Спецзобов’язання ні до чого: що гальмує роздрібний ринок газу в Україні

Спецзобов’язання ні до чого: що гальмує роздрібний ринок газу в Україні

Якою є реальна причина відсутності конкуренції в цій сфері

Цей матеріал також доступний російською
Спецзобов’язання ні до чого: що гальмує роздрібний ринок газу в Україні
Фото: pixabay

Багаторічна історія зі створенням конкурентного газового ринку в Україні не поспішає добігати кінця. Стимулом до ефективних дій для органів державної влади не змогли стати ані потрясіння у вітчизняній економіці через кризу у відносинах з Росією, ані зобов'язання щодо інтеграції з Євросоюзом. Лише в анбандлінгу «Нафтогазу» і створенні незалежного оператора газотранспортної системи останнім часом намітився значний прогрес, спровокований гострою потребою врегулювати відносини з «Газпромом» щодо транзиту газу з 2020 року.

Геть інакше йдуть справи в сегменті роздрібних поставок газу на внутрішньому ринку. Трейдери, як і раніше, стикаються з великими перешкодами, коли хочуть залучити нових клієнтів, хоча здатні запропонувати їм вигідні умови. Причини цього – у специфічних правилах, які визначає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах  енергетики і комунальних послуг, а також – у політиці Кабінету Міністрів, який не поспішає обмежувати свій вплив на ринку. Досі на особливому рахунку залишаються компанії, задіяні в системі поставок газу за спеціальними зобов'язаннями, де використовуються кошти державного бюджету.

Про ризики для споживачів, пов'язані з неефективними рішеннями НКРЕКП і уряду з регулювання газового ринку, Mind розповів Володимир Шведкий, СЕО енергетичного провайдера ETG.UA.

Навіщо потрібне скасування спецзобов’язань?

Скасування ПСЗ (Положення про покладання спеціальних зобов'язань) на ринку газу очікують усі: і постачальники, і споживачі. Адже всім відомо, що ринок стає цивілізованим тоді, коли відповідає всім його головним критеріям – конкуренція і вільний вибір постачальника, зокрема – за ціновою пропозицією.

Усі вважають, що каменем спотикання для масштабного запуску роздрібного ринку є саме скасування ПСЗ. Але рекордно низька ціна природного газу за останні місяці говорить про зворотне – саме час активізуватися і залучати побутових споживачів тисячами, а то й сотнями тисяч.

Але перед тим слід отримати відповідь на декілька важливих питань. Наприклад: хто з комерційних або державних компаній готовий до постачань природного газу роздрібному споживачу? І у кого сьогодні є доступ до такого клієнта «на витягнутій руці»?

Відповідь очевидна – найбільш комфортним постачальником залишається компанія, на яку покладено роль ПСЗ.

Що заважає конкуренції?

Компанії, які займаються постачанням на роздрібному ринку, є абсолютними монополістами, і природа цієї монополії пов'язана з трансформацією ринку. Низка чинних правил регулювання ускладнює розвиток вільної конкуренції.

А саме – чинний порядок зміни постачальника. На сьогодні економія в ціні не варта витрат часу і сил на зміну постачальника. «Подавав сьогодні заяву на зміну постачальника, так таке враження, що з жінкою розлучався…», – так описав процедуру зміни постачальника один з наших потенційних споживачів.

Друга нагальна проблема – відсутність даних про споживачів. Покупці роздрібного ринку не знають свого IC-коду і профілю споживання, у них відсутні документи про приєднання. Без цієї інформації робота на роздрібному ринку для нового постачальника буде неефективною.

Як виправити ситуацію?

Розв’язанням проблеми може стати оптимізація процедур переходу, а саме – вилучення зі списку деяких обов’язкових документів, таких як довідка про відсутність заборгованості та акту звірки, а також необхідності особистої присутності споживача в попереднього постачальника.

Максимально спростить процес переходу і подальшого супроводу вільний доступ до даних споживачів. Цілком реально навіть перекласти процедуру переходу на нового постачальника, адже на будь-якому ринку комфорт споживача завжди стоїть на першому місці. У сучасному світі навіть банківські рахунки можна відкрити без присутності у відділенні банку.

Наявність перерахованих обмежуючих факторів консервує ринок і призводить до небажання інвестувати кошти і сили в реалізацію проєктів у сегменті роздрібного споживача. Такі проєкти вимагають чималих капіталовкладень у розвиток процесів, впровадження інновацій, маркетинг, розробку додаткових продуктів для продажу і обслуговування роздрібного клієнта.

У підсумку більшість українських трейдерів на сьогодні солідарні: роздрібний ринок газу можливий не лише при скасуванні ПСЗ, а, більшою мірою, за умови максимального спрощення процедур зі зміни постачальника.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті