Щоденник інвестора: про управління інвестиційними проектами в Україні та Barclays «по-макіївські»

Щоденник інвестора: про управління інвестиційними проектами в Україні та Barclays «по-макіївські»

Як «старі схеми» заважають новим перспективним вкладенням, і чи можна це подолати

Этот текст также доступен на русском
Щоденник інвестора: про управління інвестиційними проектами в Україні та Barclays «по-макіївські»
Фото: DR

Mind разом з інвестбанкіром і головою українського представництва Avellana Gold Андрієм Смоліним продовжує серію матеріалів про пригоди іноземного інвестора в Україні.

Перший матеріал був присвячений вивченню багатства українських надр, другий – старту проекту з іноземними інвестиціями Аvellana Gold, а третій – стратегії ЄБРР з видобутку корисних копалин. Ще один – про те, чи можна заробити на видобутку корисних копалин в Україні. Цього разу пропонуємо поговорити про управління інвестиційними проектами в Україні і схеми в бізнесі.

Нагадаємо, у 2016 році Avellana придбала підприємства ЗАТ «Карпатська рудна компанія» і ТОВ «Західна геологорозвідувальна компанія», що володіють ліцензіями на видобуток копалин у Мужієво. І проект стартував. Однак за цей час фокус зусиль команди був спрямований на боротьбу з різними рейдерами та іншими перешкодами, які чинили державні органи.

Про інвестиційні проекти. Цього року вперше на зборах акціонерів говорили не лише про юридичні тонкощі регуляторної політики надрокористування України, а й про виробничі плани Avellana Gold, про результати проведеного 3D-моделювання, переоцінку ресурсної бази і стратегічні орієнтири на 7–10 років вперед.

Природно, один з головних предметів дискусії – початок нашого екологічного проекту на Закарпатті. Згідно зі спецумовами нашого дозволу, перед початком підземної розробки родовища ми зобов'язані усунути наслідки господарської діяльності попереднього власника ліцензії. Чи не найнеприємнішу спадщину залишили селу попередні «господарники». Зокрема, це грязьове озеро, сотні тонн наваленої купою породи, що окислюється за 12 років, провал, що повільно розповзався на місці дубового лісу.

Що планується? У першій половині цього року офіційно запустимо переробку відвалів, зведемо нові елементи інфраструктури хвостосховища і, по завершенню, проведемо природну рекультивацію. Дані проведених нами тестів показують, що перероблена порода містить металу менше допустимих виробничих нормативів, отже, може бути використана в тому числі як сировини для будівельної індустрії.

Це лише перший етап нашого екопроекту. Але вже зараз це дозволить створити перші кілька десятків робочих місць і розширити програму соціальної відповідальності.

Попереду – другий етап з бюджетом у кілька мільйонів доларів. Закінчуємо розробку інженерної та технологічної документації; оцінюємо наявність персоналу, який матиме необхідну кваліфікацію. Ми позитивно вражені якістю виконаних робіт місцевими підрядниками. Тому плануємо максимальне залучення місцевих жителів і надалі.

Про тести і звіти. Однією з важливих подій стало отримання звіту від Wardells Armstrong (незалежна британська консалтингова компанія. – Mind) з аудиту ресурсів родовища. Не очікували нових результатів, але отримати візуалізацію рудних тіл було критично важливо для складання плану життя рудника в Мужієво і подальшої оцінки обсягу економічно значущих запасів.

Найзначиміший результат оцифровки тисячі даних за результатами буріння: отримали підтвердження можливості комплексної розробки як Мужіївського, так і Берегівського родовищ. Саме доказ спільності цих двох об'єктів дозволить побудувати велике ефективне підприємство.

Попереду чекають додаткові металургійні тести і можлива переоцінка CAPEX. Але головним результатом на сьогодні є підтвердження доцільності додаткової програми буріння, яка повинна поліпшити результати. Додатковий обсяг інвестицій для наступного раунду ми оцінюємо у $20 млн. Також до початку осені оцінимо стан ринку і ухвалимо рішення про доцільність публічного лістингу компанії.

Про «макіївський Barclays». Незважаючи на позитивний характер діалогу, який спонукав до гумору, є речі, про які говорити інвесторам так і не наважився.

Відвертого правового свавілля в Україні давно вже немає, і приємно усвідомлювати, що останніми роками як мінімум з'явилася деяка публічність. І з боку силових відомств, і з боку Кабінету міністрів – про захист інвесторів в Україні.

Ніде правди діти, легке непорозуміння у нас викликали публікації на «рейтингових» і «незаангажованих» ресурсах (насправді «стокових») про начебто появу британського інвестора. Все стало на свої місця, коли з'ясувалося авторство цього «інформаційного продукту».

Про схеми. У 2006 році лихі макіївські хлопці поставили своєрідний рекорд за кількістю порушень у отриманні ліцензій на Берегівське родовище, яке логічним чином втратили вже через декілька років. Паралельно вони ж запустили відомий «схематоз».

Був зареєстрований офшор без реальних бенефіціарів та директора. Після отримання печатки підприємства був «накручений борг», і у держкомпанії з'явився новий основний кредитор. За шість років фактичного контролю підприємства «живі» гроші навіть на виплати боргів із заробітної плати так і не були знайдені, ліцензію було втрачено і розпочато процедуру ліквідації.

Протягом останніх 10 років ті ж прізвища з'являлися в різних посадах і ролях ще в десятці конфліктних банкрутств, скандальних історій і, що примітно, кримінальних справ. Дивно, що ані «засвітки» в історіях з контактами ДНР і ЛНР, ані відкриті справи щодо відмивання грошей зі створенням фірм-одноденок не бентежать новоявлених «інвесторів».

Згідно з новою легендою, люди з таким track record бачать себе представниками британського банку Barclays в Україні. Погодьтеся, що це дивовижна інвестиція для банку, який в принципі не займається прямими інвестиціями, і тим більше в Україні. Гадаю, я б менше здивувався заяві на Business Wire про відкриття корпорацією Microsoft точки на київській барахолці радіотоварів.

З перших днів роботи в Україні ми відчували присутність якоїсь «невидимої руки». Звідси і безпричинні обшуки, і виїмка документів, і безпрецедентні 14 місяців затягування продовження ліцензії, і затягування видачі протоколів ДКЗ до моменту, поки з'явиться «правильне» судове рішення.

Ми все це помічали, бачили і фіксували. Ігнорували кивки, які долинали неформально. Розвивалися і будували нашу компанію, не витрачали час на боротьбу з привидами. Зараз повністю впевнений, що ми жили дуже правильно. Динаміка нашого розвитку це підтверджує.

Коротко про результати трьох років роботи з проектом. Україна як держава лише розвивається, і всі гілки влади страждають на свої вади: недосконала – законодавча, нерішуча – виконавча, маніпулятивна і непослідовна – судова влада.

У цей час зазвичай і виникає почуття безкарності та вседозволеності, але ж впливати на суддів – це не зовсім те саме, що впливати на громадську думку.

Випробування публічністю важко дається людям, які віддають перевагу говорити, що «гроші люблять тишу». Навички для роботи в інвестиційному бізнесі – це результат великої праці минулих років. В Україні, напевно, є кілька сотень людей, які можуть сказати: «Я залучив у економіку стільки-но сотень мільйонів доларів».

Зокрема, це питання досвіду, репутації, розуміння предметної галузі, наявності певного кола спілкування тощо. Нашій команді вже є чим пишатися. Ми знайшли інвестиції. Переконали команду професіоналів приїхати в Україну, і ми, мабуть, єдині розуміємо, як створити вартість цього складного проекту на Закарпатті.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло