В одні ворота: як фіксовані ціни ризикують поховати ринок газу в Україні
Та чому вигоду від «стабілізації» отримує лише «Нафтогаз»
Кабінет Міністрів минулого тижня все-таки визначився із цінами на газ для населення. Відповідну постанову було прийнято після тривалих дискусій у профільному міністерстві та громадянських протестів у різних містах України. «Ціновий компроміс» дозволив дещо зняти соціальну напруженість у країні, але водночас він поставив під сумнів життєздатність українського газового ринку. Чому саме, спеціально для Mind пояснює CEO компанії ETG.UA – незалежного енергопровайдера – Володимир Шведкий.
Останні вимоги фіксувати ціни на газ для побутових споживачів та ціну на його річний об’єм нагадують гру в «доброго та злого поліцейських», у якій добрий – це уряд, який намагається підтримати населення, «вручну» встановлюючи, на його думку, об’єктивні ціни, а злий – постачальники, які начебто перетнули цінову межу, а з нею увірвали терпець народу.
Насправді те, що виглядає як ляпас від уряду монополісту в особі більшості газзбутів – зиск для кінцевого вигодонабувача – НАК «Нафтогаз України». Саме в його «ворота» грає Кабмін, встановлюючи обмеження у 6,99 грн за 1 куб. м для населення та заганяючи гравців у річну фіксовану ціну на газ. Для незалежних провайдерів цей меседж читається приблизно так: «Хлопці, розходьтеся, ми вітаємо монополію «Нафтогазу» замість газзбутів. Пограли в реформу – й годі».
НАК «Нафтогаз», як кінцевий бенефіціар останніх регуляцій, отримає зиск від уряду: ціну на ринку, що є прибутковою лише для нього через доступ до дешевого газу «Укргазвидобування» та споживачів, що перейдуть до нього як «постачальника останньої надії». Перейдуть від компаній, що підуть із ринку, не витримавши конкуренції з фіксованими цінами.
Про невиправдані надії
Нам, як учаснику, що вирішив залишити в себе портфель клієнтів, набутий за час дії вільного ринку, приставши на правила гри уряду, залишаються дискомфорт й економічні збитки від обмежень. Такі збитки абсолютно не мотивують розвивати цей сегмент: ми інвестували в цей бізнес та запланували кошти на подальший розвиток інфраструктури сервісів і маркетингу.
Ми пройшли початок цього шляху. Та після таких рішень бажання далі інвестувати в цей напрям дедалі зменшується. А якщо згадати приклади рішень уряду в «зеленій» енергетиці, то все це сумарно боляче б'є по загальній інвестиційній привабливості країни загалом і сектору енергетики зокрема.
Негатив від такого поспішного рішення ми відчуємо на оптовому ринку газового трейдингу. Адже багато учасників, які готувалися до відміни ПСО, уклали імпортні контракти на опалювальний сезон з постачанням у лютому-березні. Сьогодні різниця між імпортним паритетом та обмеженою урядом ціною становить близько 2000 грн на 1000 куб. м.
Слід очікувати, що за такими контрактами можуть бути оголошені дефолти й відмови від об'ємів. Це призведе до відчутних втрат трейдерськими компаніями та перекосу внутрішнього ринку. Варто зауважити, що «Нафтогаз України» сьогодні виступає індикативом в цьому сегменті трейдингу та реалізує свій ресурс за ціною «імпортний паритет TTF мінус 2 евро». Тому «ручні» рішення уряду відверто демотивують тих, хто сподівався на вільний конкурентний ринок.
Ми визнаємо, що, напевно, в Кабінеті Міністрів України краще відчувають соціальні настрої та стурбовані тим, як допомогти й підтримати певні верстви населення, для яких ринкові ціни зависокі. Але при цьому не було взято до уваги думку незалежних інвесторів і приватних компаній, які повірили в реформу та почали розвивати цей бізнес – не лише заради прибутку, а й задля створення нового вільного ринку. А зараз вони не мають жодної впевненості в тому, що реформування буде відновлено після 31 березня і ринок не законсервують.
Про фіксований збиток замість фіксованої маржі
На наш погляд, можна було обійтися менш руйнівними для ринку заходами. Зокрема, нам так і не було запропоновано постачати газ споживачам із фіксованою маржею замість фіксованих збитків. Хоча така пропозиція лунала від уряду.
Інший слушний варіант надійшов від Міністерства енергетики щодо вільного продажу газу, видобутого компанією «Укргазвидобування», постачальникам на біржі. Та чомусь думки Юрія Вітренка так і залишились лише на його сторінці у Facebook. Це наштовхує на думку, що лобі НАК «Нафтогазу» перемогло в дискусіях навколо обмежень.
Та ми стоїмо на тому, що в Україні все ж має з’явитися власний індикатив та газовий хаб, який забере в охочих можливість спекулювати на «газовій» темі в Україні. Реформа має продовжуватися. І ми свідомо йдемо на збитки, щоб виправдати довіру споживачів і не втратити надію на вільні цивілізовані ринки.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
