НАК «Нафтогаз України»: злий чаклун чи добрий чарівник

НАК «Нафтогаз України»: злий чаклун чи добрий чарівник

Якою має бути політика компанії, щоб Україна все ж завершила реформу енергосектору

Этот материал также доступен на русском языке
НАК «Нафтогаз України»: злий чаклун чи добрий чарівник
Фото: pixabay

Пів століття тому, восени 1970 року, великий економіст і публіцист Мілтон Фрідман опублікував у The New York Times Magazine своє знамените есе «Головна соціальна відповідальність бізнесу – нарощувати прибуток».

До початку 2000-х погляди Фрідмана домінували і в академічному, і в діловому співтоваристві. Але після глобальної фінансової кризи й акціонери, і самі корпорації стали переглядати цей підхід, звертаючи увагу на значимість соціальної функції бізнесу для суспільства загалом. «Прямий шлях від Фрідмана лежить до Трампа», – аргументував економічний оглядач The Financial Times Мартін Вульф, нагадуючи про виняткову значимість орієнтації на фінансовий прибуток усіх рішень нинішнього господаря Білого дому.

Дискусія на цю тему загострилася в наші дні через пандемію коронавірусу, яка призвела до несподіваного обвалу ринків, а компанії зіткнулися з непередбаченими ризиками й фактично залишилися без можливості планувати бізнес у відносно стабільних умовах. До того ж сам горизонт планування в непередбачуваному середовищі скоротився до мінімуму.

Усі ці умови призводять до нового витка гучних суперечок щодо ефективності НАК «Нафтогаз України» і ролі держхолдингу на ринку. Резонансні скандали навколо його бізнесу та якості управлінських рішень – невід'ємна частина його історії, що розпочалася 1998 року.

У сегменті газових постачань на потреби промисловості та приватних домогосподарств із «Нафтогазом» конкурує кілька сотень трейдерів, які неоднозначно сприймають його дії. CEO ETG.UA Володимир Шведкий підготував для читачів Mind дискусійну статтю, де ділиться своїми роздумами про користь і шкоду «Нафтогазу» для українського газового ринку, який продовжує трансформуватися.

У своєму нинішньому вигляді НАК «Нафтогаз України» не несе користі ринку, хоча має важелі, які може застосувати всім на благо. Поки що він схожий на чаклуна, який забув, що може бути добрим чарівником.

Що наразі відбувається? Держхолдинг поки неефективний, і це вже проявилося в його результатах. Як гравець, він стримує енергонезалежність України і показує приклад нечесної гри на ринку. Це ускладнює вільну конкуренцію. Але все може бути інакше. Компанія в змозі впорядкувати продажі газу, зробити їх більш ліквідними і корисними для всіх: постачальників і споживачів.

Щоби поліпшити ситуацію, НАКу слід дотримуватися такої політики.

Сегмент трейдингу. Регулярно продавати газ «Укргазвидобування» (УГД) на біржі. Це дозволить збалансувати внутрішній попит, знизити імпортозалежність України, розвинути ринок незалежних постачань газу. Доступність ресурсу підвищить ліквідність самої держкомпанії за рахунок ринкових цін, які сформуються на відкритих торгах. Це дозволить УГД інвестувати у видобуток власного ресурсу.

Що ще є важливим – продажі газу УГД на біржі допоможуть створити український газовий хаб, якого всі так чекають на ринку. Він своєю чергою сформує ринкові ціни на газ в Україні та дозволить запобігти появі монополій і зловживань з боку учасників ринку.

Сегмент промисловості. Останні пів року НАК реалізує газ промисловому сектору за принципом «доки грубий сохне, худий здохне». Компанія продає ресурс промспоживачам за цінами нижче імпортного паритету. Це дозволяє їй агресивно нарощувати частку в цьому сегменті.

Забігаючи наперед, скажу, що така політика призведе до відходу з ринку незалежних гравців. Про ринок вільних постачань промисловості доведеться забути. Хоча зараз споживачам може здаватися, що занижені ціни – це добре.

Насправді така поведінка НАКу народжує його монополію. Реформуючи ринок, ми намагалися піти від цього явища. Вважаю, що монополія завжди призводить до необґрунтованого зростання цін і робить споживачів залежними від одного гравця. Протиставити йому – щоб досягти зниження цін – до того моменту вже не буде кого.

Сегмент населення. Буду справедливим і зазначу корисні дії НАКу. Безумовно, держкомпанія стала криголамом, який проторував шлях учасникам на вільний ринок постачань газу населенню. Зокрема, «Нафтогаз» доклав чимало зусиль, щоб створити законодавче поле для появи вільних поставок ресурсу.

Він підтримав більшість корисних ініціатив, завдяки яким споживачам легше вирватися від монополістів. Зараз НАК провадить активну кампанію з поширення знань про вільний ринок газу для населення, і це очевидна користь.

Разом із тим трейдери «Нафтогазу» агресивно захоплюють частку в роздрібних продажах за рахунок демпінгових цін. Робити це компанії дозволяє і статус «постачальника останньої надії» (ПОН). У цьому статусі «Нафтогаз України» реалізує газ клієнтам, які втратили свого постачальника. І робить це за цінами «ринок мінус». Як і в сегменті постачань промисловості, це неминуче призведе до звуження пропозицій з боку нових незалежних учасників і вибування їх із конкурентних перегонів.

У результаті нівелюється сама мета реформи, оскільки практично всі споживачі опиняться на обслуговуванні лише двох гравців: компаній, які раніше реалізували газ на умовах ПСО, а також у самого НАКу.

Політика демпінгу в продажах промисловості та населенню тільки збільшить збитковість держхолдингу. В майбутньому це може завершитися тим, що НАК виявиться нездатним виконати свої зобов'язання перед споживачами газу. Це призведе компанію до краху, що спровокує великий суспільний резонанс. Хотілося б уникнути такого сценарію.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті