Новий газовий рік: куди рухається енергоринок загалом і трейдери зокрема
Чи вдається приватникам домовлятися з державою, де виникають протиріччя та як їх можна подолати
1 жовтня Україна увійшла в новий газовий рік. Володимир Шведкий, СЕО енергетичного провайдера ETG.UA, поділився досвідом діяльності незалежного трейдера в умовах воєнного часу, окреслив головні виклики та розказав, як правильна стратегія дозволяє не лише адаптуватися до безпрецедентно складних умов, а й створювати нові ринки для успішної діяльності.
2022: газовий рік під знаком монополізації
Воєнний стан диктує свої умови, і газовий ринок тут – не виняток. Тому навіть ті кроки з боку держави, які, на перший погляд, здаються вбивчими для незалежних газових трейдерів, стають цілком логічними у світлі надзвичайної ситуації.
Йдеться про державну монополізацію. Після кількох хвиль націоналізації газорозподільних мереж і газовидобувних компаній, а також зміни менеджменту у ключових гравців, в Україні фактично встановлено державний контроль більш ніж над 90% ринку розподілу природного газу, із загальної структури видобутку газу понад 80% належить державним компаніям. Транспортування магістральними трубопроводами та зберігання газу в підземних сховищах залишається на 100% під контролем держави.
У розрізі дистрибуції на 100% державна компанія НАК «Нафтогаз України» забезпечує майже всі сегменти ринку: постачання газу населенню, ТЕЦ, ТЕС, ОСББ та комунальним компаніям, бюджетній сфері та релігійним організаціям відбувається за фіксованою ціною. Великі державні компанії, як-от: «Укрзалізниця», «Укрпошта», концерн «Укроборонпром» та інші – також забезпечує «Нафтогаз».
Де вдалося сказати своє слово?
Єдиним сегментом, який повноцінно залишився для незалежних трейдерів на ринку дистрибуції, є постачання газу для бізнесу, питома вага якого на сьогодні всього 13–15% від загального обсягу ринку природного газу України, або близько 2,5 млрд куб. метрів.
Повторюсь, в умовах воєнного часу це рішення було оптимальним, оскільки дозволяє ефективно зафіксувати ціни для кінцевих споживачів, чутливих до цього аспекту. Крім того, державні компанії, які управляють газорозподільними мережами, добре показали себе, відновлюючи стабільне постачання в екстрених умовах та оперативно ліквідовуючи аварійні ситуації під час обстрілів.
Монополізація з боку держави цікавим чином синхронізувалася зі зменшенням попиту. Здавалося б, що в ситуації, коли багато великих підприємств зруйновано, ще більше – зупинили роботу або працюють у менших обсягах, а малі споживачі увімкнули режим економії та перейшли на використання дешевших ресурсів, на ринку мав би бути профіцит. Але ні, навіть падіння промислового попиту на газ після 24 лютого на 25–30% не змінило ситуації – в Україні спостерігався штучно створений дефіцит на ринку газу.
Чим ще відзначився минулий газовий рік?
Двома хвилями маніпулятивних «змов». Перша хвиля – січень – березень 2023 року. Найбільші видобувні компанії ринку домовилися про суттєве зниження обсягу продажів на спотовому ринку. Їм удалося так протриматися декілька місяців, і завдяки цьому ціна трималася на рівні 24 000 – 28 000 грн за 1000 кубометрів. Такі високі ціни та складна економічна ситуація для промисловості в умовах війни створили додаткове зниження попиту на природний газ із боку бізнесу. У ті часи, коли бізнес просто «виживав», зберігав робочі місця та створював ВВП, певні гравці газового ринку отримували надприбутки.
За рахунок ринкової позиції незалежних трейдерів і пропозиції з боку малих та середніх видобувних компаній, які продовжили продавати й насичувати ринок газу та формувати ринкову позицію, у ІІ кварталі почали відбуватися угоди між трейдерами та малими видобувними компаніями, що дозволило знизити ціну вдвічі – до 12 000 за 1000 кубометрів. Це суттєве досягнення саме ринкових позицій і збереження ринкових умов у сегменті постачання газу промисловості.
Наступна хвиля – вихід державної компанії НАК «Нафтогаз України» на українську енергетичну біржу (УЕБ) і закупівля значних обсягів природного газу в комерційних компаніях – більш ніж 700 млн куб. метрів. Це, безумовно, мало стати порятунком для українських видобувних компаній в умовах заборони на експорт. Але, як часто буває з державною монополією, принципи формування ціни та підходи в закупівлях виявилися незрозумілими для ринку. Формування ціни на рівні 13 000 грн було явно здійснено за принципом «стеля +». З квітня до серпня 2023 року незалежні трейдери виходили на торги з пропозиціями по закупівлі на кращих умовах та вищих цінах, ніж у НАК «Нафтогаз України», але видобувні компанії не реагували на такі пропозиції та продовжували «задовольняти» «Нафтогаз».
Врешті-решт «Нафтогаз» зупинив закупівлю. Ціни злетіли більш ніж на 30%. Така «акція», м’яко кажучи, не наблизила ситуацію до встановлення певного бенчмарку на внутрішньому ринку.
Бенчмарк: чи є шанси його отримати?
Здавалося б, створення бенчмарку – необхідний для всіх крок. Україні дуже важливо створити активну та прозору біржову торгівлю ресурсом внутрішнього видобутку.
Регулятор міг би зобов'язати видобувні компанії виходити на відкриті біржі із пропозиціями. Тоді і державні компанії, і незалежні трейдери мали б змогу забезпечити постійний попит та утворення внутрішнього справедливого бенчмарку на українському газовому ринку.
Куди далі прямувати?
Компанія ETG втрималася на цьому турбулентному газовому ринку завдяки вчасному застосуванню технологій та акценту на сервісі для малого й середнього бізнесу.
Ми це почали робити на випередження. Я пам'ятаю часи, коли колеги по ринку з нас сміялись і казали, що ми своїм акцентом на інновації для малих підприємців втрачаємо момент заробітку грошей. Якщо чесно, то і ми самі змогли оцінити слушність ухвалених тоді рішень лише з початком повномасштабного вторгнення, коли споживання впало більш ніж удвічі, дебіторська заборгованість зросла вдесятеро, але операційна ефективність команди дозволила обслуговувати портфель у понад 15 000 клієнтів. Як результат – компанія залишається на плаву, кількість клієнтів постійно зростає.
Надалі ми рухатимемося в цих же напрямках: на порядку денному запровадження інноваційних продуктів, каналів для підвищення якості сервісу. Робимо ставку на те, що саме нецінові методи конкуренції сприятимуть залученню нових клієнтів. Завдяки новому формату взаємодії з компанією – SmartTender – впроваджуємо принципи справедливого та прозорого ціноутворення.
Також для України важливо привести національне законодавство до єдиної європейської системи роботи енергетичних ринків. Тому ми підтримуємо імплементацію на вітчизняному ринку правил і норм Регламенту REMIT.
Окрім цього, у липні 2023 року ETG долучилася до Глобального договору ООН і зобов'язалася дотримуватися Десяти його принципів за чотирма напрямками: захист прав людини, трудові відносини, охорона довкілля та боротьба з корупцією. До кінця року будемо презентувати ESG звіт компанії – у підтвердження нашої позиції щодо глобальних цінностей сталого розвитку.
У майбутнє дивимося без рожевих окулярів, але й без драматизму – готові до поточних і майбутніх викликів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
