Вічний «двигун»: як ОВДП зміцнюють курс гривні на радість Нацбанку

Кабінет Міністрів і Національний банк України (НБУ) започаткували традицію регулярних зустрічей. Бажаний результат подібних заходів – посилити координацію монетарної та економічної політик у межах Меморандуму про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання і цінової стабільності.

Як повідомляють у НБУ, таке спілкування «під каву» має виключно координаційний характер і є майданчиком для діалогу, а не для прийняття рішень.

Так, 16 грудня відбулася перша зустріч у заявленому форматі, під час якої йшлося здебільшого про зміцнення курсу гривні, а також його вплив на інфляцію і економічне зростання. Зокрема, глава НБУ відзвітував про досягнення інфляційних «маяків» за підсумками року завдяки зміцненню національної валюти.

З урахуванням курсових реалій учасники зустрічі домовилися, що Україні важливо розвивати експорт товарів з високою доданою вартістю.

Чи дійсно зміцнення курсу нацвалюти, за умови впливу інших важливих факторів, здатне позитивно вплинути на розвиток економіки, і про що «забув» згадати НБУ, розповів Mind економіст Данило Монін.

За результатами цієї зустрічі Національний банк опублікував захоплений відгук.

НБУ розповів, що завдяки ревальвації було досягнуто цільовий діапазон 5% +/- 1 в. п. інфляції. Так, на думку регулятора, Україна виграла в частині витрат на валютних запозиченнях і обслуговуванні валютного боргу, а також на держзакупівлі товарів, що імпортуються, – зокрема, медикаментів.

І взагалі все добре – на часі, мовляв, створювати продукцію з підвищеною доданою вартістю.

Так чи все настільки безхмарно насправді?

Якщо проаналізувати все вищесказане і переглянути реальні показники, можна відзначити наступні «темні плями» в презентованій картині від НБУ та Кабміну.

Імпортні доходи бюджету від ПДВ/акцизу/мит становлять 11–12% ВВП. Водночас обслуговування боргів і закупівля ліків – лише 3,5% ВВП. Відповідно, бюджет набагато більше програє (в 3,5 раза), ніж виграє від зміцнення гривні. Саме тому ми маємо невиконання доходів по ПДВ вже 60 млрд грн у 2019 році.

Висока облікова ставка НБУ, тримати яку зобов'язав МВФ угодою від грудня 2018 року, змусила Міністерство фінансів йти ва-банк і торгувати облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) нижче облікової ставки.

У цій ситуації локальні банки вважають за краще «стерилізувати» гривню в депозитних сертифікатах від НБУ, за якими прибутковість вища, ніж за ОВДП. У результаті контргра Мінфіну та НБУ просто «завалює» курс гривні – за рахунок входження іноземців у купівлю ОВДП.

Банки з початку року позбулися ОВДП майже на 50 млрд грн. Більш того, сам НБУ планово позбавляється облігацій Мінфіну зі швидкістю 12 млрд грн на рік.

Тому єдиними покупцями ОВДП стають іноземці, які збільшили свої вкладення в облігації на 104 млрд грн з початку року.

Фото: НБУ

Купівля іноземцями ОВДП зміцнює гривню і тягне за собою проблему для Мінфіну – ускладнення виконання дохідної частини бюджету. Відповідно, Мінфін йде на випуск додаткових ОВДП, аби покрити збільшений дефіцит бюджету. І ці облігації знову придбають іноземці, тому що НБУ «стерилізував» гривню всередині країни, і це лише посилює проблему для Мінфіну.

Така політика НБУ призводить до тотальної відсутності ресурсів у банків, щоб кредитувати економіку – підприємства не зможуть отримати потрібний обсяг кредитів. У свою чергу прискорення зростання економіки за рахунок кредитних ресурсів з такою політикою НБУ не бачиться можливим.

Такий низький курс позбавляє підприємства експортної виручки і ресурсу оновлювати фонди, формувати підвищену додану вартість, що призводитиме до уповільнення зростання.

У підсумку ми маємо цілеспрямований тренд, що стискає «пружину» української економіки під керівництвом Національного банку.

Що можна вчинити в цій ситуації?

З огляду на вищесказане необхідно як мінімум зробити наступні кроки.

Змінити статтю 6 закону «Про Національний банк» і нарешті зробити пріоритетом зростання економіки, а не мінімізацію інфляції, чим займається НБУ, створюючи проблеми як Мінфіну, так і реальному сектору.

Знизити облікову ставку до 10% і припинити «стерилізувати» гривню. Банки повинні отримати ресурс для кредитування реального сектору. У цьому випадку якраз програми Кабміну з компенсації облікової ставки можуть бути з успіхом задіяні.

Якщо керівництво НБУ цього не зробить, а судячи з тону звіту, регулятор упевнений у своїй політиці, – Мінфіну доведеться підняти вартість запозичення ОВДП до 15% у гривні. Іншого варіанту залучати гривневий ресурс без проблем з бюджетом у міністерства поки не видно.

Тому залишається лише одне питання: коли, за такої політики держави, згадана «пружина» розтиснеться?