mind
Піднебесний бізнес: що підприємцеві важливо знати про Китай

Піднебесний бізнес: що підприємцеві важливо знати про Китай

І які економічні виклики він має врахувати, якщо хоче вийти на китайський ринок

Цей матеріал також доступний російською
Піднебесний бізнес: що підприємцеві важливо знати про Китай

Китай – країна, що не перестає дивувати як пересічного громадянина, так і досвідченого бізнесмена. Тут командна економіка є сусідом вільного ринку, а конкуренція вкладена в ДНК нації. Держава, яка входить до переліку країн із найбільшим відсотком населення, що потерпає від психологічних розладів. Економічне диво, лідер у галузі технологій, країна, де майбутнє вже настало – втім, не в усьому. Ерік Найман, керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times, розповів Mind, завдяки чому КНР розвивається саме так, і чому в неї можна повчитися Україні.

Макроекономічні показники. За офіційною інформацією, у IV кварталі 2018 року ВВП Китаю виріс на 6,6%. Очікування на 2019 рік – зростання на 6–6,5%. У січні–лютому інфляція склала 1,5–1,8% річних. Промислове виробництво зросло за рік на 6,1%, інвестиції в основний капітал збільшилися на 6,1%, а роздрібні продажі – на 8,2%.

Частково цим даним складно вірити, бо KPI чиновників прив'язані до темпів економічного зростання. З іншого боку, не можна базуватися в оцінках динаміки економіки Піднебесної на цифрах про споживання електроенергії або вантажоперевезеннях, бо в Китаї швидко зростає частка сервісної економіки.

«Нова нормальність». Китай зіткнувся з двома серйозними проблемами (так звана нова нормальність). Перша з них – старіння населення: країна відмовилася від політики «одна сім'я – одна дитина» у 2015 році, але середній клас не хоче мати дітей – вважає, що це занадто дорого (у 2018 році в Китаї народилося 15,2 млн дітей, на 2 млн менше, ніж роком раніше). А оскільки в недержавному секторі основне навантаження з пенсійного забезпечення лягає на дітей, то в майбутньому це веде до великих проблем із дефіцитом пенсійного забезпечення. Тому китайські банки почали просувати індивідуальні пенсійні накопичення.

А друга – вперше в сучасній економічній історії торговий баланс Китаю стане дефіцитним (китайці багатіють і все більше імпортують, а високі зарплати ведуть до переміщення низки трудомістких виробництв до інших країн Південно-Східної Азії), що потребуватиме або девальвації юаня (але це загрожує новим витком торгової війни з США), або залучення значних коштів з-за кордону (за прикладом США, які стрімко нарощують держборг одночасно з нарощуваним дефіцитом торгового балансу).

Останнє особливо важливо для світу – ще недавно Китай був найбільшим донором капіталів для світової економіки, а вже у 2019 році може сам зажадати значних ресурсів. Дефіцит пропозиції грошей може спровокувати появу тенденції зростання процентних ставок на глобальному фінансовому ринку навіть в умовах помірної інфляції.

Система противаг. У відповідь на ці виклики китайська влада активно використовує три провідні (для них) макроекономічні способи.

Збільшення пропозиції грошей (грошова маса М2): у січні спостерігалося зростання грошової маси на 8,4%, а в лютому воно сповільнилося до 8,0%.

Зріст обсягів нового кредитування: у січні було зафіксовано +3320 млрд юанів, а в лютому лише +886 млрд юанів.

Зростання соціальних видатків: у січні було +4640 млрд юанів, а в лютому +703 млрд юанів (за січень–лютий + 25% рік до року).

Тобто в січні, напередодні місячного нового року, було агресивне накачування грошима, а в лютому – умовно уповільнення. Одночасно з цим триває процес делевериджа в банківському секторі, особливо в «тіньовому банкінгу» та управлінні активами (відповідна державна політика почалася у квітні 2018 року).

Однак боротьба з «тіньовими кредитами» вимагає їх повернення на баланс банків. І в найближчі три роки чотирьом найбільшим китайським держбанкам потрібно буде додатково залучити в капітал, понад очікуваного банками прибутку, $259 млрд. Причому 92% із них – у капітал першого рівня. А це можна буде зробити, лише розміщуючи акції (але нижче балансового капіталу заборонено законом), нескінченні облігації або конвертовані в акції облігації.

Bank of China став першим, хто почав залучати капітал, – він розмістив цього року нескінченні облігації на $5,9 млрд під 4,5% річних. Це набагато вище за депозитні ставки (до 2,5%), тому розміщення пройшло досить успішно. Однак попереду в китайських банків велика робота. Так, за оцінками Moody's, їм знадобиться понад $415 млрд.

Державне стимулювання. Економіка Китаю ще не звалилася в рецесію лише завдяки державному стимулюванню.

Наприклад, з 1 квітня 2019 року ПДВ для виробничих компаній знижений з 16 до 13%. Однак самі китайці кажуть, що зараз головна проблема для бізнесу – це зменшення попиту, а не податки. Як пише один китайський професор, «коли економічна ситуація хороша, сильний ринковий попит дозволяє промисловим компаніям абсорбувати підвищення податків. Але коли економічна ситуація дуже погана (це його оцінка поточного моменту. – Е.Н.), навіть якщо зниження податків комплексне, компанії не розширюються і не наймають нових співробітників».

Для дрібного бізнесу зниження податків ще менш помітно, бо він від самого початку мінімізує податки. Також варто враховувати, що багато підприємств-експортерів продають свою продукцію в нуль щодо внутрішніх цін і заробляють виключно на поверненні експортного ПДВ (повертається 11–13%). І для них зниження ставок ПДВ буде негативним.

До речі, за підсумками дослідження 2017 року, післяподаткова маржа за чистим прибутком у китайських підприємств становить 3,3%, у приватних компаній – 3,9%, у держкомпаній – 2,2%, а у закордонних – 2,1%. І вважається, що зниження ПДВ допоможе більше не малому, а середньому бізнесу з обігом понад 50 млн юанів ($7,5 млн). Зараз уряд і Народний банк Китаю обговорюють можливість зниження облікової ставки (LPR, loan prime rate, з 4,31%), а також пом'якшення норм резервування під кредити. Кращим для них є другий варіант, що рівнозначно «вкиданню» ліквідності в банківський сектор.

Боротьба з «тінню». Китай – це перша у світі тіньова економіка, але всепроникаючий електронний гаманець і зібрані за три роки дані про персональні витрати знищують тінь. І це може стати основою для економічної кризи. Наприклад, зараз китайська влада вже активно борються з тіньовим банківським сектором і для утримання економіки від обвалу змушена запускати все нові й нові програми монетарного і державного стимулювання.

Економіка Китаю нагадує термос – всередині йде активне нагрівання різними заходами державного стимулювання, але при цьому жорстко обмежуються можливості виведення капіталу за кордон (інакше б юань девальвувався, чим ще більше були б незадоволені США).

Економіка міст. У Китаї є умовний поділ міст на чотири рівні. Пекін, Шанхай або Шенчжень – це міста 1-го рівня, у них найжорсткіші ринкові умови й максимально напружене конкурентне поле. Хуанчжоу – місто 2-го рівня. У містах 3-го і 4-го рівнів конкуренція менше і можна дешевше стартувати, якщо ви плануєте заходити на ринок Китаю.

Основне економічне зростання в найближчі 10–15 років відбуватиметься саме в тих регіонах, що менш розвинені. Регіональні еліти тут дуже сильні, і в місцевої влади велика автономія дій. Наприклад, 70% держфінансів перебувають у руках місцевої влади й тільки 30% – у центральної влади. Тому між локальними урядами існує конкуренція, і вони досить активно користуються правами податкових стимулів.

Специфіка державного сектора. У держслужбовців у КНР є Hard KPI і Soft KPI. Hard – вирішальний показник для просування вище за посадою або ж звільнення, а Soft – впливає на бонуси.

Китай – це капіталістична держава навіть більшою мірою, ніж скандинавські країни: тут всі працюють у жорсткій конкуренції, включаючи держпідприємства. Саме тому китайці дуже бояться конкуренції, і звідси їхня звичка діяти приховано всюди, зокрема й на західних ринках.

Вся економіка працює за 5-річними планами, але ці плани мають індикативний характер. Партія (у Китаї приблизно 90 млн членів КПК) окреслює пріоритети – наприклад, екологія, конкретні галузі тощо, визначає стратегію і стимули для її здійснення. А тактика спущена на місцеву владу.

Наприклад, є держпрограма зі штучного інтелекту (AI): за п'ять років збільшити обсяг продажів з $1 млрд до $10 млрд, а до 2030 року Китай повинен стати країною номер 1 у світі з AI з розміром цієї частини економіки в 1 трлн юанів (близько $150 млрд). Уже з 2014 року КНР незмінно тримає перше місце за кількістю реєстрованих патентів на продукти AI; на другому місці – США.

Взаємодія з бізнесом. Щодо AI, наприклад, існує урядова рознарядка для найбільших компаній:

• Baidu – автономні автомобілі;

• Alibaba – Smart city;

• Tencent – розумна медицина;

• Huawei бере участь в іншій темі як hardware-компанія для 5G.

До слова, є такий термін, як BAT: велика трійка китайських компаній Baidu, Alibaba, Tencent. Вони тримають майже 70–80% китайського інтернет-ринку. Також варто зазначити таких гігантів, як JD (ринкова капіталізація $40 млрд) і ANT financial (раніше була відома як Alipay, виділена дочірня компанія Alibaba – найдорожча компанія-єдиноріг у світі з оцінкою $150 млрд).

Зараз з'явилася також абревіатура TMD – це три компанії мобільних додатків: новинний портал Toutiao + маркетплейс Meituan-Dianping + Didi Chuxing, китайський Uber.

Економіка домогосподарств. Населення Китаю стрімко багатіє, тому споживання дало 76% приросту ВВП  країни минулого року. При цьому ціни на житлову нерухомість зашкалюють: у великих містах житло бізнес-класу коштує приблизно $10 000 за квадратний метр, а в хороших місцях дуже великих міст воно ще вдвічі-тричі дорожче.

Швидко зростає кількість китайських туристів, що виїжджають за кордон: за 2018 рік зафіксовано 150 млн виїздів (дані не включають Гонконг, Тайвань і Макао). При цьому китайців, які виїжджають за кордон, у 2018 році було близько 75 млн осіб, тобто ті з громадян КНР, хто може собі дозволити закордонні поїздки, роблять це в середньому двічі на рік.

При цьому сам Китай проводить політику Zero-Dollar Tourism – це політика туризму через китайські компанії, включаючи сервіс (готелі, їжа тощо), коли грошові витрати одних китайців стають доходами інших китайців. І іноземці від китайських туристів отримують лише невеликий грошовий потік.

Населення Китаю старіє – у країні 250 млн осіб у віці 60 років і більше, їх частка швидко наближається до 20% населення країни. Можливо, саме через підготовку до вирішення демографічної проблеми і старіння населення людей привчають до того, що навколо них роботи. Влада КНР очікує, що частина цифрової економіки у ВВП країни до 2020 року сягне $6 трлн (це 50% від ВВП Піднебесної 2017 року).

За 10 років відбулася швидка урбанізація економіки Китаю, і більша її частина вже є сервісною: у 2007 році в обслуговуванні було задіяно 32% робочої сили, а у 2017-му цей показник збільшився до 45%. Пік зайнятості робочої сили в промисловості припав на 2012 рік – 30%, а зараз – 28%, і цей показник повільно знижується.

Автомобільна промисловість. Продажі нових легкових авто в лютому впали на 14%, до 1,48 млн штук. З них 53 000 – електричні авто (3,6%). За січень–лютий продажі знизилися на 14,9%, до 3,85 млн штук, з них 148 000 – електричні авто (3,8%). Запаси непроданих нових авто виросли до двох місяців (нормою вважається не вище 1,5 місяця). У 2018-му було продано 1,2 млн нових електричних авто. У 2019-му очікуються продажі 1,6 млн авто (5,7% від очікуваних продажів 28 млн штук всіх нових легкових авто). До кінця 2020 року діють програми, що симулюють продажи електричних авто. У Пекіні електроавтомобілів ще майже немає. Це, серед іншого, говорить про те, що Китаю ще далеко до насичення ними навіть внутрішнього ринку.

Хайнань – перша з китайських провінцій, яка планує вже у 2030 році заборонити бензинові автомобілі. Цікаво, що автономні автомобілі будуть тестуватися в компанії Baidu. Так, найбільший китайський пошуковик розробляє безпілотні авто – це особливість великого китайського бізнесу: вони займаються дуже різними речами, правда, зазвичай у суміжних галузях.

Китайці люблять великі та технологічні з примочками авто, плюс шкіряний салон. Автомобільних треш-копій відомих марок на дорогах не видно. На імпортні авто мито 100%, тому 99% авто на дорогах Китаю зроблені в Піднебесній на СП зі всесвітньо відомими брендами.

Китай виріс на імпорті в США і решту світу. Зараз він зростає на масштабних державних вливаннях. Питання –  коли це викличе інфляцію і девальвацію юаня.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті