Жити буде: як реанімувати український фондовий ринок

Україна цього року почала відкривати нові можливості для залучення на ринок цінних паперів (ЦП) і фондового ринку нерезидентів. Так, у травні 2019-го запрацювала система міжнародного депозитарію Clearstream, яка дозволить нерезидентам купувати українські цінні папери. Крім того, з початку року в Україні можна легально купувати ЦП таких компаній, як Tesla і Apple. 

Про ці та інші нововведення на ринку цінних паперів і про те, як їхня поява вплине на оновлення фондового ринку України, розповів Mind голова Національного депозитарію України (НДУ) Міндаугас Бакас.

Спрощення введення на український ринок фінансових інструментів з-за кордону

Класичний приклад helicopter view – методу, який полягає в тому, щоб піднятися не лише над своїми парканами, а й над іншими.

Ми, звичайно, часто читаємо в пресі, що фондовий ринок мертвий, що є лише ОВДП – і все. Але коли починаєш розглядати сітку фінансових продуктів і можливостей, знаходиш інструменти, які використовувалися раніше – наприклад, заведення цінних паперів з-за кордону. Ініціюєш необхідні зміни, щоб зробити цю послугу затребуваною. Минає час, і ось перші кейси – поява в Україні держоблігацій департаменту казначейства США (Treasuries) і акцій Apple.

Поки що заведення іноземних цінних паперів – все ще не надто частий процес, але чим частіше їм користуватимуться, тим ефективнішим він ставатиме.

Закон про номінального утримувача

Глобальні фінансові організації-кастодіани повинні мати можливість відкривати рахунки для своїх клієнтів в Україні. Тому був ініційований закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» – про номінального утримувача.

На жаль, регулятори затягнули процес формування підзаконних актів, необхідних для функціонування цього закону (хоча дедлайн процесу вже минув). Але закон обов'язково почне діяти на практиці та зіграє свою важливу роль в активізації фондового ринку України.

Впровадження номінального утримувача має відкрити простіший і швидший шлях для заходу іноземних інвесторів на ринок акцій, державних і корпоративних облігацій, а також вирішити проблему з правильним відображенням власності таких активів. Так, обсяги іноземних інвестицій в акції на цьому етапі будуть не такі великі, як в ОВДП. Але кожен маленький поштовх – введення інституту номінального утримувача один із них – створює цю сумарну інерцію руху до нормального функціонування ринку.

Якщо потенційні інвестори-нерезиденти отримують можливість прийти на цей ринок швидше, на ці гроші зможуть розраховувати й ті, хто планує залучення капіталу через біржу, й ті, хто збирається активізувати торгівлю на українських майданчиках.

Процес пожвавлення ринку неможливий і без дій регулятора, який повинен вести діалог із учасниками фондового ринку, наприклад, про простіші та ефективніші процедури емісії цінних паперів тощо.

Заміна IT-платформи депозитарної системи України

30 вересня 2019 року в нас відбудеться промисловий запуск нової системи DEPEND Q, якому передувала дуже інтенсивна робота з формування вимог до програмного забезпечення (ПЗ), навчання представників депозитарних установ, тестування тощо. Постачальником системи за результатами конкурсу, проведеного у 2017 році, стала британська компанія Percival Software Limited. Вкладення в нову систему становили $800 000. Сюди входить не лише ліцензія, але й роботи із впровадження. Порівнюючи з іншими прикладами на світовому ринку (аналогів, до речі, дуже небагато), можна сказати, що це дуже хороша ціна.

Нова IT-платформа дозволить депозитарним установам (ДУ) використовувати для обліку на своєму боці альтернативне ПЗ для взаємодії з Центральним депозитарієм. Обмін повідомленнями про корпоративні дії відбуватиметься в стандарті ISO – загальноприйнятому на розвинених ринках, відповідно – зрозумілим для західних гравців, що полегшить нашу інтеграцію в європейський фінансовий простір.

Крім того, система дає безліч додаткових можливостей у частині функціоналу. Наприклад, відображення в обліку множинних застав, інших видів обмежень прав за цінними паперами. Система підтримує всі загальноприйняті типи рахунків у ЦП, зокрема й рахунок номінального утримувача. А також специфіку ведення таких типів рахунків, як рахунок держави, рахунок нотаріуса, рахунки співвласників.

Також на вибір ДУ можна використовувати функціонал «чотирьох очей». Це загальноприйнята практика, яка мінімізує ризики помилок і зловживань. Такий принцип широко застосовується в банківському секторі. Отже, його використання в депозитарній системі при проведенні операцій з ЦП буде добрим тоном.

Це основні можливості в межах діджиталізації, які в сукупності змінять саму логіку системи, суть взаємодії центрального депозитарію і депозитарних установ. У цілому депозитарна система стане більш прозорою і масштабованою.

Негайний ефект, який отримає ринок цінних паперів від впровадження нового ПЗ, – безпека. Якщо депозитарна установа, що веде облік цінних паперів клієнта, працює в системі DEPEND, Центральний депозитарій гарантує її безвідмовність, підтримку, а також резервне копіювання даних.

Так, ми пропонуємо можливість ДУ працювати на альтернативному ПЗ, але як один із заходів для підвищення захисту власності сьогодні вимагаємо наявність договору про його підтримку між ДУ й розробником такого ПЗ.

Що ще потрібно зробити в Україні

Необхідно рухатися далі – вивчати можливості й потреби в застосуванні нашої інфраструктури, яка отримує високий функціонал, захищеність, гнучкість і стабільність в інших сферах, крім фондової.

Наприклад, є інструменти, як-то аграрні розписки і складські свідоцтва, для яких депозитарна система (ДС) може надати свою інфраструктуру. Крім того, ДС може стати частиною інфраструктури для пенсійних фондів (а в Україні наразі триває підготовка до пенсійної реформи).

Є безліч законодавчих аспектів, які слід спростити для ефективнішої роботи фондового ринку, наприклад, питання захисту прав власників не лише акціонерних товариств, а й ТОО – йдеться про облік часток компаній. Також чекаємо вимог НБУ, які необхідно виконати для передання ОВДП в інфраструктуру НДУ для централізації депозитарної системи України, аби підвищити ефективність.

Також в Україні варто розвивати потенціал використання інвестиційних фондів, який далекий від повноцінної реалізації. Є велике питання в регулюванні їхньої діяльності, і це причина для серйозного діалогу з НКЦПФР. Але його варто вести, оскільки інвестиційні фонди – це один із способів допомогти людям дістати свої гроші «з-під матраців» і змусити їх працювати. Коли ринок дуже волатильний (як в Україні сьогодні), для непрофесійного інвестора розумний вихід – довіритися керуючій компанії. Але гроші інвестиційних компаній – це ті ресурси, на які дивляться компанії, що хочуть вийти на ринок із розміщеннями цінних паперів. Процес виходить двосторонній.

Також необхідно розвивати похідні фінансові інструменти, такі, наприклад, як товарні деривативи (commodity derivatives). Це те, що давно чекає своєї черги у вигляді законопроєктів, які слід ухвалювати.

Отже, щоб зрушити процеси на ринку цінних паперів України, потрібно робити відразу все, комплексно й не зупиняючись. Головне зараз мати діалог між учасниками та регулятором. Бо надто часто сьогодні в Україні доводиться спостерігати, що сторони з більшою охотою йдуть на протистояння, аніж на діалог.