Торгівля у збиток: скільки недоотримала Росія від продажу зброї

Торгівля у збиток: скільки недоотримала Росія від продажу зброї

З чим залишиться економіка країни-агресора, якщо до того ж знизиться продаж нафти і газу

Цей матеріал також доступний російською
Торгівля у збиток: скільки недоотримала Росія від продажу зброї
Фото: roe.ru

Попри погрози США щодо введення санкції щодо країн – покупців російської зброї Росія намагається провернути зазначені угоди.

Так, днями стало відомо, що країна-агресор планує відправити у Сербію сучасні ракетно-зенітні системи, незважаючи на те що США попередили Белград про введення санкцій, якщо балканська країна купить російське озброєння. Як зазначалось, російські системи «Панцирь-С» будуть поставлені в Сербію «у найближчі кілька місяців відповідно до підписаного контракту».

Про актуальну ситуацію на ринку торгівлі російською зброєю та її ймовірні наслідки розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.

Одним із стовпів російської економіки в останні роки була торгівля зброєю, однак після 2014 року вона пішла шкереберть. І виною всьому не погіршення якості зброї і техніки – воно, як і раніше, за деякими напрямками вельми затребуване на міжнародних ринках. Основні причини фінансових проблем у російських виробників зброї – це практика надання державою покупцям нічим не забезпечених кредитів і санкції США, що блокують доларові розрахунки за поставлену зброю.

Прибуток або збиток

Сфера торгівлі зброєю в усіх країнах є військовою таємницею, а якщо помножити це на патологічну секретність режиму Путіна, то про обсяги можна говорити тільки дуже приблизно. Однак і тут є винятки – час від часу в пресу потрапляють конкретні цифри, за якими можна оцінити масштаб катастрофи.

Так, буквально днями російське інформаційне агентство РБК з посиланням на звітність компанії «Рособоронекспорт» (єдиного офіційного експортера зброї і товарів подвійного призначення), отриману через систему Росстату, повідомило, що за підсумками 2018 року дебіторська заборгованість, що включає в тому числі борг за поставлені , але не оплачені озброєння, досягла 812,9 млрд рублів, або $13 млрд у перерахунку за курсом.

Фактично це фінансова катастрофа, адже якщо порівняти з аналогічними цифрами за 2014 рік, діра в балансі корпорації збільшилася у 2,2 раза – на 450,1 млрд рублів, або $7,1 млрд. Цілком очевидно, що дебіторська заборгованість може включати також аванси російським оборонним заводам або іноземним постачальникам комплектуючих, але, судячи з даних Держдепартаменту, США на початок 2018 року вдалося заблокувати 20% угод «Рособоронекспорту» на загальну суму $3 млрд.

Тобто як мінімум половина цього боргу – гроші, які були реально заплачені покупцем, проте зависли в західних банках, потрапивши під американські санкції. Отримати їх звідти дуже проблематично, бо більшість проплат за зброю і послуги традиційно йде через серйозні банки, які не порушуватимуть режим санкцій – так вийде собі дорожче.

Санкції працюють

Варто нагадати, що компанія «Рособоронекспорт» знаходиться під американськими санкціями вже три роки – з листопада 2017-го. А це означає, що Міністерство фінансів США має право накладати обмеження на структури, які залучені в «істотні угоди» з російськими підприємствами військово-промислового комплексу. Причому такі обмеження стосуються не лише покупців озброєнь, а й банків, що обслуговують подібні трансакції.

Щоб розуміти масштаби проблем, варто навести ще одну цифру. За даними авторитетного західного видання Jane's, за підсумками 2018 року Росія заробила на продажу зброї $8,48 млрд і залишається на другому місці після США ($32,75 млрд).

Те, що така ситуація цілком реальна, військові оглядачі почали говорити ще у 2018 році, а закордонні покупці зрозуміли ще раніше.

Найбільш показова в цьому сенсі багатостраждальна угода на продаж 11 винищувачів Су-35 в Індонезію, укладена в лютому 2018 року. Причому за контрактом новітні винищувачі, що найбільше наблизилися до п'ятого покоління серед російських машин, повинні бути обмінені на партії пальмового масла, каучукової крихти та інші індонезійські товари, які покривали б близько половини вартості контракту ($1,1 млрд). Переговори тривали дуже довго, причому Індонезія принципово не хотіла платити валютою, а наполягала виключно на розрахунку натурою.

Нині цей контракт відтермінований – як старанно вказують російські ЗМІ – «через внутрішні проблеми в Індонезії», хоча індонезійські ЗМІ пишуть, що це прямий результат американських санкцій.

Про «вигідне» російське кредитування під держгарантії

Великою проблемою для російського військово-промислового комплексу також є «широкі жести» Кремля різноманітним «дружнім» режимам по всьому світу. Формально кредит видається під державні гарантії, але за фактом усі чудово розуміють, що в більшості випадків кредит сплачений не буде. Так, у 2018 році перестав платити Ємен, а буквально за рік до цього російський уряд «милостиво» дозволив Венесуелі відкласти погашення $1 млрд. І це не кажучи вже про безкоштовні постачання зброї на багато мільйонів доларів до воюючої Сирії.

І такі вкрай негативні процеси відбуваються на тлі того, що ситуація у світовій торгівлі зброєю все більше погіршується. Видання Jane's прямо пише, що вже наступного року російські озброєння втратять близько 17% від нинішньої частки на ринку, падіння продажів складе до $6,85 млрд. При цьому другим місцем у списку найбільших продавців Росія може поступитися Франції, яка збільшить продажі до $6,96 млрд за рахунок поставки партії винищувачів Rafale в Індію і Катар і зростання світового попиту на вертольоти.

Зрозуміло, що росіяни продовжують спроби «утриматися на плаву», але з кожним роком це стає все складніше. На традиційних ринках – Індія, В'єтнам, арабський світ – їх все більше підсувають нові гравці. Наприклад, російському воєнпрому не вдалося виграти контракт на поставку систем ППО ближнього радіусу дії для індійської армії – тут їх «Панцир» поступився південнокорейському зразку.

Як Україна «допомагає» російській торгівлі

Вносить свою посильну лепту і Україна. Тут варто відзначити поставки великої партії протитанкових ракетних комплексів і ракет до них Саудівській Аравії, розгортання ліцензійного виробництва цих самих ПТРК в Йорданії, поставки в Єгипет. Хоча порівняно з обсягами російського експорту це лише копійки, але потроху такі струмочки і складаються в потік, який рано чи пізно змете рівень доходів у цьому секторі економіки.

А якщо в середньостроковій перспективі світ відмовиться від таких обсягів нафти і газу, які споживає зараз, то доля економіки Росії, яка не є інноваційною, а повністю залежить від експорту вуглеводнів і зброї, виявиться вельми плачевною.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті