Складнощі оптимізації: як цифровий податок покладе інтернет-торгівлю «на лопатки»

Складнощі оптимізації: як цифровий податок покладе інтернет-торгівлю «на лопатки»

Коли очікувати масового введення цього податку в Україні та світі

Цей матеріал також доступний російською
Складнощі оптимізації: як цифровий податок покладе інтернет-торгівлю «на лопатки»

Після великого саміту країн G20, який відбувся наприкінці червня цього року, його учасники зійшлись на думці, що вже час великим інтернет-компаніям сплачувати податки в повному обсязі. Країни домовились у 2020 році запровадити цифровий податок, який, зокрема, торкнеться таких провідних компаній, як Google, Apple, Facebook і Amazon.

Проте, якщо країни – члени G20 не встигнуть домовитись про його запровадження вчасно, то у ЄС введуть його самостійно. До того ж процес вже запущено у Франції. Днями ж стало відомо, що оподаткування інтернет-гігантів буде запроваджено й в Італії.

Як ця система оподаткування працюватиме у світі, які перспективи у України із запровадженням нового податку і до чого варто готуватись гравцям інтернет-торгівлі, розповіла Mind адвокат Юлія Курило.

Термін «Діджитальна економіка» і діджиталізація на слуху в Україні вже давно. Темп зростання ринку електронної комерції в Україні другий за обсягами в Європі та становив у 2018 році 31%. Рівень розвитку діджиталізації та її масштаби стали причиною, через яку ця галузь привертає все більшу увагу з боку держави. Регулювання e-commerce, нові правила захисту прав споживачів, захист персональних даних, кібербезпека – все це та частина, яка була і залишається важливою складовою державної політики. Але є ще один аспект, що занепокоїв держави не менше за попередні – сплата податків.

Що кажуть інтернет-гіганти

Нині розвинені країни особливу увагу приділяють тому, як працюватиме так званий «географічно мобільний бізнес», який історично воліє йти в країни з низькими податками. У мейнстрімі такі гіганти, як Facebook або Google, Amazon, які довгий час декларували прибуток у країнах з низькими податками незалежно від фактичного місця ведення бізнесу.

Однак «дзвін задзвонив» і для гігантів. Європейська комісія гарненько взялася за ті країни, які надали транснаціональним компаніям пільги. Зокрема, вона заявила, що свого часу Ірландія прийняла податкові постанови, які встановили вкрай низьку податкову ставку (0,005%) для Apple. Податок донарахували, і тепер це компанія має намір оскаржити в Європейському суді справедливості. В Apple запевняють, що дотримувалися податкового законодавства Ірландії і США, платять основне податкове навантаження в США, де продукція розробляється і де формується велика частина її вартості. Але так було не завжди. Не відбувшись великими штрафами, компанії вважали за краще домовитися з податковими службами. Тепер і цього виявилося замало.

Технології зробили ринок «плоским». Електронна комерція знаходить своїх клієнтів по всьому світу, при цьому податки, як правило, сплачуються там, де компанія, яка здійснює діяльність в інтернеті, зареєстрована як платник податків. Дуже часто це юрисдикції з низькими ставками оподаткування.

Але навіть якщо не з найнижчими, проте податок з обороту, а також податок на прибуток не сплачується в країні, де компанія свою діяльність фактично веде (там, де купуються її товари, роботи, послуги). Це особливо характерно для бізнесу з високим рівнем діджиталізації. Прикладом, може служити Netflix, Uber, Booking і т. д. Їхні продукти затребувані в усьому світі. Діючі правила оподаткування прибутку припускають прив'язку до фізичної присутності бізнесу у відповідній юрисдикції. Присутність визначається ступенем залучення активів, прийняттям ризиків, обсягом залученості в створення доданої вартості, зосереджених в конкретній країні (тобто nexus). Візьмемо Facebook  У компанії немає офісу в Україні, основна додана вартість формується за її межами, немає тут і якихось активів, що належать компанії. Але прибуток від реклами та інших платних послуг Facebook генерує чималий.

Що вже сьогодні готують країни G20

OECD (Організація економічного співробітництва і розвитку) працює над уніфікацією підходів в оподаткуванні діджитальної економіки. Міжнародне співробітництво в межах реалізації плану BEPS, з подання OECD, вже принесло свої плоди – деофшоризація в повний зріст робить економічно невиправданими схеми із розмивання податкової бази з використанням різних інструментів міжнародного податкового планування.

Надихнувшись успіхом вищезгаданого глобального проєкту, OECD взялося за не менш важливу глобальну проблему – податки від діяльності в інтернеті. У червні 2019 року на суд Міністрів фінансів країн G20 і глав держав під час їх зустрічі в Осаці був представлений проєкт концепції, який покладено в основу рекомендацій, спрямованих на уніфікований підхід при оподаткуванні діяльності в інтернеті. Концепція була в цілому схвалена і зараз знаходиться в стадії обговорення в експертному середовищі. Наступний етап – у січні OECD затвердить основні параметри і структуру консенсусного підходу, а у подальшому остаточний текст Конвенції буде переданий для виконання формальних процедур приєднання. Передбачається, що це станеться наприкінці 2020 року.

Тренд очевидний, найбільш потужні економіки з великим попитом на товари в інтернеті хочуть отримувати податки від діяльності, яка де-факто проходить на їх території. За даними аналітичного порталу Statista, частка електронних продажів щодо всього обсягу світового ринку комерції минулого року склала понад 15%, що в грошовому еквіваленті становить $3,1 трлн. А глобальні маркетплейси (загальні майданчики для розміщення інформації від продавців типу Amazon, eBay або Alibaba) згенерували половину всіх онлайн-продажів.

Частка онлайн-покупок буде рости, зачіпаючи різні сфери послуг. Це не тільки товар у класичному розумінні, а й купівля онлайн-книг, тренінгів, консультацій тощо. Що стосується України, у представленому в 2015 році ОЕСР Плані Base Erosion and Profit Shifting вказана необхідність оподатковувати інтернет-торгівлю.

У 2017 році Франція і Німеччина виступили з ініціативою зобов'язати інтернет-продавців платити податки не в країнах своєї реєстрації, а там, де такі підприємці отримують фактичну винагороду. А Італія тоді на законодавчому рівні ввела web податок – 3% від вартості кожної інтернет-покупки. Німеччина з початку 2019 року ввела правило про обов'язкову реєстрацію платником ПДВ іноземних продавців e-commerce, поклавши функції з контролю за наявністю такого статусу на маркетплейси.

У OECD пропонують піти далі. Оподаткування прибутку від продажів у інтернеті здійснюватиметься вже не за принципом фізичної присутності продавця, а за принципом місця покупки його товару (роботи, послуги).

Як планують здійснювати збір цифрового податку

Прибуток від продажів обкладатиметься податками на підставі нових правил алокації, які дозволять удосконалити підходи, раніше адоптовані в трансферному ціноутворенні («Правило витягнутої руки»). По суті, буде запропонована якась формула, що визначатиме частку прибутку, яка буде оподатковуватися в тій чи іншій країні, незалежно від того, чи діє продавець через свою дочірню компанію, чи він присутній у країні іншим способом. Максимальний результат передбачається досягти за рахунок впровадження трирівневого механізму:

  • На рівні конвенції буде визначено, в якому відношенні прибуток від продажів у інтернеті розподілятиметься між країнами, де з такого прибутку будуть у подальшому сплачені податки. У розрахунок братиметься світовий прибуток компанії або групи компаній, а частка прибутку, що підлягає оподаткуванню у відповідній країні, з високою часткою ймовірності, залежатиме від частки цієї країни в структурі продажів. А прибуток за місцем реєстрації компанії обчислюватиметься як різниця між прибутком в цілому компанії і прибутком, що акумулюється за місцем фактичного провадження діяльності.
  • Найбільш спірна позиція в поточному правовому регулюванні – оподаткування прибутку від діяльності з маркетингу і дистрибуції. Тут працюють базові принципи трансфертного ціноутворення, на нього і пропонують покладатися надалі. Однак з метою мінімізації конфліктів з платниками, а також з урахуванням принципу правової визначеності, розглядається можливість встановити фіксовані суми винагороди за такі послуги і використовувати їх як основу для обчислення бази оподаткування.
  • Конвенція передбачатиме ефективний механізм вирішення спорів, які стосуються всіх елементів міжнародного оподаткування електронної торгівлі.

Про ризики платників податків

Обговорювалося питання встановлення мінімального порогу світової виручки (750 млн євро) компанії, з тим щоб вона підпадала під дію конвенції. Однак високою є ймовірність, що подібний принцип поступово буде поширений і на бізнес з меншою виручкою. Особливо якщо такий підхід буде адаптовано на рівні податкового законодавства окремих країн. Україна, будучи частиною Inclusive Framework on BEPS, не залишиться осторонь розділу світового прибутку компаній, що продають свої послуги в інтернеті, і з високою ймовірністю імплементує міжнародну практику в національне законодавство.

З досвіду впровадження практики трансфертного ціноутворення, найбільшими ризиками є:

  • надмірне адміністративне навантаження на бізнес;
  • труднощі реалізації фіскальної функції під час відсутності платника податку у відповідній юрисдикції;
  • необхідність паралельно вносити зміни в наявне податкове законодавство, а також в міжнародні договори, що стосуються запобігання подвійному оподаткуванню.

Консенсус країн «великої двадцятки» з приводу запропонованого механізму розподілу прибутку залежно від місця концентрації клієнтів діджитального бізнесу свідчить про одне. Ті країни, що «роблять погоду» на ринку, диктуватимуть умови, і ці умови поставлять інтернет-бізнес у жорсткі фіскальні рамки.

Відокремленими можуть виявитися США, які в глобальних змінах участь беруть лише частково, жваво охороняючи свої інтереси і бюджет. І тут конфлікт з європейськими країнами неминучий. А на тлі торговельної війни, яка і без того посилюється, ставки підвищаться, що поставить американські компанії з присутністю на ринках Європи і європейські компанії з присутністю на ринку США в делікатні умови.

Те, що глобальні зміни торкнуться тією чи іншою мірою українського сегменту електронного бізнесу, не викликає сумнівів. Адже якщо оподаткування буде введено, воно стосуватиметься всіх суб'єктів, які бажають отримати доступ на міжнародні ринки.

Впевнена, що в рамках курсу на співпрацю з OECD Україна підтримає всі зазначені ініціативи в тій редакції, яку буде запропоновано, і запровадить їх у податкове законодавство максимально жорстко.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті