Гривневі перегони, або як Україні зростати в міжнародних рейтингах
Про динаміку макроекономічних показників, яка призведе до успіху
Міжнародний валютний фонд у жовтні 2019 року ввів нову економічну класифікацію країн, відповідно до якої Україна входить у групу Emerging and Developing Europe («Нова Європа, яка розвивається»). Починаючи з жовтня 2019 року регіональна група Співдружність незалежних держав припиняє свою діяльність. У свою чергу чотири країни СНД (Білорусь, Молдова, Росія та Україна) включені у зазначену регіональну групу.
Крім того, МВФ прогнозує зростання ВВП України на 3,0% у 2019 році і на стільки ж – у 2020-му.
Про необхідну динаміку макроекономічних показників економіки України і про те, чого потрібно досягти для зростання прогнозів МВФ для України та в інших значущих рейтингах, розповів Mind керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман.
Про світову Лігу економічних чемпіонів
Усі країни світу можна представити в змаганні Ліги економічних чемпіонів.
Ми розділили ці країни на 10 груп за критерієм недооцінки національної валюти в чотирьох рівнях: інвестиційні, перехідні, спекулятивні та найслабші країни.
Вперше таку градацію я зробив у 2003 році, коли тільки починав 10-річну кар'єру в Укрсоцбанку. Тоді поставив собі питання – як в ідеальному випадку Україна може піднятися вгору в Лізі економічних чемпіонів і які макроекономічні показники при цьому будуть спостерігатися.
Зараз цікаво підбити проміжний підсумок: Україна з 2003 року піднялася з 153-го місця (із 163 країн) 9-ї групи на 132-е місце (з 191 країни) 7-ї групи Ліги економічних чемпіонів і перейшла зі слабшого на більш високий спекулятивний рівень.
Ступінь недооцінки національної валюти (ВВП за ПКС/ВВП)
Про динаміку гривні
Гривня з 2003 року зазнала кардинальних змін. Ступінь недооцінки за цей час скоротився вдвічі – з 5,55 до 2,66, і Україна перемістилася з 9-ї групи Ліги економічних чемпіонів у 7-му групу.
Китай, як і Україна, також був у 9-й групі й перейшов у 5-ту.
Для порівняння, російський рубль скоротив ступінь недооцінки з 3,3 до 2,73. Однак РФ опустилася за ці роки з 6-ї до 7-ї групи країн і зараз знаходиться нижче за Україну. Це розплата за інституційну слабкість і панування екстрактивних еліт.
Дуже несподівано падіння Польщі – з 4-ї групи вона перейшла в 6-ту. Але це, швидше, наслідок посилення конкуренції – адже за 17 років у Лізі економічних чемпіонів стало на 32 країни більше. І якщо ти не прискорюєшся, тебе обганяють більш швидкі країни.
Серед невдах відзначимо також Туреччину, яка перейшла з 5-ї до 8-ї групи. Крім того, у даних МВФ виявилася цікава закономірність: чим багатша країна, тим менше недооцінена її національна валюта. Причинно-наслідковий зв'язок очевидний – не сильна валюта робить країну багатою, а багата країна забезпечує силу своєї національної валюти.
Наприклад, перехід НБУ на інфляційне таргетування обмежив його можливості із незабезпеченої грошової емісії, що стало умовою стабілізації курсу гривні. Прогнозованість валютного курсу та інфляції залучає інвесторів і сприяє зростанню економіки. Звичайно, якщо до цього додати інституційні реформи (починаючи із судової системи і виконавчої служби з метою захисту прав інвесторів, бізнесу і простих громадян), то країна стане ще багатшою, що посилить національну валюту.
Про зростання ВВП
Втім, є і невелика автокореляція – зміцнення національної валюти допомагає швидкому зростанню ВВП на людину, що традиційно розраховується в доларах США. Наприклад, у 2019 році зростання ВВП на людину в Україні порівняно з 2018-м, за прогнозом МВФ, складе 15,4%, у тому числі завдяки міцній гривні.
Ступінь недооцінки національної валюти визначається як відношення ринкового курсу до курсу за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Чим більше ця різниця, тим більше недооцінена валюта. Наприклад, за прогнозами МВФ на 2020 рік, ринковий курс гривні становитиме 26,75 грн/$, а за ППС – 9,83. Таким чином співвідношення становить 2,66. Еталоном є американський долар, у якого це співвідношення – 1,00.
Залежність рівня багатства країни, що визначається як рівень ВВП на жителя країни, від ступеня недооцінки національної валюти збереглася. Цікаво, що за період з 2003 року по 2020 рік долар США став ще дорожче щодо справедливої (за ПКС) оцінки інших валют: якщо в 2003 році ця переоценнность долара становила 32% (коефіцієнт 1,47), то у 2020 році вона досягне 40 % (коефіцієнт 1,65).
Однак долар став дорожче по відношенню до валют розвинених країн, в тому числі до євро. А ось щодо валют країн, що розвиваються навпаки, подешевшав, особливо до юаню.
Групи країн, прогноз МВФ на 2020 рік
Про сусідство економік
Українська гривня і російський рубль усі попередні роки рухалися паралельно, що базувалося на схожості структури суспільства і економіки, міждержавних економічних зв'язках і сировинній залежності обох країн. МВФ очікує, що цей паралельний рух продовжиться і найближчими роками.
Однак якщо Україна успішно проведе інституційні реформі, вона нарешті зможе відірватися від зв'язків із Росією і піднятися до рівня Польщі та Румунії, які знаходяться лише на одну сходинку вище.
В іншому випадку поточний курс гривні щодо рубля представляється завищеним приблизно на 20% – або занадто дешевий рубль, або занадто дорога гривня. У Росії великі валютні резерви, низький держборг, атомна зброя, величезні запаси сировини і великий внутрішній ринок. І тільки загроза санкцій, відстала структура економіки і надлишок екстрактивних інститутів стримують зміцнення рубля.
Як сьогодні змінилася ситуація
У нас є можливість повторити проведені 16 років тому розрахунки і перевірити, як змінилися Україна та світ за ці роки.
З висоти 2019-го видно, що за багатьма параметрами Україна, як і раніше, плететься в хвості. Наприклад, кредитний рейтинг України так само на рівні «B».
Валютні резерви щодо ВВП дуже близькі до очікувань.
Держборг України збільшився, і це типово – більш високий держборг є «фішкою» економічних чемпіонів. Щоправда, в Україні він досяг 80% ВВП, що набагато вище за очікування.
Експорт щодо ВВП знизився якраз у тенденції очікувань – зі зростанням багатства частка експорту зазвичай знижується. Однак імпорт, навпаки, значно зріс і досяг 53% ВВП.
Монетизація економіки (М3/ВВП) спочатку дійсно зросла, і навіть набагато більше за очікування (понад 60% у 2014 році), проте зараз вона знизилася до 33%.
За об'ємними показниками економіка України досягла очікуваних рівнів для більш високих 4–5 груп.
Однак фактично Україна зараз знаходиться в 7-й групі. Думаю, у цьому винна більш висока доларова інфляція і зростання сусідніх країн. Наприклад, Румунія і Польща знаходяться в 6-й групі, і щоб піднятися на їхній рівень, знадобляться значні зусилля.
2003 рік. Очікування просування України в Лізі економічних чемпіонів – якби все було ідеально
Чого не вистачає для зростання
Які висновки ми можемо зараз зробити? Наскільки є адекватним поточний стан України в Лізі економічних чемпіонів і що потрібно зробити, щоб просунутися ще вище?
Наприклад, поточні котирування єврооблігацій і доларових ОВДП України вже швидше відповідають більш високому кредитному рейтингу «BB», ніж поточному «B» (за шкалою S&P). Однак рейтингові агентства побоюються високого боргового навантаження на найближчі роки в умовах все ще нестійкої внутрішньої макроекономічної політики.
Держборг щодо ВВП на рівні 80% – це дуже багато для поточного місця України в Лізі економічних чемпіонів. Україна має ще довго проводити жорстку фіскальну політику з обмеженням зростання номінального держборгу, щоб він збільшувався повільніше, ніж зростає ВВП.
Валютні резерви, особливо якщо ми говоримо про чисті валютні резерви (валові резерви мінус кредит МВФ), вимагають подальшого поповнення хоча б на $6–8 млрд. Але так як НБУ проводить жорстку монетарну політику, це обмежує його здатність викуповувати надлишкову пропозицію валюти і друкувати під цей викуп гривню.
Торговий баланс України, з урахуванням надходжень грошей від «заробітчан» і айтішників, нейтральний. Однак Україна, як і раніше, залишається країною, дуже відкритою до коливань світової економіки.
Рівень монетизації української економіки неадекватно низький, і його слід було б підвищити, одночасно поповнюючи валютні резерви. Однак НБУ не планує це робити. Відповідно, низький рівень монетизації стримуватиме економічне зростання країни, хоча і зробить валютний курс гривні більш прогнозованим.
За рівнем ВВП, у тому числі на жителя країни, Україна вже досягла хорошого рівня. І подальше просування вгору можливо тільки за умови проведення глибоких системних реформ, у першу чергу спрямованих на захист прав інвесторів у судовій і виконавчій службі.
Поточний рівень недооцінки гривні є швидше авансом Україні, з огляду на відсталість державних інститутів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
