізацією на валютному ринку і в економіці країни для проведення реформ. Ситуація зараз далека від економічно стабільних 2002–2007 і 2010–2012 років, але і набагато краща, ніж у 2014–2015 роки.

Нижче – основні норми, які запрацюють з 7 лютого, про які треба знати бізнесу і приватним особам.

Що чекає бізнес. Максимальний термін для проведення розрахунків за експортно-імпортними договорами збільшується вдвічі – зі 180 до 365 днів.

Індивідуальні ліцензії на валютні операції скасовуються і замінюються на систему електронних лімітів: 2 млн євро на рік.

Валютного нагляду за експортно-імпортними операціями на суми до 150 000 грн в Україні більше не буде.

Замість нього банки застосовуватимуть аналітичні підходи і пильніше стежитимуть тільки за операціями, що мають ознаки сумнівних: відмінність обсягів операцій від звичних обсягів розрахунків, невідповідність суті операції профілю діяльності компанії, використання в розрахунках підставних/фіктивних компаній і т. д.

Більше не можуть застосовуватися санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення термінів розрахунків.

Хороші новини і для тих, хто позичає за кордоном: знімаються обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов'язань і скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень. Також можна купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунках для виплат за такими боргами.

Бізнес отримує можливість укладати валютні форварди для хеджування експортно-імпортних і боргових операцій, а здійснювати інвестиції в Україну тепер можна буде не тільки у валютах першої, але і другої групи класифікатора.

Про зміни для фізосіб. Ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку піднімається з 15 000 до 150 000 грн на рік.

Індивідуальні ліцензії скасовуються і для населення, їх замінює ліміт на операції в 50 000 євро на рік.

Платежі за полісами страхування життя можна буде здійснювати в іноземній валюті.

Що зміниться для банків. Також низка позитивних новин є і для банкірів.

Вітчизняні банки зможуть здійснювати операції за рахунками юридичних осіб-нерезидентів, укладати валютні свопи з резидентами і нерезидентами, без обмежень інвестувати в цінні папери інвестиційного класу та ін.

Обов'язковий письмовий висновок про результати аналізу клієнтської операції більше складати не потрібно.

Переміщення валюти через кордон та обмін валюти. Приватні особи без декларування можуть провозити через кордон готівкової валюти/банківських металів на суму до 10 000 євро в еквіваленті.

На ту частину суми, яка перевищує 10 000 євро, більше не треба надавати документи про походження валюти або дорогоцінних металів.

Юридичні особи повинні декларувати валюту в повному обсязі, без обмежень за максимальною сумою провезення готівки. Втім, перевіз готівкової валюти повинен бути обумовлений їхньою господарською діяльністю.

Додатково стануть можливими валютообмінні операції в режимі онлайн, а фізичних місць, де можна буде обміняти валюту, має побільшати – отримати ліцензію на здійснення валютних операцій зможуть оператори поштового зв'язку (не тільки «Укрпошта»). Небанківським фінустановам також отримати ліцензію стане простіше.

Ліміт на покупку валюти в онлайн – 150 000 грн на день в еквіваленті. Причин для звернень з готівкою стане ще менше – досить відкрити в банку рахунок в гривні та рахунок в доларах/євро і «перекидати» кошти між ними так само, як зараз між гривневими рахунками.

Вже з 1 січня діють норми, що дозволяють обмін валюти в банкоматах і терміналах.

Надалі, у межах валютної лібералізації, НБУ обіцяє поступове зниження і скасування вимог до обов'язкового продажу валютної виручки, підвищення і скасування ліміту на купівлю готівкової іноземної валюти, зниження і/або скасування ліміту на репатріацію дивідендів і т. д.

Після запланованого прийняття закону про «спліт» (ліквідації Нацкомфінпослуг і передачу під нагляд НБУ також і ринку страхових компаній, мікрофінансових організацій та ін.) Нацбанк планує надати доступ на валютний міжбанківський ринок також і небанківським фінансовим установам.

Подальше спрощення інвестиційної діяльності за кордоном відбудеться в разі проходження через парламент законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування». Також прийняття законопроекту про протидію BEPS дозволить скасувати граничні терміни розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів.

Чи дійде у парламентаріїв до голосування за ці законопроекти у виборному 2019 році – прогнозувати дуже складно. Особливо якщо враховувати, що законопроект про «спліт» був поданий як невідкладний ще у 2015 році.

На жаль, МВФ знизив свій тиск на українську владу, розуміючи, що країні важливіше стабільно фінансово пройти рік виборів. Тому малоймовірно, що цього року ми побачимо подальшу валютну лібералізацію.

Навіть більше, з огляду на важкий графік з виплати зовнішніх боргів у 2019 і 2020 роках, а також постійне підвищення ймовірності нової глобальної кризи (або, як мінімум, значне уповільнення темпів зростання світового ВВП), не виключено навіть деяке «закручування гайок» НБУ наприкінці 2019 року. Наперед, з метою недопущення розгойдування на валютному ринку в 2020 році.

Рівень інфляції, обсяги валютної виручки та результативність роботи нардепів – основні фактори, які можуть призвести до подальшого скасування валютних обмежень в Україні.

Див не буде. У нас не почнеться різке зростання ВВП, інвестиції не хлинуть до нас рікою. Банківський і валютний ринок – це лише інфраструктура для обслуговування потреб економіки. Лібералізація спростить життя бізнесу, скоротить витрати на проходження всіх процедур. Це надасть економічний ефект, але відкладений – це реально вплине на економічну активність через декілька років.

Прискорити цей ефект можна лише в комплексі з іншими реформами. Чим більше свободи – тим менше місця залишається для «тіні». Звичайно, повністю тіньовий валютний ринок не зникне (тільки якщо будуть легалізовані всі незаконні сьогодні види діяльності), але попит на послуги різних «міняйл» і «вирішальників», однозначно, після валютної лібералізації стане меншим.