«Моє, твоє, наше»: хто тепер відповідатиме за боргами підприємств-банкрутів

«Моє, твоє, наше»: хто тепер відповідатиме за боргами підприємств-банкрутів

І чому переписати майно на родичів вже не вийде

«Моє, твоє, наше»: хто тепер відповідатиме за боргами підприємств-банкрутів
Фото: depositphotos.com

В Україні дедалі частіше трапляються випадки, коли підприємство-банкрут із великим податковим боргом «переписує» нерухомість на родичів або близьких знайомих власника. Віднедавна таких «набувачів» статків зобов’язали платити за боргами недобросовісного менеджменту та власників. Але як саме суди визначають, що активи відчужено з недобросовісною метою – не сплачувати борги? Відповідь на це запитання спеціально для Mind підготувала Юлія Курило, адвокат, експерт із питань персональної матеріальної відповідальності власників і керівників бізнесу.

Нещодавно Касаційний господарський суд Верховного Суду роз’яснив, у яких випадках борги компанії-банкрута сплачуються кредиторам за рахунок майна так званих третіх осіб – засновників іншої компанії, яка набула майно компанії-банкрута, не сплативши за це банкруту коштів. Тобто борги компанії сплачували фактично не пов’язані з нею у формально-правовий спосіб фізичні особи.

Що послугувало прецедентом?

Рішенням у справі № 915/1624/16 Верховний Суд продемонстрував: відповідальність за виведення коштовних активів боржника на інші компанії нестимуть не лише директори та власники збанкрутілого бізнесу, а й ті, хто придбав майно боржника недобросовісно – за наслідком операцій, які:

  • не відповідають принципам розумності та добросовісності;
  • не мають очевидної економічної мети;
  • створюють для набувачів майна неправомірну вигоду.

Це означає, що кредитори можуть захистити свої інтереси, якщо доведуть суду, що саме формально непов’язані з боржником особи довели його до банкрутства, використовуючи його як прикриття («вуаль») для отримання доходів і матеріальної вигоди, зокрема, через зловживання правом тощо.

Винні «зацікавлені особи» підлягають субсидіарній відповідальності та з них стягуються непогашені в ліквідаційній процедурі кредиторські вимоги.

У чому суть справи?

У справі № 915/1624/16 наявні всі необхідні атрибути для того, щоб вона стала зразковою і нею можна було керуватися: бездоганно аргументована позиція, ретельно описані обставини та революційні висновки суду.

Боржник з 2014 року оспорював нарахований податковий борг та не зміг довести товарність операцій через крадіжку первинних документів. Тому 2016 року Господарський суд відкрив провадження у справі про банкрутство за заявою ДПІ, чиї вимоги становили левову частку в затвердженому судом реєстрі кредиторів.

Проте під час ліквідаційної процедури через нестачу майна для розрахунку з кредиторами (компанія суттєво збідніла за 2012–2014 роки) ліквідатор просив суд покласти субсидіарну відповідальність на цілу низку фізичних осіб – керівника, колишніх керівників, всіх засновників, а також «зацікавлених осіб».

«Зацікавленими особами» виявилися двоє співзасновників іншого ТОВ, яке прийняло у власність належне боржникові як іншому співзасновнику нерухоме майно, яке той використовував під час здійснення господарської діяльності. Проте, коли боржник вийшов зі складу учасників ТОВ, він мав отримати грошову компенсацію вартості своєї частки. Та, оскільки фактичний розрахунок не підтвердили, суд поклав субсидіарну відповідальність на засновників ТОВ – нового власника колишньої нерухомості боржника.

Чому новий власник активу погашає борги збанкрутілого бізнесу?

Для стягнення коштів за боргами компанії, яку довели до банкрутства, суд має встановити суб’єктів субсидіарної відповідальності, яких  умовно можна поділити на дві групи.

І група – засновники (учасники, акціонери) та особи, які мають право давати вказівки, ухвалювати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. Це: «заінтересовані особи стосовно боржника», «пов'язані особи», «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)».

II група – особи, які не мають формалізованих зав’язків із юридичною особою-боржником але суттєво впливають на його діяльність. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.

Що означає «суттєвий вплив сторонніх»?

Суди вважають, що суттєвий вплив на дії боржника мають особи, які брали участь у прийнятті, визначали істотні умови при ухваленні рішення або укладанні правочину, що змінили економічну, юридичну долю боржника.

Проте кошти з «впливових сторонніх» стягнуть лише за таких умов:

  • вплив третіх осіб був реальною причиною банкрутства боржника, банкрутство б не настало, якби вони не вчинили дії або не допустили бездіяльності;
  • недобросовісності – якщо особа істотно збільшила активи за рахунок порушення принципу добросовісності засновниками та керівником боржника.

Чому переписати активи на родичів вже не вийде?

Нерідко контроль над активами діти, подружжя, інші родичі або номінали отримують за економічно недоцільними правочинами. Та Верховний Суд вніс цих осіб у коло відповідальних перед кредиторами. Для стягнення з них коштів за боргами банкрута треба буде довести:

  • отримання неправомірної вигоди;
  • порушення балансу інтересів;
  • нечесну підприємницьку практику;
  • зловживання правами.

Тобто, якщо кредитори та ліквідатор діятимуть наполегливо, відповідальності за намагання залишити кредиторів ні з чим не уникнути.

А відповідатимуть за боржника особи, які отримали суттєвий актив внаслідок того, що засновник або керівник:

  • схвалювали невигідні правочини з особами, які не здатні виконати свої зобов'язання (наприклад, з «фірмами-одноденками»);
  • наказували проводити явно збиткові операції;
  • призначали керівників всупереч інтересам юридичної особи;
  • управляли так, щоб вигоду отримувала третя особа, на шкоду боржнику та його кредиторам;
  • використовували документообіг, який не відображає реальних господарських операцій;
  • акумулювали боргове навантаження на боржникові, але дохід виплачували стороннім;
  • розпоряджалися майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті