Друге життя для обленерго: чого вимагає реформа електропостачання
Спецпроект
Реформа енергоринку
Проект реалізує Mind за підтримки енергетичної компанії ДТЕК

Друге життя для обленерго: чого вимагає реформа електропостачання

Хто такі оператори системи розподілу та як їм влитися у реформований ринок

Цей матеріал також доступний російською
Друге життя для обленерго: чого вимагає реформа електропостачання
Фото: pixabay

Найбільш готовими до впровадження нового ринку електричної енергії є оператори системи розподілу, які були створені шляхом відокремлення на базі колишніх обленерго. Вони виконали всі вимоги щодо запровадження роздрібного ринку електроенергії ще до 1 січня нинішнього року. Про особливості участі операторів системи розподілу в новому ринку спеціально для Mind розповіла Марина Грицишина, експерт-консультант з енергетичних проектів.

Хто такі оператори системи розподілу? До операторів системи розподілу, або розподільчих компаній, належать компанії, відповідальні за експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток місцевих електричних мереж напругою до 110 кВ. Вони розподіляють електроенергію з високовольтних мереж оператора системи передачі – «Укренерго», та від невеликих виробників до будинків і підприємств. Тому за цими функціями їх порівнюють з регіональними та місцевими дорогами.

Проте, впровадження нового ринку електричної енергії та створення нових учасників ринку відбувається на базі застарілої інфраструктури електричних мереж. Так, під час виступу на Українському енергетичному форумі Іван Гелюх, генеральний директор «ДТЕК Мережі», зазначив, що середній вік інфраструктури мереж складає 30 років, а загальний показник зношеності перевищує 65%. При цьому перерви в електропостачанні в Україні тривають у середньому близько 12 годин, тоді як у країнах ЄС ці показники в декілька разів нижчі. Так, перерви в електропостачанні у Польщі складають у середньому три години, а в Словенії – менше двох хвилин.

Як влитися в новий ринок? Як уже писав Mind, для участі в новому ринку електроенергії України всі обленерго повинні були пройти анбандлінг, або відокремлення. За результатами цього процесу 33 оператори системи розподілу отримали ліцензії. Для порівняння: в ЄС на виконання Третього енергопакету з 2400 операторів пройшли анбандлінг лише 189. Але на такі результати вплинув встановлений мінімум у 100 000 споживачів, який дозволяє звільнити оператора системи розподілу від анбандлінгу.

До основних вимог щодо відокремлення операторів системи розподілу в Україні належать:

  • відокремлення органів управління операторів системи розподілу від органів управління вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання;
  • незалежність прийняття рішень оператором системи розподілу;
  • зміна найменування, яке відрізняє розподільчу компанію від електропостачальника вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання;
  • забезпечення справедливого, прозорого та недискримінаційного доступу до інформації для всіх учасників ринку.

Які особливості відокремлення? Стосовно операторів системи розподілу виділяють юридичне та функціональне відокремлення. До юридичного відокремлення належить відокремлення розподільчої компанії від діяльності вертикально-інтегрованої компанії щодо виробництва, передачі та постачання електричної енергії. Виняток з цих вимог може бути лише щодо оператора системи розподілу, який має менше 100 000 приєднаних споживачів та чий середньомісячний обсяг розподілу електричної енергії не перевищує 20 млн кВт*год.

Для забезпечення незалежності прийняття рішень керівництвом розподільчої компанії передбачене функціональне відокремлення. Воно також спрямоване на протидію зловживанню монопольним становищем оператора системи розподілу щодо учасників ринку. Зокрема, оператору системи розподілу забороняється створювати будь-які переваги постачальникам або виробникам електроенергії в складі вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання порівняно з іншими учасниками ринку.

Для моніторингу дотримання вимог щодо юридичного та функціонального відокремлення законом «Про ринок електричної енергії» передбачене затвердження програми відповідності та призначення уповноваженої особи з питань відповідності. Першу програму відповідності оператори системи розподілу повинні подавати на погодження НКРЕКП не пізніше п’яти робочих днів з дати видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії. Рішення про погодження програми відповідності приймається НКРЕКП протягом трьох місяців з дня отримання програми. При цьому неподання програми відповідності належить до порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи розподілу.

Строки проведення відокремлення були також встановлені згаданим законом, тому протягом 18 місяців з дати набрання ним чинності були проведені заходи щодо відокремлення операторів системи розподілу від виробництва, передачі та постачання електричної енергії; анульовані попередні ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом; отриманні нові ліцензії на провадження діяльності з розподілу електроенергії.

Якими є головні функції операторів системи розподілу в Україні. До них належать недискримінаційний доступ споживачів до системи розподілу та послуги з розподілу електричної енергії. Останні надаються розподільчими компаніями на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, затверджених НКРЕКП. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулюються НКРЕКП відповідно до встановленої методики та оприлюднюються операторами систем розподілу.

До послуг, важливих як для споживачів, так і для виробників електроенергії, належать також послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу системи розподілу. Оператор також здійснює планування розвитку цієї системи з урахуванням заходів з енергоефективності та можливостей використання розподіленої генерації.

Нові ролі операторів системи розподілу в країнах ЄС. Поки в Україні лише виконуються вимоги Третього енергопакету, в країнах ЄС вже починається перегляд функцій операторів системи розподілу за Четвертим енергопакетом «Чиста енергія для всіх європейців». Перш за все, європейські енергетичні регулятори підтримують посилення вимог щодо відокремлення операторів системи розподілу для забезпечення їх функціонування як фасилітаторів ринку.

Європейські енергетичні регулятори виступають за те, що розподільчі компанії повинні діяти як нейтральні посередники на ринку та виконувати регульовану діяльність. При цьому вони не повинні здійснювати діяльність, яка може ефективно виконуватись на конкурентному ринку. Цей підхід важливий, оскільки коли розподільчі компанії беруть участь у конкурентній діяльності, такій як зберігання електричної енергії, існує ризик надання переваг своїм послугам, ніж дешевшим. Це у свою чергу може підвищити витрати та стримати інвестиції.

Крім того, сучасні технології дозволяють споживачам встановлювати дахові СЕС та вітрові турбіни для домогосподарств, тим самим не лише споживати енергію, а й виробляти. Особи, які споживають і виробляють електроенергію, називаються просьюмерами. Збільшення кількості просьюмерів впливає на роботу мереж операторів системи розподілу. Тому майбутні електромережі повинні розвиватися як Smart-технології. Це передбачає адаптивні системи, які можуть різко змінити роль споживача, перетворивши його з «пасивного» на «активного» гравця ринку.

Отже, оператори системи розподілу відіграють важливу роль у роботі нового ринку електроенергії. Виступаючи посередником між оператором системи передачі та споживачами, вони отримують багато нових завдань. Перш за все – щодо оновлення застарілої інфраструктури. У той же час розвиток технологій ставить перед ними і нові виклики, зумовлені зростанням кількості просьюмерів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті